Справа №572/1961/24
про відмову у видачі судового наказу
14 червня 2024 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей,
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Дубровицького районного суду Рівненської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) боржника, починаючи з моменту подачі заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
У відповідності до ч. 5 ст. 165 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника. Після чого судом було отримано відповідь на вказаний запит.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частина 3 ст. 19 ЦПК України передбачає, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до вимог ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
За змістом ч. 5 ст. 183 СК України той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів має той з батьків дитини, з яким діти проживають у визначеному Законом порядку.
Проте, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, заявницею не дотримані вимоги ст. 163 ЦПК України, оскільки в обґрунтування вимог заяви, до матеріалів заяви не долучено будь-яких доказів, що підтверджують факт її спільного проживання з малолітніми дітьми та доказів перебування дітей на її утриманні, що дає право на звернення до суду з вимогами про стягнення аліментів.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу та заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу;
Згідно ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу в цій справі.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ч. 9 ст. 165, п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суддя,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей - відмовити.
Роз'яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти з дня її проголошення.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.