Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/2248/24
номер провадження 1-кс/695/573/24
10 червня 2024 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, погоджене з прокурором Золотоніської окружної прокуратури відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця с. Кривоносівка Золотоніського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , маючого середню освіту, працюючого водієм в ФОП « ОСОБА_7 », не одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 2012 р.н., депутатом, учасником бойових дій, інвалідом та ліквідатором аварії на ЧАЕС не є, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту,-
Слідчий СВ Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до суду з погодженим із прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту по кримінальному провадженню №12024250370000769 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України відносно ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він 07.06.2024р., близько 21 год. 45 хв., перебуваючи в адміністративних межах с. Хвильово-Сорочин Золотоніського району Черкаської області, неподалік кооперативу «Сигнал», діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», д.н.з. « НОМЕР_1 », який знаходився на узбіччі автодороги в напрямку с. Деньги-с. Хвильово-Сорочин Золотоніського району Черкаської області, шляхом вільного доступу заволодів вказаним транспортним засобом, який перебуває у користуванні ОСОБА_10 , чим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 20 000.00 грн.
08.06.2024р. слідчим відділом Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024250370000769 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
07.06.2024р. о 23 год. 21 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
08.06.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
У ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, яку орган досудового розслідування обгрунтовує наступними документами:
1.Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_6 від 07.06.2024;
2.Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 08.06.2024;
3.Протоколом огляду місця події від 07.06.2024 за адресою: АДРЕСА_2 ;
4.Постановою про визнання речових доказів від 08.06.2024;
5.Протоколом огляду місця події від 08.06.2024 на земельній ділянці (поле), яка розташована в адміністративних межах АДРЕСА_2 за координатами: 49.6163889, НОМЕР_2 ;
6.Протоколом огляду місця події від 08.06.2024 узбіччя автодороги до с. Деньги з автодороги Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань.
7.Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08.06.2024;
8.Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 08.06.2024;
9.Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 08,06.2024;
10.Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 08.06.2024;
11.Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 08.06.2024;
12.Повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 08.06.2024.
У ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, який обґрунтовується тим, що підозрюваний вчинив злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років;
- ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, який обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 проживає в Золотоніському районі Черкаської області, де проживають потерпілий та свідки, а тому він матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
За таких обставин слідчий за згодою з прокурором звернувся до суду з даним клопотанням, яким просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, наполягали на його задоволенні.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 вказав, що в клопотанні відсутні будь-які відомості, а також до клопотання не додано жодних доказів, які підтверджують, що підозрюваний може впливати на свідків, потерпілого або уникати кримінальної відповідальності. При вирішенні клопотання просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Заслухавши доводи прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд встановив наступне.
У статтях 176, 177 КПК України законодавець дав вичерпний перелік загальних положень про запобіжні заходи та визначив мету і підстави їх застосування за наявності ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За п. 2, п. 4 та п. 5 ст. 178 цього Кодексу суд зобов'язаний оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність або відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Слідчий суддя на даному етапі провадження не вирішує питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження при розгляді справи по суті. Тобто, на даному етапі встановлюється така сукупність доказів, що вказує вірогідну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, що дає підстави для застосування до нього такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту прокурор та слідчий обґрунтовують наявністю ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, або можливістю останнього незаконно впливати на потерпілого чи свідків з метою уникнення ним від кримінальної відповідальності.
Оцінюючи наявність ризиків, на які посилались у своєму клопотанні слідчий та прокурор, слідчий суддя вважає, що наведені ризики прокурором та слідчим доведено.
Водночас, на думку слідчого судді, такі ризики можуть бути мінімізовано менш обтяжливим запобіжним заходом, ніж нічний домашній арешт.
Відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, суд приймає до уваги прецеденту практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою домашній арешт складає позбавлення волі у значенні Конвенції.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Ризик тиску на свідків на початковому етапі слідства є вагомим на стадії досудового розслідування (справа Яжинський проти Польщі, рішення ЄСПЛ № 15479/02, від 4 жовтня 2005 року), оскільки на даний час слідством не встановлені всі можливі свідки та обставини даної події.
Підозрюваний без належного контролю може мати можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на потерпілого чи свідка шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Однак слідством не обґрунтовано, яким чином саме нічний домашній арешт, клопотання про яке подано слідством, може запобігти наведеному ризику, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків неможливий іншими, більш м'якими запобіжними заходами.
Щодо ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду слідчий суддя вказує, що невідворотність покарання за скоєний злочин вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом із тим, тільки тяжкість покарання, при обранні запобіжного заходу, не може розцінюватися як єдиний ризик, та має враховуватись в сукупності із іншими обставинами, в тому числі і тими, які характеризують особу підозрюваного.
При цьому, слідчим суддею також оцінені в сукупності всі обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, має місце роботи, має на утриманні неповнолітнього сина, що вказує на наявність у останнього стійких соціальних зв'язків.
Достатніх даних про репутацію підозрюваного, в тому числі даних, що характеризують особу підозрюваного за місцем проживання та/або місцем роботи, що можуть негативно свідчити про особу підозрюваного, до матеріалів клопотання не додано.
Фактів, які б свідчили, що підозрюваний буде уникати від явки до органів досудового розслідування чи суду не наведено, про будь-які обставини, що вказують на ухилення підозрюваним від виконання обов'язків, які можуть бути покладені на підозрюваного при обранні більш м'якого запобіжного заходу, не повідомлено.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що прокурором та слідчим доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливого незаконного впливу на свідків та потерпілого, а також ризик можливого переховування підозрюваного від органів слідства та суду при відсутності покладених на нього процесуальних обов'язків.
Частиною 3 ст. 176 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою..
Частиною 4 ст.194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором та слідчим в судовому засіданні доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст. 194 КПК України, однак не доведено, що більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання встановлених ризиків.
Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, про який йдеться в клопотанні, а відтак відмовляє в задоволенні клопотання.
Слідчий суддя приходить до висновку, що достатнім запобіжним заходом для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного буде особисте зобов'язання і такий запобіжний захід буде достатнім, щоб забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, є виправданим з урахуванням ризиків, даних про особу підозрюваного та обставин, встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Таким чином, оскільки судом на підозрюваного покладаються обов'язки, які визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, строк вказаних обов'язків становить два місяці, відтак, суд визначає строк дії цієї ухвали у два місяці з дати її винесення.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання необхідно покласти на слідчого Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області.
На підставі ст.ст 176-179, 181, 193 - 194, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_6 - відмовити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1.Прибувати до слідчого Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, органів прокуратури та суду за першою вимогою;
2.Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
3.Не відлучатись за межі Черкаської області без дозволу суду;
4.Утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що в разі невиконання покладених обов'язків до ОСОБА_6 може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Повний текст ухвали оголошено 14 червня 2024 року о 14 год. 50 хв.
Слідчий суддя Золотоніського
міськрайонного суду ОСОБА_1