Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4671/24
Номер провадження2-о/711/136/24
13 червня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого судді: Казидуб О.Г.
при секретарі: Зайевій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, зацікавлена особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -
Заявник ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адреса проживання: АДРЕСА_1 , Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , звернулася до суду з заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, зацікавлена особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Небесної сотні, 3, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 05387096).
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганськ народилася дитина жіночої статті, вага 3,950 кг., зріст 52 см. Від матері, яка не перебуває у шлюбі - ОСОБА_1 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до положень ст. 145-147 СК України, дитині визначено прізвище, ім'я та по-батькові ОСОБА_2 .
Вказує, що в шлюбі не перебуває, є одинокою матір'ю.
На території м. Луганськ Луганської області, де народилася дитина, діяльність державних органів влади України, в т.ч. органів (установ) державної реєстрації актів цивільного стану України припинена та фактично не здійснюється.
Факт народження дитини на тимчасово окупованій території підтверджують: медична виписка з історії розвитку новонародженої від 21 березня 2023 року № 562; свідоцтво про народження від 30 листопада 2023 року Серії НОМЕР_1 , що видані медичними закладами, органами реєстрації та іншими незаконними органами (установами), які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України.
Просить встановити факт народження дитини ОСОБА_2 в м. Луганськ, ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_1 , громадянки України, без батька, з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про народження.
11 червня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання надала заяву, в якій зазначила, що заяву про встановлення факту народження дитини підтримує в повному обсязі та просить її задоволити. Також зазначила, що просить справу слухати за її відсутності.
Представник заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явився. Через канцелярію суду надійшло письмове клопотання за підписом начальника відділу Літовкіної Л. про розгляд справи без участі їхнього представника. При розгляді справи покладалася на розсуд суду.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного висновку.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 народилася дитина жіночої статі, про що 21 березня 2023 року Відділенням для новонароджених, які перебувають на сумісному перебуванні з матерями Луганського республіканського центру Луганської республіканської клінічної лікарні видано «Выписку из истории развития новорожденного № 562».
Крім того, відповідно до даних, так званого «Свидетельства о рождении серии НОМЕР_1 от 30 ноября 2023г.», ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_2 , про що, так званим «Артемовским отделом записи актов гражданского состояния г. Луганска департамента записи актов гражданского состояния Министерства юстиции Луганской Народной Республики» зроблено запис акту про народження № 91 від 30.03.2023. В графі батько стоїть прочерк, в графі мати зазначено - « ОСОБА_1 ».
Крім того, судом встановлено, що на момент народження ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі не перебувала.
На теперішній час, для проведення реєстрації народження дитини жіночої статі, народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , необхідно встановити факт її народження, оскільки вона народилася на території м. Луганськ Луганської області, яка є тимчасово окупованою територією і документи, видані органами та установами, створеними у порядку не передбаченому законами України, є недійсними.
Тому, заявниця звернулася до суду із зазначеною заявою задля можливості у подальшому реалізувати дитиною свої особисті немайнові права та з метою запобігання обмеженню цивільних прав і обов'язків.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Пунктом сьомим ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Статтею 317 ЦПК України встановлено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.
Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, народження фізичної особи, а згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, народження фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5), з наступними змінами, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів:
а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236. Електронний примірник медичного висновку про народження та відомості, необхідні для проведення державної реєстрації народження, отримуються органом державної реєстрації актів цивільного стану за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або шляхом автоматизованого обміну відомостями між інформаційними ресурсами Національної служби здоров'я України та Міністерства юстиції України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів за сформованим запитом, що містить відомості про унікальний номер медичного висновку, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері. У разі народження дитини жінкою, яка є громадянкою іноземної держави або особою без громадянства, яка проживає на території України, замість реквізитів паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері, зазначаються відомості про реквізити посвідки на постійне проживання такої жінки. При цьому в графі «Для відміток» актового запису про народження робиться відмітка: «Мати дитини ідентифікована електронною системою охорони здоров'я за даними посвідки на постійне проживання» та зазначаються номер відповідної посвідки та код територіального органу/територіального підрозділу ДМС, що оформив посвідку;
б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;
в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;
г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;
ґ) медичний документ, виданий компетентним суб'єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану документа, визначеного у підпункті «в» цього пункту, для державної реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров'я, також подається висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9. У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану документа, визначеного у підпункті «в» цього пункту, для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше, також отримується документ, визначений у підпункті «а», або подається документ, зазначений у підпункті «б» цього пункту.
