Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/2671/19
номер провадження 2/695/49/24
16 травня 2024 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з Шевченка В.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення боргу за спожиту електричну енергію, 3% річних та інфляційних витрат, -
31.07.2019 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшов позов ТОВ «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення боргу за спожиту електричну енергію, 3% річних та інфляційних витрат, в якому позивач просив:
- розірвати Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №71080002295 від 02.01.2019, укладений між позивачем та відповідачем;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію та послуг з розподілу електричної енергії за січень - червень 2019 року в сумі 19674,18 грн.; три відсотки річних в сумі 268 грн.; пеню в сумі 3161,22 грн.; та інфляційні втрати в сумі 2002,04 грн., а всього 25105,44 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 3842,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ «Черкасиенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Черкаської області згідно додатку 3 до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території».
Згідно пункту 3.2.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунку за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунку, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.
Договір про постачання електричної енергії споживачу вважається укладеним з дати відкриття особового рахунку за об'єктом споживача (пункт 3.2.12 ПРРЕЕ).
Між позивачем та відповідачем встановилися зобов'язальні правовідносини з приводу надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії.
02.01.2019 заявником за об'єктом побутового споживача - ОСОБА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та спожито електричну енергію в розмірі 18283 кВт*год на суму 19674,18 грн. Використовуючи електроенергію відповідач, як споживач не виконує свого обов'язку щодо плати за її використання.
Боржнику неодноразово було направлено листи-попередження про припинення електропостачання та рахунки на оплату за спожиту електроенергію.
У добровільному порядку відповідачем зобов'язання щодо сплати коштів за надані послуги не виконуються.
На день подачі позову заборгованість за спожиту електричну енергію за особовим рахунком боржника за період січень 2019-червень2019 становить 19674,18 грн., що свідчить про неналежне виконання боржником зобов'язань та порушує право заявника на одержання плати за надані послуги з постачання та розподілу електричної енергії.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
З урахуванням ст.625 ЦК України загальна сума боргу становить 25105,44 грн. (19674,18 (борг) + 268,00 грн. (3% річних) + 3161,22 (пеня) + 2002,04 грн.(інфляційне збільшення)= 25105,44 грн.).
Пунктом 13.5. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передбачено, що постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках, якщо споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з цим Договором, за умови, що Постачальник здійснив попередження Споживачу про можливе розірвання цього Договору.
17.07.2019 на виконання цієї вимоги Відповідачу направлено лист.
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 11.11.2019 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
06.04.2020 р. позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог (вих. №152 від 02.04.2020), в якій він просив суд додатково, з урахуванням вимог, вказаних у позовній заяві:
- стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції за період серпень 2019 - березень 2020 р. в сумі 3953,91 грн., з них: три відсотки річних - 396,00 грн.; пеню - 3776,88 грн.; інфляційні втрати - 176,63 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на здійснення робіт з припинення електроживлення в розмірі 1331,16 грн.
Ухвалою суду від 12.11.2020 р. в якості співвідповідача до участі в справі залучено ОСОБА_2 та зупинено провадження в справі до розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 695/1690/19 за позовами ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Золотоніського району електричних мереж, Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про захист прав споживача.
09.12.2020 р. представником позивача подано клопотання про відкликання заяви про збільшення позовних вимог від 02.04.2020 р.№152 та подано нову заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач виклав позовні вимоги в новій редакції та просив:
- розірвати договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №71080002295 від 02.01.2019, що укладений між ТОВ «Черкасиенергозбут» та ОСОБА_1 ;
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Черкасиенергозбут»: заборгованість за електричну енергію в сумі 33601,34 грн; штрафні санкції за період з січня 2019 по 16.03.2020 р., а саме: три відсотки річних в сумі 502,72 грн; пеню в сумі 5173,08 грн; інфляційні втрати в сумі 2256,64 грн; витрати на здійснення робіт з припинення електроживлення в розмірі 1431,16 грн;
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Черкасиенергозбут» суму сплаченого судового збору в розмірі 4204,00 грн.
Заява про збільшення позовних вимог обгрунтована тим, що позовна заява була подана 31.07.2019 року, відповідно розмір збитків визначався станом на липень 2019 року. Станом на 18.11.2020 року виникла необхідність у збільшенні позовних вимог. У період з 01.07.2019 по 31.10.2020 року включно споживач використовував електричну енергію, але не виконував свого обов'язку щодо плати за її використання. За вказаний період сплачено лише 7593,70 грн., натомість заборгованість станом на 18.11.2020 року становить 33601,34 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID - 19” введено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року. Відповідно до п.4 ч. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19) на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID - 19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Згідно п. 1 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)» цей Закон набирає чинності з дня його опублікування- 17.03.2020.
Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Враховуючи, що позов подано 31.07.2019 року, позивач, реалізуючи своє право на збільшення розміру позовних вимог, визначив суму позовних вимог:
13927,16 грн - за спожиту електричну енергію (за період 01.07.2019 - по 31.10.2020 з урахуванням сплачених коштів);
234,72 грн. - 3% річних (за період з 18.11.2019 р. по 16.03.2020 року - в межах позовної давності з урахуванням Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19” );
пеня (подвійна облікова ставка НБУ) - 2011,86 грн (за період з 18.11.2019 р. по 16.03.2020 року - в межах позовної давності з урахуванням Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19” );
інфляційне збільшення - 254,60 грн (за період з 18.11.2019 р. по 16.03.2020 року - в межах позовної давності з урахування Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19” ).
