Справа № 452/1110/24
"27" травня 2024 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Галина В.П.
секретар судового засідання Задорожна В.Б.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Родинні відносини між ним та матір'ю підтверджуються його свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 видане 03.01.1964 року. У вказаному свідоцтві його матір'ю зазначено ОСОБА_3 .
У зв'язку із розбіжністю у імені та по - батькові матері позивача в його свідоцтві про народження та свідоцтві про її смерть, а саме « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 », він звернувся у Самбірський відділ РАЦС з приводу виправлення даної описки в актовому записі про його народження.
Проте відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Самборі та Самбірському району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано висновок від 14.03.2024 року про відмову у внесенні змін в актовий запис про його народження №2 від 03.01.1964 року складеного Верхівецькою сільською радою Самбірського району Львівської області, а саме щодо зміни по-батькові матері з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » оскільки, в актовому записі про народження матері заявника № 289 від 02.06.1952 р. поновлений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Самбірського району Самбірського міськрайонного управління юстиції у Львівській області зазначено ім'я батька - ОСОБА_4 , а не ОСОБА_4 , в актовому записі про шлюб матері заявника № 15 від 07.11.1957 р. складеного Верхівецькою сільською радою Самбірського району Львівської області зазначено по - батькові дружини « ОСОБА_4 » а не « ОСОБА_5 ».
За життя мати позивача склала заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Верховецької сільської ради 10.01.2011 року, яким розпорядилась усім своїм майном в його користь.
09 лютого 2024 року він звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Самбірського нотаріального округу Мінкевич А.А., але йому було відмовлено у прийнятті заяви. Відмова аргументована тим, що він пропустив термін для подання заяви прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
А тому просить постановити рішення, яким встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що він є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Стецяк В.М. не прибули, представник позивача надала через канцелярію суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не прибув, подав через канцелярію суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позов визнає в повному обсязі. Крім цього зазначив, що до нотаріуса за прийняттям спадщини не звертався та на неї не претендує. Підтверджує, що позивач є сином ОСОБА_3 і його братом.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матір'ю записана ОСОБА_3 , батьком ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.01.1964 р. (а.с. 10).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28.10.2022 р. (а.с. 9).
У матеріалах справи міститься копія заповіту від 10.01.2011 р., посвідченого секретарем виконкому Верховецької сільської ради Самбірського району Львівської області, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_3 усе своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла - сину ОСОБА_1 , 1963 р.н. (а.с. 12).
Згідно довідки № 46 виданої 07 лютого 2024 року, виданої виконкомом Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області підтверджується, що станом на 15.04.1991 року у житловому будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова двору - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 17).
Із довідки № 288 від 25.03.2024 року, виданої виконавчим комітетом Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області відомо, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , зазначена у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 , є одна і та ж особа (а.с. 29).
Встановлення факту родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_3 , що вони між собою є матір'ю та сином, має для позивача юридичне значення, оскільки від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення його особистих майнових прав, а саме: можливість оформлення спадщини після смерті матері.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами.
Суд може встановити факт родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Суд дійшов висновку, що факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджений сукупністю документів, які надані позивачем.
Таким чином, факт родинних відносин знайшов своє підтвердження, його встановлення необхідно позивачу для оформлення спадкових прав, іншим шляхом цей факт встановити неможливо, а відтак, позовну заяву в цій частині, слід задовольнити.
Як підставу пропуску строку для прийняття спадщини, позивач вказує, що шестимісячний строк для прийняття спадщини ним був пропущений з поважних причин.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому податковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В правовій позиції, викладеній в Постанові Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, зокрема зазначено:
«Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви».
Водночас, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався по теперішній час.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
Із 29.06.2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, 25.01.2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1ст. 1273 ЦК України).
Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст. ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
19.06.2023 року набрав чинності підпункт 2 пункту 3 постанови КМУ від 09.05.2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено пункт 3 постанови КМУ від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що протягом строку для прийняття спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на збройну агресію та введення воєнного стану у відповідності до Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», також на воєнні дії, що відбуваються на території України. Крім цього він вважав, що згідно до п. 3 постанови КМУ № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 року № 719 до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» були внесені зміни, згідно яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Відповідно до частин першої та третьої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд приймає до уваги ті обставини, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме у зв'язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні, та, крім того, у зв'язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємця та в кінцевому результаті мали своїм наслідком пропущення строку для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06.09.2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
У справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними та такими, що пов'язані з об'єктивними обставинами і не мають стати підставою для усунення його від права на спадкування.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий строк на три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Повне судове рішення буде складено 07.06.2024 року.
Суддя