Справа № 702/994/23
Провадження № 2/702/374/24
10 травня 2024 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суду Черкаської області у складі
головуючого судді Нейло І.М.,
за участю секретаря судового засідання Прилуцької О.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище Черкаської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та просять визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/12 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом як спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , яка доводилась матір'ю ОСОБА_5 та бабою позивача ОСОБА_1 Померла ОСОБА_6 , до дня смерті проживала в с. Попудня Уманського р-ну Черкаської області. Після смерті ОСОБА_6 , залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 113/14/4-16 від 25.05.2023, житловий будинок та всі надвірні споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належить померлій ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний житловий будинок побудований у 1980 році, загальна площа якого - 77,9 кв.м, житлова 51,40 кв.м. Земельна ділянка площею 0,2769 га передана у власність відповідно до рішення сесії № 20-2/V від 04.02.2010. За життя, та на момент побудови спірного житлового будинку, ОСОБА_6 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В період шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_4 народився син - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який у строки та у встановленому законом порядку прийняв спадщину після померлої матері ОСОБА_6 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Позивач ОСОБА_1 , як син, у встановленому законом порядку та строки прийняв спадщину після померлого спадкодавця ОСОБА_1 .. Батько покійного ОСОБА_5 , ОСОБА_4 відмовився в строки передбачені Законом, від спадщини після смерті сина ОСОБА_5 на його користь. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 позивач звернувся з відповідною заявою до Приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області. Постановою нотаріуса, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . У відсутність правовстановлюючих документів, щодо належності нерухомого майна спадкодавцю, перешкоджає нотаріальному оформленню спадкових прав на це спадкове майно, тому виникла необхідність у звернені до суду для вирішення даного питання.
Ухвалою суду 18.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження та задоволено клопотання про витребування доказів.
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду позивач надав заяву відповідно до якої просить розглядати справу без його участі. Позов підтримує повністю та просять його задовольнити.
В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. На адресу суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позов визнають та не заперечують проти його задоволення. Наслідки визнання позову відомі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служби у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1. ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Крім того, ч.3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи подані до суду заяви, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.04.2016, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно, крім іншого і житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та відкрилась спадщина.
Згідно довідки № 113/14/4-16 від 25.05.2023 року, виданої жительці с. Попудня ОСОБА_2 , виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради Черкаської області відповідно до погосподарської книги № 4, особовий рахунок 040351:1(2021-2025) житловий будинок та всі надвірні споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належить померлій ОСОБА_6 , 1953 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 а/з № 5 від 28.04.2016. Даний житловий будинок побудований у 1980 році, загальна площа якого - 77,9 кв.м, житлова 51,40 кв.м. Земельна ділянка площею 0,2769 га передана у власність відповідно до рішення сесії № 20-2/V від 04.02.2010 року (копія додається до позовної заяви).
Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, за адресою АДРЕСА_1 станом на 2016 рік значиться: під літерою А-1 - житловий будинок, під літерою Б - сарай, гараж, під літерою В - сарай, під літерою Г - навіс (тимчасовий), під літерою Д - вбиральня, під літерою Е - погріб, під літерою Є - літня кухня, під цифрою № 1 - огорожа. Технічний паспорт крім іншого містить план будинку, характеристику будівель та споруд. Відомості про незавершене чи самочинне будівництво дані паспорта не містять.
Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 729496 від 10.02.2010 року ОСОБА_6 на підставі рішення сесії Попуднянської сільської ради Монастирищенського району від 04.02.2010 № 20-2/V є власником земельної ділянки площею 0,2769 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Право власності на будинок набувається особою на підставі норм права які діяли на час його будівництва.
У 1980-1987 роках питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.
Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.
Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.
Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
За життя, та на момент побудови спірного житлового будинку, ОСОБА_6 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідною відміткою в паспорті громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_4 .
У шлюбі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 02.09.1977, виданого Пупуднянським сільЗагс Монастирищенського району Черкаської області.
Згідно довідки № 114/14/4-16 від 25.05.2023, виданої жительці с. Попудня ОСОБА_2 , виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради Черкаської області, відповідно до погосподарської книги № 5, особовий рахунок НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали наступні громадяни: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..
Так, на день смерті у спадкодавиці ОСОБА_6 , 1953 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишились спадкоємці, а саме чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_5 у строки та у встановленому законом порядку прийняв спадщину після померлої матері ОСОБА_6 , 1953 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними спадкової справи після померлої ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , одружились, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 від 12.10.2002, виданого виконкомом Попуднянської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області.
У даному шлюбі народилось двоє дітей: син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_7 від 28.01.2004, виданого Попуднянською сільською радою Монастирищенського району Черкаської області та свідоцтвом про народження серія НОМЕР_8 від 11.04.2019, виданого Монастирищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, відповідно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_9 від 07.09.2021 року, виданого Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
ОСОБА_1 , як син, у встановленому законом порядку та строки прийняв спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_5 , що підтверджується даними спадкової справи після померлого ОСОБА_5 .
Крім цього, прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , позивачем також підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НСТ 266435 від 08.02.2023, відповідно до якого позивач успадкував по 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,2769 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Батько покійного ОСОБА_5 , ОСОБА_4 відмовився в строки передбачені Законом, від спадщини після смерті сина ОСОБА_5 на користь позивача, що підтверджується даними спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою Приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Осики Л.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.02.2023 за вих. № 56/02-31 відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_5 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, щодо належності нерухомого майна спадкодавцю (копія додається до позовної заяви).
ОСОБА_5 , за життя прийнявши спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_6 не здійснив державну реєстрацію права власності на спірний житловий будинок, що позбавляє позивача можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у позасудовому порядку.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Факт того, що особа за життя не оформила свого права на спадкове майно після смерті матері, не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно у її спадкоємців, оскільки відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 350/1850/17.
Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання , у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № v-753740-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право, про що зазначив в своєму рішенні і Верховний Суд в постанові від 16.06.2021 року у справі № 570/997/19.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду також і у справі № 227/3750/19.
Враховуючи, що позивач є спадкоємцеми ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за законом, спадщину прийняв у встановленому законом порядку, а також відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, як спадкоємцеві після смерті ОСОБА_5 , а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог та визнання за позивачем, кожному окремо, право власності на 1/12 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом як спадкоємця після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається із заявлених вимог, позивачем не заявлено вимогу щодо стягнення судових витрат з відповідачів.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 23, 76, 81,141, 258, 259, 265, 273,354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями в порядку спадкування за законом, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_2 ), право власності на 1/12 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом як спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Нейло