У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану документа, визначеного у підпункті «а» цього пункту, сформованого до введення воєнного стану в Україні, чи дубліката документа, визначеного у підпунктах «б» - «ґ» цього пункту, державна реєстрація народження здійснюється після перевірки факту проведення державної реєстрації народження за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян. У разі подання документа, визначеного наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 березня 2022 року № 407 «Про забезпечення реєстрації новонародженої дитини в умовах воєнного стану», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 березня 2022 року за № 293/37629, який видано в межах адміністративно-територіальних одиниць, що входять до затвердженого Міністерством юстиції України переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану та в межах яких відділами державної реєстрації актів цивільного стану державна реєстрація народження фізичної особи та її походження у зв'язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією території України не проводиться, перевірка також проводиться у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, визначеному відповідним наказом Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ). Відсутність актового запису про народження підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану за формою, наведеною у додатку 22 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382 (із змінами). Якщо в результаті перевірки виявлено актовий запис про народження, який зберігається на тимчасово окупованій території України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану поновлює його в установленому законодавством порядку.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.
Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження, дані про дату і місце народження дитини зазначають відповідно до рішення суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт народження особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Вказані вище нормативно-правові акти не містять спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту народження на тимчасово окупованій території, що унеможливлює державну реєстрацію факту народження в позасудовому порядку.
Як встановлено судом, подія народження дитини жіночої статі, народженої ОСОБА_1 відбулася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганськ Луганської області, тобто, частині України, яка відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», - є тимчасово окупованою територією України.
При розгляді даної справи суд також приймає до уваги загальновідомі факти про те, що м. Луганськ є тимчасово окупованим Російською Федерацією.
Відповідно до ст. 1 Конституції України - Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (ст. 2 Конституції України).
Статтею 133 Конституції України визначено, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Відповідно до ст. 134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
Даючи оцінку допустимості у даній цивільній справі таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується вимогами міжнародно-правових актів і принципів, адже відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, які визначають, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а також положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 9 цього Закону, встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Відповідно до ст.ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії», «Іласку та інші проти Молдови та Росії»), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. В контексті цього не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Застосовуючи зазначений висновок у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це ставило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Отже, встановлюючи наявність факту народження дитини жіночої статі ( ОСОБА_2 ), народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганськ, суд вважає за можливе прийняти в якості належних і допустимих доказів документи, які видані органами, їх посадовими особами на тимчасово окупованій території України і де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме: так зване «Свидетельство о рождении серии І-БЮ № 501279 от 30 ноября 2023г.», видане, як зазначено - так званим «Артемовским отделом записи актов гражданского состояния г. Луганска департамента записи актов гражданского состояния Министерства юстиции Луганской Народной Республики».
З матеріалів справи вбачається, що встановлення факту народження дитини жіночої статі ( ОСОБА_2 ), народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганськ, необхідне заявниці для того, щоб зареєструвати її народження у органах державної реєстрації актів цивільного стану.
При цьому, суд враховує, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У даному випадку заява до суду подана матір'ю дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідає вимогам ЦПК України. Слід зазначити, що судом враховані норми ст. 317 та ч. 9 ст. 10 ЦПК України.
Відповідно до ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька - за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зареєстрованому шлюбі не перебуває, а тому, батьківство дитини слід записати на підставі ст.135 СК України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність встановлення факту народження дитини ОСОБА_2 в м. Луганськ, ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_1 , громадянки України, без батька.
Згідно із ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Аналогічні положення містяться і в п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 89, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 317, 319, 430 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, зацікавлена особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, народження дитини жіночої статі ОСОБА_2 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганськ, мати - громадянка України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Запис про батька дитини проводити відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: О. Г. Казидуб