Справа № 525/785/24
Провадження № 1-кс/525/47/2024
14.06.2024 селище Велика Багачка
Слідчий суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка клопотання начальника Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024175610000096 від 11.06.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
До Великобагачанського районного суду Полтавської області 13.06.2024 надійшло клопотання начальника Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024175610000096 від 11.06.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що СД ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024175610000096 від 11.06.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
У ході дізнання встановлено, що 11.06.2024 близько 20 год. 00 хв. під час патрулювання працівниками СРПП СПД №1 ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області в с. Переводчикове Миргородського району Полтавської області було зупинено автомобіль «ВАЗ-2106» днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , у багажному відділенні виявлено раки в кількості 182 штуки в металевому садку та знаряддя для лову. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнає свою причетність до вчинення даного правопорушення, а саме: вилову раків на ставку в АДРЕСА_1 .
У ході огляду місця події було виявлено та вилучено: свіжовиловлений рак в кількості 182 шт.; заборонене знаряддя лову саморобний «волок», який складається з двох фрагментів дерев'яних брусків між якими натягнута тряпчана сітка довжиною 2,76 м, шириною 1,7 м, діаметр вічка 15 мм, металевий садок в якому знаходилися раки, розмірами: діаметр 31 см, висота 30 см, обтягнутий металевою сіткою; автомобіль марки «ВАЗ-2106» днз НОМЕР_1 бежевого кольору. 11.06.2024 постановою дізнавача СД ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 вилучене у ході огляду майно визнано та залучено до кримінального провадження в якості речових доказів.
Власником забороненого знаряддя лову: саморобного «волока» та металевого садку є ОСОБА_5 . Власником автомобіля марки «ВАЗ-2106» днз НОМЕР_1 є ОСОБА_7 .
Свіжовиловлений рак в кількості 182 штуки згідно розписки передано на відповідальне зберігання провідного державного інспектора Полтавського рибоохороного патруля ОСОБА_8 .
З метою збереження доказів у кримінальному провадженні просив накласти арешт на виявлені та вилучені речові докази у кримінальному провадженні, шляхом позбавлення права на володіння, користування та розпорядження власниками та користувачами майном.
Начальник Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 у ході судового розгляду уточнив подане клопотання просив накласти арешт на свіжовиловлених раків в кількості 182 штуки та надати дозвіл на їх реалізацію ФОП ОСОБА_9 , в іншій частині клопотання підтримав. Пояснив, що з метою збереження речових доказів є необхідність у накладені арешту на тимчасово вилучене майно. Пояснив, що автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки саме ним здійснювалося перевезення раків та забороненого знаряддя лову, слідчі дії з ним проводитися не будуть.
Представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 не заперечував проти накладення арешту на раків та надання дозволу на їх реалізацію, на накладення арешту на заборонене знаряддя лову. Просив не накладати арешту на автомобіль, пояснив, що його довіритель є власником автомобіля марки «ВАЗ 21063» днз НОМЕР_1 , остання є багатодітною матір'ю, має трьох малолітніх дітей. Вказаний транспортний засіб необхідний її сім'ї, особливо в умовах воєнного стану. У випадку якщо суд прийде до переконання, що необхідно накласти арешт на автомобіль, просив застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту.
Власники майна ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталися.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, представника власників майна, детально дослідивши матеріали внесеного клопотання про арешт майна, приходить до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Слідчим суддею установлено, що сектором дізнання ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування (дізнання) у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12024175610000096 від 11.06.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Зі змісту долученого до клопотання витягу з ЄРДР, рапорту уповноваженого працівника ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 11.06.2024, встановлено, що факт скоєння кримінального правопорушення виявлено 11.06.2024 під час проведення візуального огляду салону легкового автомобіля марки ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3,4,5).
11.06.2024 під час проведення візуального огляду салону легкового автомобіля марки «ВАЗ-2106» днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 в багажному відділенні автомобіля було виявлено та вилучено: свіжовиловлений рак кількістю 182 шт.; заборонене знаряддя лову саморобний «волок», який складається з двох фрагментів дерев'яних брусків між якими натягнута тряпчана сітка довжиною 2,76 м, шириною 1,7 м, діаметр вічка 15 мм, металевий садок в якому знаходилися раки, розмірами: діаметр 31 см, висота 30 см, обтягнутий металевою сіткою (а.с. 6-9).
