Яготинський районний суд Київської області
Cправа №: 382/692/24
3/382/517/24
14 червня 2024 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А.,розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП: невідомий,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 633976 від 06.04.2024 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що 06.04.2024 року о 22 годині 28 хвилин гр. ОСОБА_1 в м. Яготин по вул. Вокзальна 68 керував транспортним засобом AXIS без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, не чітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alkotest № 6810» та проведення огляду у медичному закладі у встановленому законом порядку.
Представник ОСОБА_2 направила письмові пояснення з котрих вбачається, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №633976 водій ОСОБА_1 керував т.з мопед AXIS, без д.н.з., з явними ознаками сп'яніння запах алкоголю з порожнини рота, виражене тримтіння пальців рук, порушення мови, від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу та в лікарському закладі категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, з таким висновком поліцейських ОСОБА_1 не погоджується.
Так, наслідки відмови від проходження огляду на місці зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 не роз'яснювалися та пропозиція про проведення огляду у медичному закладі належним чином не висловлювалася.
Зокрема, з наявного у справі відеозапису, достеменно вбачається, що інспектором поліції, після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору "Драгер", не було належним чином запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, що свідчить про порушення працівниками поліції положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Так, з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції після відмови ОСОБА_1 підписати постанову про адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП, запитали його чи буде він підписувати протокол, який лише почав складатися за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що останній висловив не згоду, після чого працівники поліції відпустили ОСОБА_1 та поїхали з місця події.
При цьому, відеозаписом з місця подій не зафіксована обставина складання письмового направлення на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, яке міститься в матеріалах справи, як доказ (а.с.6), та пред'явлення вказаного документа ОСОБА_1 ..
Відеозапис не містить даних про роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП, зокрема, можливого огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я в разі відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з результатом такого огляду.
Тобто, на місці події ОСОБА_1 не був ознайомлений ні з направленням на проходження медичного огляду, ні зі змістом самого протоколу про адміністративне правопорушення. Навпаки, з відеозапису бодікамери 471998 (наданого як доказ до матеріалів даної справи) вбачається, що працівник поліції, перебуваючи в патрульному автомобілі починає складати протокол серії ААД №633976 про адміністративне правопорушення (в якому дата та час складання зазначається - 06.04.2024 о 22-45), але через 12 хвилин працівник поліції, який лише почав оформляти протокол, каже ОСОБА_1 - «можете бути вільні»; працівники поліції покидають місце події ще з явно не оформленими документами адміністративного правопорушення - що чітко зафіксовано на записі бодікамери 471998 (час 22:57:20).
Водночас, відповідно до п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Аналогічне положення міститься і в інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, яка регламентує, що «у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду».
При цьому, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого Постановою КМ України від 17грудня 2008р.N1103, чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції зобов'язаний запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі. При цьому, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
Так, Київський апеляційний суд у своїй постанові від 3 березня 2023 року по справі № 753/13112/22 вказав, що « …згідно вказаного відеозапису, поліцейські не повідомляли водія ОСОБА_1 , який візуально не мав ознак алкогольного сп'яніння, про виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння та не називали їх; не зафіксовано обставин складання письмового направлення на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у заклад охорони здоров'я, яке є у справі, та пред'явлення вказаного документа ОСОБА_1 ; відеозапис не містить даних про роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП, зокрема, можливого огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я в разі відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з результатом такого огляду. Означене не доводить поза розумним сумнівом, той факт, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров'я. Судом першої інстанції у повній мірі не було досліджено вищевказаний електронний доказ, що мало наслідком помилковий висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.»
У постанові від 15 серпня 2022 року по справі № 369/4277/22 Київський апеляційний суд звернув увагу на те, що « …на думку апеляційного суду, у даному конкретному випадку відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не може становити складу адміністративного правопорушення, оскільки дії працівників поліції не відповідали вимогам закону, які не вірно роз'яснили наслідки невиконання вимог п. 2.5 ПДР України - наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 , як особа, що притягується до адміністративної відповідальності, помилково вважав відсутніми у своїх діях ознаки будь-якого правопорушення, передбаченого статті 130 КУпАП.»
