Справа №705/970/23
2/705/438/24
22 травня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
секретаря судового засідання Романової О.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, який обґрунтував наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві померла ОСОБА_4 .
Вже з листа № 5 від 23.01.2023 старости Берестівецького старостинського округу Паланської сільської ради йому стало відомо, що ОСОБА_4 за життя залишила заповіт від 27.06.2012, відповідно до якого належну їй на праві власності земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в адмінмежах Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області, площею 3,3621 га, кадастровий номер 7124380900:02:1641, заповіла йому - ОСОБА_2 .
До січня 2023 року він не знав про існування вказаного заповіту.
25.01.2023 він подав заяву до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Карайкози Г.І. про прийняття спадщини. 25.01.2020 він отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.01.2023 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
У відповідності до вказаної постанови спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була заведена на підставі заяви доньки спадкоємця ОСОБА_3 .
На час відкриття спадщини він не проживав зі спадкодавцем і про наявність заповіту складеного на його користь дізнався поза межами визначеного законом строку. Крім того, він не знав і про смерть спадкодавця. Такі обставини вважає поважними, пов'язаними з об'єктивними, непереробними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Наголошує на тому, що необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, є однією із об'єктивних поважних підстав для поновлення пропущеного строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і такого висновку притримується Верховний Суд України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17.
Відповідно до листа від 08.02.2023 приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Карайкози Г.І., направленого на його ім'я, оскільки спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 була заведена 08.02.2022 на підставі заяви доньки померлої, ОСОБА_3 , як спадкоємця, що на час відкриття спадщини проживав разом із спадкоємцем, повідомлення спадкоємців за заповітом про відкриття спадщини не здійснювалося.
Вважає, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Просить суд визначити йому, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю в три місяці, для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Карайкози Г.І., що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , який обчислювати з часу набрання рішенням законної сили.
На адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Холода О.А. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне.
Представник відповідача вважає, що обставини зазначені позивачем можуть не відповідати дійсності, а подані копії документів містять недоліки та помилки, які на думку відповідача потребують перевірки.
Позивач, по-перше, зазначає про те, що до січня 2023 року він не знав ні про заповіт, ні про факт смерті спадкодавця.
По-друге, заповіт від 27.06.2012, посвідчений секретарем Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області, не містить персональних даних спадкоємця, на користь якого було вчинено заповіт, не містить дати державного акту, на підставі якого померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належало право власності на земельну ділянку та містить невірно указаний кадастровий номер земельної ділянки.
Після ознайомлення з матеріалами справи представником відповідача було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26 червня 2023 року, згідно якої земельна ділянка з кадастровим номером 7124380900:02:000:1641, яка була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав лише 13.12.2016 - номер відомостей про речове право 18112805 та цією ж датою було зареєстровано право оренди земельної ділянки - номер запису про інше речове право 18112860, де орендарем вказано ТОВ «Берестівець», орендодавець - ОСОБА_4 , договір оренди землі № 200 від 12.02.2012, строком на 49 років.
Крім цього, відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із офіційного сайту Міністерства юстиції України стало відомо, що засновником та керівником ТОВ «Берестівець» є позивач ОСОБА_2 , тому вважають, що міг та повинен був знати, як про смерть спадкодавця (орендодавця), так і про наявність заповіту від 27.06.2012, вчиненого на його користь.
Відповідачу, її мати за життя не повідомляла про вчинення будь-яких юридично значимих дій на користь позивача та/або ТОВ «Берестівець».
На цей час стороні відповідача невідомо чи містив державний акт серії НОМЕР_1 від 10.08.2001 кадастровий номер у момент його видачі, тобто чи була сформована земельна ділянка станом на 10.08.2001, чи була визначена її конфігурація, яка була вказана площа цієї земельної ділянки, чи передавались ОСОБА_4 земельні ділянки з іншим цільовим призначенням (сіножаті, пасовища).
Крім цього, залишаться незрозумілим, яким чином ОСОБА_4 та/або секретар Берестівецької сільської ради ОСОБА_5 могли знати кадастровий номер земельної ділянки, що заповідалася позивачу на момент посвідчення заповіту - 27.06.2020, якщо земельна ділянка з кадастровим номером - 7124380900:02:000:1641, була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно лише 13.12.2016.
У зв'язку із зазначеними обставинами, вважають, що вимоги ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері відповідача ОСОБА_4 є необґрунтованими, а факти викладені у позові та документи, що були долучені до цього позову - потребують перевірки та підтвердження.
Представником позивача - адвокатом Усатюк О.В. до суду направлено заперечення на відзив, у якому вказує про те, що вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Предметом цього позову є визначення додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заповіту складеного останньою 27.06.2012.