Власником автомобіля марки «ВАЗ-21063» днз НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 є ОСОБА_7 (а.с. 12-15).
Відповідно до розписки провідного державного інспектора Полтавського рибоохороного патруля ОСОБА_8 , ним отримано на зберігання раки у кількості 182 штуки для подальшої передачі на рибоприймальний пункт згідно договору (а.с.11).
Постановою дізнавача СД ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 виявлені та вилучені свіжовиловлений рак в кількості 182 шт.; заборонене знаряддя лову саморобний «волок», металевий садок в якому знаходилися раки; автомобіль марки «ВАЗ -2106» днз НОМЕР_1 бежевого кольору, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с. 17).
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. За своєю юридичною суттю та змістом, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Положеннями статті 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
Тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 167 та ч. ч. 1 і 2 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З урахуванням викладених положень КПК України, а також сукупності досліджених матеріалів клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України є підстави вважати, що виявлені та вилучені на місці події: свіжовиловлений рак у кількості 182 шт.; заборонене знаряддя лову саморобний «волок», металевий садок в якому знаходилися раки; автомобіль марки «ВАЗ-21063» днз НОМЕР_1 бежевого кольору, є речовими доказами по конкретному кримінальному провадженні.
Тому слідчий суддя вважає за необхідне вжити заходи забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на вищезазначене майно з метою його належного збереження.
Згідно з ч. 4 статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
На даний час в органу досудового розслідування є об'єктивна потреба встановлення обставин, причин та механізму вчинення кримінального правопорушення, для чого необхідним є проведення ряду слідчих (процесуальних) дій, тому, виходячи з вищевикладеного та з метою досягнення дієвості конкретного кримінального провадження (положення ч. 1 ст. 131 КПК України), а також враховуючи положення розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне, в даний час, на стадії досудового розслідування кримінального провадження вжити заходів забезпечення кримінального провадження, в межах внесеного клопотання прокурором, шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно: свіжовиловлений рак в кількості 182 шт.; заборонене знаряддя лову саморобний «волок», металевий садок в якому знаходилися раки. З урахуванням того, що раки є продукцією, що піддається швидкому псуванню, після проведення необхідних слідчих дій, надати дозвіл на їх реалізацію. Враховуючи , що власником вилученого транспортного засобу є ОСОБА_7 , яка по даному кримінальному провадженні не є ні підозрюваною, ні обвинуваченою, є багатодітною матір'ю, на утриманні має трьох малолітніх дітей, з урахуванням того, що у автомобілі працівниками поліції у ході проведення досудового розслідування (дізнання) проведено огляд та вилучене майно, суд приходить до висновку про арешт вказаного автомобіля з передачею його на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 і забороною останній розпоряджатись ним.
Не застосування арешту майна, на переконання слідчого судді, може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів кримінального правопорушення (злочину).
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 376 КПК України
Клопотання начальника Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024175610000096 від 11.06.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України задовольнити частково.
Накласти арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власником наступним майном: заборонене знаряддя лову саморобний «волок», який складається з двох фрагментів дерев'яних брусків між якими натягнута тряпчана сітка довжиною 2,76 м, шириною 1,7 м, діаметр вічка 15 мм; металевий садок, в якому знаходилися раки, розмірами: діаметр 31 см, висота 30 см, який обтягнутий металевою сіткою, власником яких є ОСОБА_5 , визначивши місцем зберігання кімнату зберігання речових доказів СПД №1 ВП №3 Миргородського РВП ГУНП у Полтавській області за адресою: вул. Небесної Сотні, 8, селище Шишаки, Миргородського району, Полтавської області.
Накласти арешт на свіжовиловлених раків у кількості 182 штуки, які передані на відповідальне зберігання провідному державному інспектору Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_8 , з наданням дозволу на реалізацію, згідно договору з ФОП " ОСОБА_9 ", у порядку передбаченому Законом.
Накласти арешт, шляхом позбавлення права на розпорядження власником наступним майном: автомобілем марки «ВАЗ-21063» днз НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_7 , передавши його на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 .
В іншій частині заявленого клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню дізнавачем, прокурором.
Копію ухвали негайно вручити прокурору, власнику майна. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали, надіслати їм копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1