07.06.2024 Справа № 756/7200/24
Справа № 756/7200/24
1-кс/756/1497/24
07.06.2024 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому (частково) судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12024100050001825 від 04.06.2024 за ч. 2 ст. 296 КК України - старшого слідчого слідчого відділу Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вашківці Чернівецької області, громадянина України, українця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ), раніше несудимого,
за участі учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
підозрюваний ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
Слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100050001825 від 04.06.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, в ході якого встановлено, що 02.06.2024 приблизно о 19:00 (точний час не встановлено) ОСОБА_6 з невстановленою на даний час особою, перебуваючи поблизу входу в підземний перехід неподалік будинку 22/15 по вул. Новокостянтинівська у місті Київ (що в сторону вул. Олени Теліги), побачили ОСОБА_9 , яка спілкувалася українською мовою, в ході чого у останніх виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, реалізуючи який, незважаючи на те, що вони перебували в громадському місці, безпричинно, почали висловлюватись на адресу ОСОБА_9 нецензурною лайкою та принижувати останню через те, що вона спілкується українською мовою.
Слідчий у клопотанні зазначає, що коли ОСОБА_9 попросила їх припинити протиправні дії, то ОСОБА_6 з невстановленою на даний час особою, в той же час та тому ж місці, реалізуючи свій вищевказаний умисел, продовжили виражатись в адресу ОСОБА_10 нецензурною лайкою, в ході чого останні підбігли до ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати вказаний злочинний умисел, плюнув в обличчя ОСОБА_10 , після чого вихватив мобільний телефон останньої марки «Samsung» моделі SM-G781B/DS сірого кольору, який був у її правій руці, з яким впав на асфальтне покриття, внаслідок чого пошкодив вказаний телефон. У цей же час невстановлена на даний час особа, незважаючи на те, що вони перебували в громадському місці, безпричинно, діючи з хуліганських спонукань та з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, завдала один удар правою долонею руки в область носу, спричинивши ОСОБА_10 фізичний біль, після чого остання вихватила з рук ОСОБА_6 власний мобільний телефон та відійшла на безпечну відстань, а ОСОБА_6 разом з невстановленою особою зникли в невідомому напрямку з місця вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, який згідно ст. 12 КК України являється нетяжким, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі до чотирьох років. Крім того, на обґрунтування вказаного ризик сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_6 характеризується посередньо, не має на утриманні малолітніх дітей, недієздатних чи непрацездатних осіб, що на думку слідчого, свідчить про той факт, що підозрюваний не має стримуючих соціальних зв'язків на території м. Києва та Київської обл. та, враховуючи його непризовний вік, може вільно покинути територію України;
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, направлені на збирання речових доказів, які мають істотне значення для досудового розслідування, однак наразі не всі речові докази віднайдено та долучено до матеріалів досудового розслідування, в тому числі речі підозрюваного та його спільника в яких вони перебували в момент вчинення злочину, а тому, на переконання слідчого, підозрюваний, знаючи місця їх знаходження, може вчинити дії, направлені на їх знищення, приховання або спотворення;
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні. Вказаний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що підозрюваному разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу вручено додатки, а саме протокол допиту потерпілої і, знаючи її анкетні дані та місце проживання, ОСОБА_6 може впливати на неї шляхом умовлянь чи погроз, щоб остання змінила покази для уникнення відповідальності за скоєне;
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином. Вказаний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що підозрюваний, протягом тривалого часу проживає на території міста Києва та має значне коло товаришів, друзів, родичів та з метою уникнення відповідальності може схиляти останніх надати органу досудового розслідування та суду неправдиві показання щодо своєї непричетності, створення псевдо алібі, що унеможливить встановлення істини у справі;
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній в період повномасштабної війни принижує українську мову та громадян, які нею спілкуються.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під домашнім арештом, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, у сукупності з даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення злочину, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник ОСОБА_7 заперечила проти задоволення клопотання та, посилаючись на необгрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків у кримінальному провадженні, наявність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_6 , стан його здоров'я, просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
04.06.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 інкримінованого злочину слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:
- протокол огляду місця події від 04.06.2024;
- протокол допиту потерпілої від 04.06.2024;
- протокол огляду предмета від 04.06.2024;
- інші матеріали в їх сукупності.
З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Так, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , суворість можливого покарання, дані про особу останнього, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконний вплив на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Доведеність вказаних ризиків в повній мірі підтверджується матеріалами кримінального провадження та фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення, а тому саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як домашній арешт, забезпечить належне виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Таким чином, зважаючи на цілі та принципи кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з огляду на те, що за результатами судового розгляду стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись статтями 132, 177-179, 181, 193, 194, 196, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12024100050001825 від 04.06.2024 за ч. 2 ст. 296 КК України - старшого слідчого слідчого відділу Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12024100050001825 від 04.06.2024, а саме до 04.08.2024 включно, за виключенням необхідності отримання екстреної медичної допомоги, у розумінні положень Закону України від 19.11.1992 №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я», а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги у місті Києві, зобов'язавши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, до процесуальних керівників, які здійснюють процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
2) утримуватись від спілкування з потерпілою у даному кримінальному провадженні в усіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом передати для виконання до Печерського УП ГУНП у м. Києві.
Печерському УП ГУНП у м. Києві негайно поставити на облік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1