Викладені у відзиві заперечення не спростовують існування заповіту, складеного 27.06.2012 ОСОБА_4 , та жодним чином не мають відношення до предмету та підстав позову.
Жодним чином реєстрація права оренди земельної ділянки, що належала ОСОБА_4 на підставі державного акту про право приватної власності на землю не має відношення до предмету і підстав даного позову.
Заповіт від 27.06.2012 містить всі необхідні персональні дані спадкодавця ОСОБА_4 : прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, місце народження, адресу проживання та ідентифікаційний номер спадкодавця. Також у заповіті чітко вказано, щодо якого нерухомого майна зроблено заповіт: площа земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер, що вказаний у державному акті та вказано на підставі якого документу (серія, номер) земельна ділянка належала спадкодавцю за життя.
За життя спадкодавець ОСОБА_4 мала право не повідомляти своїх рідних про заповіт щодо земельної ділянки.
ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «Берестівець» із 28.08.2020, відповідно до наказу ТОВ «Берестівець» від 28.08.2020 та рішення № 3 учасника ТОВ «Берестівець» від 28.08.2020. До цієї дати позивач не займався справами товариства, не володів інформацією про кількість договорів оренди земельних ділянок, також не володів інформацією про існування договору оренди між ТОВ «Берестівець» та ОСОБА_4 . Крім того, зазначає, що ТОВ «Берестівець» має в оренді велику кількість паїв вже багато років, тому, навіть директор, який очолював ТОВ «Берестівець» до ОСОБА_2 теж навряд чи володів інформацією поіменно щодо кожного орендодавця. ОСОБА_2 не знав про існування заповіту, нотаріус, яка відкрила спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , теж не повідомляла позивача про відкриття спадкової справи та існування заповіту.
Спадкодавець ОСОБА_4 та/або секретар Берестівецької сільської ради Козак Л.С. вказали у заповіті від 27.10.2012 кадастровий номер земельної ділянки, що був вказаний у державному акті про право приватної власності на землю серії І-ЧР № 010992.
У зв'язку з цим, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача адвокат Усатюк О.В. в судовому засіданні позовні вимоги та факти, викладені у позові та у запереченні на відзив підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити.
Зазначила про те, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина до складу якої входить земельна ділянка розташована в адміністративних межах Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області, спадкоємцем на яку за заповітом є її довіритель - позивач по справі ОСОБА_2 . Про існування такого заповіту та про смерть ОСОБА_4 позивач дізнався в січні 2023 року і одразу звернувся до нотаріуса із відповідною заявою. Оскільки спадкодавець померла у жовтні 2020 року, а спадкоємець ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом у січні 2023 року, нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку із пропуском визначеного законом шестимісячного строку. Із цієї ж постанови, стало відомо, що спадкову справу було відкрито на підставі дочки спадкодавця, яка є спадкоємцем першої черги за законом, а також є особою, яка фактично прийняла спадщину, оскільки проживала разом зі спадкодавцем на момент її смерті. Зазначає, що незнання про існування заповіту є поважною причиною пропуску звернення до нотаріуса із заявою і при цьому аналогічну просить врахувати позицію Верховного Суду. Крім того, просить суд взяти до уваги, що заперечення представника відповідача щодо невизнання позовних вимог не стосуються предмету позову, а тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Холод О.А. в судове засідання не з'явилися. На адресу суду надійшло письмове клопотання представника відповідача, в якому просить суд судове засідання 22.05.2024 проводити без участі представника відповідача. Крім того, у вказаному клопотанні просить зупинити розгляд справи до набрання законної сили рішенням суду у справі № 705/1692/24 про скасування запису про реєстрацію у спадковому реєстрі заповіту ОСОБА_4 від 27.06.2012, посвідченого секретарем Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області Козак Л.С., зареєстрованого в реєстрі за № 20, на користь ОСОБА_2 , що також перебуває у провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Вважають, що існує об'єктивна неможливість розгляду цивільної справи щодо поновлення строку ОСОБА_2 на прийняття спадщини, оскільки такий заповіт вважають незаконним. Крім цього, стороною відповідача раніше на адресу суду неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи, без належного підтвердження неможливості прибути в судове засідання.
На думку суду, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі є безпідставним, оскільки у цій справі не вирішується питання щодо визнання права власності за будь ким зі спадкоємців. Згідно наданих суду доказів, позивач ОСОБА_2 обґрунтовано станом на час розгляду справи має намір подати заяву про прийняття спадщини за заповітом, оскільки заповіт, складений за життя спадкодавцем, не скасований, не зупинений та не змінений. Також в клопотанні не обґрунтовано яким чином рішення в цій справі може вплинути та створити додаткові труднощі у випадку задоволення позову ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, оскільки відповідач не позбавлений можливості повідомити нотаріуса про такий спір. При цьому, суд бере до уваги, що до заяви про зупинення провадження у справі, не надано підтверджуючого документу про наявність вказаної справи у суді.
