Справа № 459/3810/23
Провадження № 2/459/716/2023
(заочне)
12 червня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області
вскладі: головуючого-судді Новосад М.Д.
з участю: секретаря судового засідання Козак І.Я.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Червонограді цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , з участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав,-
16.11.2023 позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому з врахуванням заяви про зміну предмету та підстав позову просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. В обґрунтування вимог послався на те, що з 14.06.2014 вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 29.01.2020. У шлюбі у них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу вони проживали окремо. 3 початком повномасштабного вторгнення рф в Україну, відповідачка разом з сином виїхала у Республіку Польшу, де і проживає по сьогоднішній день. За період з лютого 2022 року по 27 січня 2023 року син постійно проживав з відповідачкою у Польші де навчався. 27.01.2023 відповідачка повернула сина в Україну для проживання із ним, де він і проживає по сьогоднішній день. Він із сином проживає разом з його батьками у належній їм на праві приватної власності квартирі. З березня 2023 року син навчається у Червоноградській гімназії №12, забезпечений усім необхідним для навчання. Позивач займається повністю його вихованням. За весь час навчання в гімназії мати жодного разу не цікавилась навчанням дитини. На даний час відповідачка перебуває у Республіці Польща, де обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, а саме завдання тілесних ушкоджень іншій особі. Вважає, що відповідачка свідомо не бажає брати участь у вихованні сина, не спілкується з ним належно, не приймає участі в його житті, не цікавиться його навчанням, не приїжджає до дитини. Тому просить позов задовольнити.
Ухвалою від 01.12.2023 було відкрито провадження у справі.
20.03.2024 підготовче провадження закрито, справу було призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, вказаних у ньому, просили позовні вимоги задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Представник третьої особи підтримала витяг з рішення виконкому, не заперечила щодо задоволення позову.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судові засідання для розгляду справи по суті 09.05.2024 та 12.06.2024 не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань та відзиву не подала.
Тому суд на підставі ст.280 ЦПК України провів заочний розгляд справи, про що судом винесено ухвалу в судовому засіданні.
Вислухавши пояснення учасників, оцінивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Сторони є колишнім подружжям та перебували у шлюбі з 14.06.2014, який розірвано рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 29.01.2020 (а.с.9).
У шлюбі у них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10), що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Позивач разом із сином проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом КП «Червонограджитлокомунсервіс» від 15.11.2023 (а.с.12).
Син сторін ОСОБА_5 з березня 2023 року навчається у Червоноградській гімназії №2, що стверджується відповідною характеристикою, виданою директором школи та класним керівником. З даної характеристики вбачається, що ОСОБА_6 забезпечений усім необхідним для навчання, його вихованням займаюсь я, а зі слів дитини мама перебуває за кордоном. За весь час навчання ОСОБА_6 в гімназії мати жодного разу не цікавилась навчанням дитини.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по утриманню та вихованню сина, не піклується про його здоров'я, фізичний і моральний розвиток, аліментів не сплачує, дитиною не цікавиться.
З наданої копії перекладу вироку Окружного суду м.Варшави Республіки Польща від 31.01.2023 відповідачка засуджена до 3 років 6 місяців позбавлення волі за кримінальне правопорушення щодо нанесення тілесних ушкоджень особі, які становили тяжку шкоду для здоров'я (а.с.35-38).
Як вбачається витягу з рішення Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області від 20.02.2024 №28, був розглянутий та затверджений висновок комісії з питань захисту прав дитини, та вирішено, що позбавлення відповідачки ОСОБА_4 відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним (а.с. 58).
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно із ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовимрішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини
(стаття 166 СК України).
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення нею від виховання дитини, оскільки позивачем надано належні та допустимі докази винної поведінки відповідача у свідомому нехтуванні ним своїми обов'язками.
З урахуванням характеру поведінки відповідачки, особи батька і матері, а також інших обставин справи, зокрема, що відповідачка проживає окремо, не спілкується з сином, не цікавиться ним та не утримує дитину, не сплачує аліменти, не приймає участі у її вихованні, суд дійшов висновку, що відповідачку слід позбавити батьківських прав відносно сина, що відповідатиме інтересам дитини.
Виходячи з обставин, встановлених з матеріалів справи, враховуючи інтереси дитини, суд приходить до висновку, що позов є підставним і підлягає до задоволення.
Згідно із ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача стягнути сплачений судовий збір.
Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 206, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), з участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області (ЄДРПОУ 04055920, пр.Шевченка,19)про позбавлення батьківських прав- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 1073,60 грн. сплаченого судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 14.06.2024.
Суддя: М. Д. Новосад