Загальна сума збільшених позовних вимог з урахуванням сплачених коштів становить 16663,06 грн.
У зв'язку з несплаченою заборгованістю Товариством застосовувалася процедура з припинення постачання електричної енергії у зв'язку з порушенням строку (термінів) розрахунків за спожиту електричну енергію, внаслідок чого позивачем відповідачу було направлено попередження про припинення постачання електричної енергії.
Товариство, як постачальник електричної енергії, звернулося до Золотоніського РЕМ ТОВ «Черкасиобленерго», як оператора систем розподілу, з вимогою про припинення електроживлення за адресою відповідача. За вказаним фактом 22.08.2019 року споживачу було припинено електроживлення.
Внаслідок чого позивачем було понесено витрати за здійснення робіт по припиненню електроживлення відповідача, що відповідно до рахунку Золотоніського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» становить 1431,16 грн. Вказані суми позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2022 р. провадження в справі поновлено, оскільки в цивільній справі №695/1960/19 ухвалено рішення, яке набрало законної сили.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог щодо розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №71080002295 від 02.01.2019 та повернення судового збору в розмірі 2102,00 грн., в задоволенні якого ухвалою суду від 20.06.2023 р. було відмовлено.
25.10.2022 р. від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог (вих. №3048-05.01/05-2022 від 21.10.2022), в якому він просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Черкасиенергозбут» заборгованість за електричну енергію в сумі 20257,65 грн., оскільки в період з вересня 2021 р. по січень 2022 р. відповідачем по особовому рахунку № НОМЕР_1 сплачено 13343,69 грн.
13.01.2023 р. позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог (вих №08Ц-4-2023 від 09.01.2023), обгрунтоване тим, що 12.12.2022 р. відповідачем по особовому рахунку № НОМЕР_1 сплачено 20260,00 грн., що свідчить про погашення заборгованості за електричну енергію. Тому з метою уникнення подвійного стягнення цю частину позовних вимог позивач просив виключити.
У судовому засіданні 16.05.2024 р. представник позивача ОСОБА_3 просила суд: розірвати договір про постачання електричної енергії ОСОБА_1 ; стягнути солідарно з відповідачів штрафні санкції, нараховані відповідно до ст.625 ЦК України за період з січня 2019 по 16.03.2020 р., а саме: 3% річних - 502,72 грн; пеню - 5173,08 грн; інфляційні втрати - 2256,64 грн; витрати на здійснення робіт з припинення електроживлення в розмірі 1431,16 грн; сплачений судовий збір - 4204,00 грн.
У судове засідання 16.05.2024 р. відповідачка ОСОБА_2 не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином.
У судовому засіданні 21.09.2023 р. представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Брус С.М. заперечував проти позовних вимог. У судове засідання 16.05.2024 відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Брус С.М. не з'явилися, але в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи в їх відсутність, у задоволенні позову просив відмовити.
Вислухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії, забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам регулювалися Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018р.за №312 (далі Правила), Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018р.№311, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
На виконання положень Закону України «Про ринок електричної енергії» з 1 січня 2019 р. послуги з розподілу (передачі) та постачання електроенергії споживачам в Україні надаються різними компаніями, в даному випадку оператором системи розподілу є ПАТ «Черкасиобленерго», а електропостачальником є ТОВ «Черкасиенергозбут».
При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, серед яких можуть бути і договір про надання послуг з розподілу, про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, тощо.
Частиною 4 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному сайті ТОВ «Черкасиенергозбут» за посиланням http://energozbut.ck.ua/pob.html.
Відповідно до п. 3.2.12 вказаних вище Правил, договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.
Під час розгляду справи встановлено, що 02.01.2019 року за об'єктом побутового споживача - АДРЕСА_1 , було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_1 .
Користувачем послуг за даною адресою також являється ОСОБА_2 , яка проживає там та була залучена ухвалою суду до участі в справі в якості співвідповідача.
Дані обставини не спростовані стороною відповідача.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем встановилися зобов'язальні правовідносини з приводу надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії.
Предметом розгляду даної справи, зокрема, являється заборгованість за спожиту відповідачами електроенергію за період з січня 2019 р. по жовтень 2020 р. (включно).
Зі скріншоту особового рахунку № НОМЕР_1 від 21.10.2022 р. вбачається, що споживачем за період січень 2019 р. - жовтень 2020 р. (включно) рахується заборгованість в сумі 33601,34 грн. За період січень 2019 р. - жовтень 2022 р. сплачено споживачем 20937,39 грн.
У заяві про зменшення позовних вимог від 25.10.2022 р. позивач вказував, що в період з вересня 2021 р. по січень 2022 р. відповідачем по особовому рахунку № НОМЕР_1 сплачено грошові кошти в сумі 13343,69 грн., а в заяві про зменшення позовних вимог від 13.01.2023 р. , що відповідач по особовому рахунку № НОМЕР_1 сплатив грошові кошти в сумі 20260,00 грн.