За вказаних обставин суд вважає, що будь-які перешкоди для розгляду зазначеної справи відсутні, а тому не вбачає підстав для зупинення провадження по справі.
Суд, вислухавши представника позивача, врахувавши позицію відповідача та її представника, викладену у відзиві на позовну заяву, повно та всесторонньо вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено про те, що згідно постанови ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області від 25 січня 2023 року, позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,3621 га, кадастровий номер 7124380900:02:1641, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Черкаська область, Уманський район, територія Берестівецька сільська рада, яка належала ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не подав заяву про прийняття спадщини за заповітом в строк, передбачений законодавством, а спадкоємець за законом, який прийняв спадщину, не надав ОСОБА_2 письмової згоди на подання заяви для прийняття спадщини, а тому пропуск спадкоємцем передбаченого законом 10-місячного строку для прийняття спадщини позбавляє нотаріуса можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Цією постановою нотаріусом встановлено, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 заведена нею, ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, 08 лютого 2022 року за № 9/2022 на підставі заяви доньки померлої, ОСОБА_3 .
Згідно дублікату заповіту, складеного 27 червня 2020 року в селі Берестівець Уманського району Черкаської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку належну їй на підставі державного акту серії І-ЧР № 010992, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Берестівецької сільської ради, площею 3,3621 га, кадастровий номер 7124380900:02:1641.
Вказаний заповіт посвідчений секретарем Берестівецької сільської ради Уманського району Черкаської області та зареєстрований в реєстрі за № 20.
23.01.2023 за № 5 старостою Берестівецького старостинського округу Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області на ім'я позивача ОСОБА_2 направлено повідомлення про наявне заповітне розпорядження ОСОБА_4 та про те, що вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . А також позивача проінформовано про те, що, у разі непереоформлення земельної ділянки орган місцевого самоврядування вимушений буде звернутися до суду із заявою про визнання вказаного спадкового майна - відумерлою.
Позивач 08.02.2023 звернувся до приватного нотаріуса Карайкози Г.І. та отримав відповідь від 08.02.2023 № 62/02-14 про те, що оскільки спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 була заведена 08 лютого 2022 року на підставі заяви доньки померлої ОСОБА_3 , про видачу свідоцтва про право на спадщину на її ім'я, як спадкоємця, що на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем, повідомлення спадкоємців за заповітом про відкриття спадщини не здійснювалося.
Відповідно до положень ст.1217 та ст.1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову справу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
За результатами аналізу практики ВС можна навести приблизний перелік поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємця; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з необізнаністю спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Як зазначив в своїй постанові ВС КЦС справа №405/7058/19 від 26.07.2021, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналізуючи зібрані по справі докази з урахуванням наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин, оскільки згідно матеріалів справи та постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі заяви спадкоємця за законом, відповідача по справі ОСОБА_3 , яка на момент відкриття спадщини проживала разом зі спадкодавцем. Після відкриття спадкової справи, нотаріусом не було повідомлено спадкоємця за заповітом, позивача по справі, про наявність такого заповіту, що підтверджується відповідним листом направленим на ім'я позивача на його заяву від 08.02.2023. При цьому, судом було встановлено, що позивач не проживав спільно зі спадкодавцем, не мав спільного побуту, не знав про заповіт на своє ім'я і дізнався про нього лише у січні 2023 року, вже після спливу передбаченого законом строку для прийняття спадщини, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.
Такі висновки узгоджуються з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 по справі № 703/4978/19, провадження № 61-13783св21; від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18; справа N 405/7058/19, провадження N 61-18000св20.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права (правова позиція в постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року по справі № 6-496цс17 та в постанові Верховного Суду по справі № 405/7058/19 від 26.07.2021 року).
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року по справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року по справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
У зв'язку із зазначеним, суд не бере до уваги позицію представника відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оскільки така позиція є лише суб'єктивною думкою, у зв'язку з незгодою з прийнятим спадкоємцем рішення щодо розпорядження своїм майном, а саме земельною ділянкою. Крім того, зазначені відповідачем у відзиві обставини не стосуються предмету спору щодо поважності пропуску позивачем строку на прийняття спадщини та позивачем будь-якими належними та допустимими доказами не спростовано тих, обставин, що були встановлені судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Отже, як встановлено судом, обставини, що склалися, не залежали від позивача та як тільки останній дізнався про наявність заповіту, то одразу вчинив дії для прийняття спадщини та звернувся до нотаріуса. Тому, з урахуванням встановлених обставин справи, які повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини ОСОБА_2 пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1220-1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_2 , додатковий строк - три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Початок перебігу визначеного судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини починається з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 31.05.2024.
Суддя: Р. В. Піньковський