Таким чином, наявні у матеріалах справи документи не доводять поза розумним сумнівом, той факт, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Звертає увагу суду й на те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів містить дописи у графі «за допомогою» у назві та номеру спеціального технічного засобу, що ставить під сумнів наявність саме цього технічного засобу «Alcotest 6820» у працівників поліції під час даної події, оскільки з відеозапису бодікамери 471998 (що долучені працівниками поліції як доказ) - працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти тест за допомогою газоаналізатора «Drager».
Додатково слід звернути увагу суду й на те, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. З відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 про необхідність знайти йому «тверезого водія», щоб забрати ТЗ, або працівники поліції вимущені будуть забрати ТЗ на штраф майданчик, проте надалі працівники поліції взагалі відпустили ОСОБА_1 із словами «можете бути вільні» (а самі покинули місце події), що на думку сторони захисту свідчить про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння.
В той же час, відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У постанові від 18 січня 2024 року по справі № 752/13557/23 Київський апеляційний суд вказав, що «… при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, посадова особа, що його здійснювала не проінформувала ОСОБА_1 про права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не роз'яснили його право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги та викладення пояснень щодо протоколу. Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Проте посадова особа органів поліції не відсторонювала ОСОБА_1 від керування транспортного засобу, акту про відсторонення водія від управління т/з не надала.»
Крім того, слід звернути увагу суду й на те, що до матеріалів справи працівниками поліції було долучено в якості доказу картку обліку адміністративного правопорушення (а.с.3), яка відображає те, що тими ж працівниками поліції 06.04.2024 відносно ОСОБА_1 була складена постанова серія ЕНА №1843599 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Проте заступником командира БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітаном поліції Саргісом Мінасяном 07.05.2024 року дану постанову було скасовано (лист заступника командира батальйону ОСОБА_3 до пояснень додається). Сторона захисту вважає, що зазначені дії працівників поліції підтверджують їх упереджене ставлення до ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тобто саме на працівників поліції покладається обов'язок передати в суд всі матеріали, які стосуються адміністративного правопорушення, в тому числі й повний запис з нагрудних камер поліцейських.
Натомість, у даному випадку, працівниками поліції в порушення вимог 255 КУпАП України не виконано обов'язок щодо збирання доказів, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в свою чергу не дає можливості з достатністю встановити його винність у вчиненні адміністративного правопорушення.
Крім цього, слід зауважити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви.
Відповідно до ст.251 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, в силу принципу невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеності невинуватості цієї особи.
Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом», сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, полягає в тому, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
З огляду на вищевикладене, просила провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відео диск, прийшов до наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Відповідно до п.43 Рішення ЄСПЛ «Кобець проти України» при оцінці доказів суд повинен керуватися критерієм, доведення "поза розумним сумнівом" . Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 633976 від 06.04.2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП додано компакт-диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з котрого вбачається, що відеорозпочинається з того часу коли транспортний засіб не рухомий. і лише жінка на відео вказує про те, що рахулись трішки даним транспортним засобом, але не конкретизує хто. Працівник поліції при зупинці не представився, лише зазначив, що рух здійснено без мотошолома та світла фар даним транспортним засобом, не роз'яснив прав ОСОБА_1 .. Працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився, після цього, працівник поліції пропонує йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці, після чого ОСОБА_1 нічого не говроить лише похитує головою. В повній мірі не оголошено працівником поліції складений протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 2.5 Правил дорожнього руху який ставиться в провину ОСОБА_1 це відмова від проходження на місці огляду на стан сп'яніння за допомогою Драгера та в закладі охорони здоров'я.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає умисну форму вини.
Відповідно до Постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (із змінами) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18.01.1978 року «Ірландія проти Сполученого Королівства» п.161, (Ireland v. The United Kingdom), Series A заява 25, а також рішення Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, ст. 17 закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Докази повинні буди достатньо переконливими, чіткими і узгодженими між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту». Європейським судом з прав людини, по справі «Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain»» від 06.12.1998 року встановлено, що принцип презумпції невинності вимагає щоб всі сумніви щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тлумачились на користь даної особи.
Відповідно до п.1 розділу II Інструкції пропорядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до Постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 року "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" (із змінами) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п.п. 8, 12 Інструкції пропорядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
За таких обставин, з відео вбачається, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та не у відповідності до вимог Інструкції пропорядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на сукупність вищевказаних доказів, винність ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не доведена поза розумним сумнівом.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, не здобуто.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а також враховуючи, що огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного суду
Суддя Кисіль О. А.