Позивач ствердив, що в ході розгляду справи стороною відповідача повністю погашена заборгованість за спожиту електроенергію з січня 2019 р. по жовтень 2020 р. включно, в результаті чого позивач зменшив позовні вимоги в цій частині.
Суд вважає за необхідне заначити, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-2170цс16. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23 грудня 2020 року).
Щодо вимоги про розірвання договору суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 2 п. 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. (далі - Правил, ПРРЕЕ), у межах території діяльності одного постачальника універсальних послуг або постачальника «останньої надії» не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг або постачальниками «останньої надії» відповідно.
Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.8 ПРРЕЕ).
Відповідно до пункту 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунку, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунку постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Таким чином, Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. та Правилами роздрібного ринку електричної енергії визначено загальне правило, за яким договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором, до якого приєднується споживач.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернувся.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).
Відповідно до п 3.1.9 Правил Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Відповідно до п 5.3.3. Правил Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки (об'єкти) яких розміщені на території здійснення його діяльності, в укладенні договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги.
Враховуючи вище викладене вимога позивача (постачальника універсальних послуг) про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №71080002295 від 02.01.2019, укладеного між ТОВ «Черкасиенергозбут» та ОСОБА_1 не є належним чином обґрунтованою та не підлягає до задоволення.
Щодо стягнення нарахованих штрафних санкцій у вигляді 3% річних, пені та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19” введено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року.
Відповідно до п.4 ч. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19) на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням корона вірусної хвороби (COVID - 19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Згідно п. 1 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)» цей Закон набирає чинності з дня його опублікування (а саме з 17.03.2020 р.).
Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З наданого до заяви про збільшення позовних вимог від 09.12.2020 р. стороною позивача розрахунку штрафних санкцій станом на 18.11.2020 р. вбачається, що позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій у вигляді 3% річних, пені та інфляційних втрат за період з 18.11.2019 р. по 16.03.2020 р.
Зі скріншоту особового рахунку № НОМЕР_1 від 26.11.2020 р. вбачається, що за споживачем станом на листопад 2019 р. була наявна заборгованість в сумі 20400,0 грн.
З розрахунку штрафних санкцій за період з січня 2019 по червень 2019 р., наданого до позову вбачається, що 3% річних становлять 268,00 грн.; пеня - 3161,22 грн.; інфляційні втрати - 2002,04 грн.
Відповідно до розрахунку штрафних санкцій за період з 18.11.2019 р. по 16.03.2020 року (в межах позовної давності та з урахуванням Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19») нарахованих, виходячи з суми заборгованості 20400,00 грн.: 3% річних становлять 234,72 грн.; пеня (нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) - 2011,86 грн.; інфляційне збільшення - 254,60 грн.
Загальна сума штрафних санкцій, заявлена позивачем до стягнення становить: 3% річних - 502,72 грн. (268,00 грн.+234,72 грн.), пеня - 5173,08 грн. (3161,22 грн+2011,86 грн.), інфляційні втрати - 2256,64 грн. (2002,04 грн.+254,60 грн.)
Будь-яких заперечень щодо правильності здійсненого розрахунку, а також контррозрахунку стороною відповідачів суду не надано.
У зв'язку з вище викладеним суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення штрафних санкцій є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Щодо стягнення витрат на здійснення робіт з припинення електроживлення суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.2 п. 7.12 ПРРЕЕ витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку.
Копією реєстру ПАТ «Черкасиобленерго» від 23.08. 2019 р. стверджено, що 22.08.2019 р. ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 , здійснено припинення електроживлення, вартість послуги становить 1431,16 грн.
З копії рахунку №720 від 23.08.2019 р. вбачається, що вартість припинення електроживлення становить 1431,16 грн.
У судовому засіданні встановлено та стверджено позивачем, неоспорено стороною відповідача, що в зв'язку з наявною заборгованістю за використану електроенергію побутового споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 було здійснено припинення електропостачання.
Письмовими доказами доведено, що витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення становлять1431,16 грн. і вони підлягають відшкодуванню відповідачами.
У зв'язку з вище викладеним вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають до повного задоволення.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову в сумі 4204,00 грн. (1921,00 грн. за вимогу немайнового характеру та 2283,00 грн. за майнові вимоги). Оскільки немайнова вимога позивача про розірвання договору не задоволена судом, а задоволена лише вимога майнового характеру, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2283,000 грн. у порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору за вимогу майнового характеру.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення боргу за спожиту електричну енергію, 3% річних та інфляційних витрат з урахуванням зменшених позовних вимог - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» три відсотки річних в сумі 502,72 грн., пеню в сумі 5173,08 грн., інфляційні втрати в сумі 2256,64 грн., витрати на здійснення робіт із припинення електроживлення в розмірі 1431, 16 грн., а всього 9363 (дев'ять тисяч триста шістдесят три) гривні 60 коп.
У решті вимог відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» судовий збір у сумі 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Ю. Степченко
Повний текст рішення виготовлений 20 травня 2024 року.