Справа № 594/756/24
Провадження №2-а/594/16/2024
12 червня 2024 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
за участі: секретаря Кушнір Т.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Денисова Т.С., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просить поновити строк на оскарження постанови від 05.02.2024 серії ГБВ № 333125, скасувати дану постанову, а провадження в справі закрити. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою від 05.02.2024 серії ГБВ № 333125 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Зі змісту постанови встановлено, що вона 05.02.2024 о 15.43 год., не розібравшись в ситуації здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, однак із зазначеною постановою вона не погоджується, оскільки вона суперечить нормам чинного законодавства та є протиправною, а тому підлягає скасуванню. Зазначила, що 05.02.2024 її дочка ОСОБА_2 , яка напередодні перебувала із малолітньою дочкою ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні у лікарні м.Чортків, зателефонувала, що повертається з дитиною додому у село Шершенівка, а так як, найманий батьком дитини, водій довезе їх лише до села Шипівці, попросила її вийти до кладки на річці між селами Шершенівка та Шипівці. Не дочекавшись дочку, вона стала телефонувати до дочки та онуки ОСОБА_3 . Телефон дочки був поза зоною, а телефон онуки не відповідав. Передбачаючи негативну поведінку бувшого зятя по відношенню до дочки, пішла в село Шипівці до господарства, в якому проживає її бувший зять ОСОБА_4 . Перебуваючи на вулиці, почула крики у будинку бувшого зятя. Розуміючи, що останній утримує її дочку та онуків, ні дочка, ні онука ОСОБА_3 на її телефонні дзвінки не відповідають, зателефонувала в поліцію та повідомила про неправомірні дії бувшого зятя. Її повідомлення було достовірне - вона просила допомоги вгамувати неправомірну поведінку бувшого зятя, щоб матір могла взяти дітей додому у село Шершенівка. Поліцейські, які прибули на місце події, вислухавши її та її дочку ОСОБА_2 , зайшли у будинок, де проживає ОСОБА_4 на запрошення останнього. На місці події ОСОБА_2 пояснила, що повертаючись додому з лікарні, іі дочка ОСОБА_3 сказала, що поїде з мамою до АДРЕСА_1 . Батько дитини, коли усі вийшли з машини, потягнув дівчинку за руку у двір господарства, заявивши, що дитина з матір'ю не піде. ОСОБА_4 вирвав телефон з її рук та кинув до землі. Проте поліцейські повважали, що ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 23.05.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
10.06.2024 представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надіслала до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність. Зазначила, що 05.02.2024 позивачка здійснила неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції зателефонувавши на лінію 102, чим порушила ст.183 КУпАП, у зв'язку із чим на неї було складено постанову серії ГБВ № 333125 від 05.02.2024, згідно з якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази вчинення адміністративного правопорушення позивачкою, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності. На номер «102» особи звертаються лише в ситуаціях, коли необхідна невідкладна допомога працівників поліції, або ж коли щодо особи вчинено кримінальне правопорушення. Оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об'єктивних обставин справи, тому позов до задоволення не підлягає. Окрім того, позивачка не висловлювала скарг на постанову.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Денисова Т.С. в судове засідання не з'явилися. Представник подала заяву, в якій просить слухати справу у її відсутності та відсутності позивачки.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в зал судового засідання не прибув, у поданому відзиві просить справу слухати у його відсутності.
Дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
05.02.2024 інспектором ВП №4 (м.Заліщики) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Р.Задорожним винесено на позивачку постанову серії ГБВ №333125, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до оскаржуваної постанови 05.02.2024 року о о 15.43 год., не розібравшись в ситуації ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Позивачка у позовній заяві просить поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування поважної причини пропуску строку посилається на те, що дізналася про притягнення її до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик поліції вона лише 17.05.2024, отримавши лист від Борщівського відділу ДВС у Чортківському районі з постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, що також підтверджується трекінгом Укрпошти про дату доставлення листа адресату. 21.05.2024 у відділі ДВС позивач вперше ознайомилася із оскаржуваною постановою про адміністративне правопорушення від 05.02.2024, що надійшла від відділення поліції № 4 (м.Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області. У зв'язку з цим вважає, що з поважних причин пропустила строк на оскарження даної постанови.
Згідно вимогам ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За вказаних обставин, клопотання позивачки про поновлення пропущеного строку звернення до суду необхідно задовольнити, та поновити їй строк для подачі скарги до адміністративного суду на постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2024 року, серія ГБВ № 333125.
Статтею 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає безпідставного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1ст. 23 Закону України "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Зі змісту постанови вбачається, що позивачка зателефонувала на лінію 102 і повідомила про неправомірні дії її колишнього зятя ОСОБА_4 .
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Проте, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що уповноваженими посадовими особами перед винесенням відносно позивачки постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності було перевірено та надано оцінку обставинам, які зумовили позивачку зателефонувати на лінію «102».
При цьому, на думку суду, навіть у випадку, коли особа звертається із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина також не може сама по собі бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без з'ясування умислу на подання неправдивої інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції.
Відповідно до ч. 1ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зокрема, частиною другою даної норми права передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Тому, зважаючи на те, що позивачка у позовній заяві заперечила свою вину у вчиненні правопорушення, що не спростовано дослідженими у судовому засіданні доказами, наданими стороною відповідача, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, не доведена.
Згідно статті 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищенаведене, а саме те, що відповідач не спростував доводів позивачки про відсутність факту порушення, її вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена «поза розумним сумнівом», суд доходить переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення, а тому оскаржувану постанову необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.
Враховуючи, що позов задоволено необхідно стягнути в користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області понесені нею при поданні позову до суду судові витрати на сплату судового збору в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.55,62,92 Конституції України, ст.247, ст.251, 258, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 121, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк для подачі скарги до адміністративного суду на постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2024 року, серія ГБВ № 333125.
Позовні вимоги задовольнити.
Постанову серія ГБВ № 333125 від 05 лютого 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 грн на ОСОБА_1 - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУАП закрити.
Стягнути з Управління національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління національної поліції у Тернопільській області,46001 м. Тернопіль вул.Валова,11, код ЄДРПОУ 40108720.
Головуючий Чир П.В.