Єдиний унікальний номер: 378/272/24
Провадження № 2/378/169/24
"14" червня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Марущак Н. М.
за участю секретаря: Замші В. С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітньої ОСОБА_3 , законний представник якої - ОСОБА_4 , до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
До суду з вказаним позовом звернулись ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , законний представник якої ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (Київська область, Білоцерківський район, смт. Ставище, вулиця Цимбала Сергія, 35/1), треті особи ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 ) з посиланням на наступне.
Відповідно до погосподарських книг Журавлиської сільської ради Київської області за 1986-1990 роки та за 1991-1995 роки, довідки Ставищенської селищної ради Київської області №42 від 25.01.2023 року житловий будинок АДРЕСА_2 відносився до майна двору, членами якого були ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Разом з тим, з вищевказаного житлового будинку ОСОБА_5 вибув в 2006 році, ОСОБА_6 вибув в 2007 році, ОСОБА_7 вибув в 2007 році, протягом більше 15-ти років не зверталися за витребуванням частки з майна колгоспного двору, і пропустили згідно ст. 257 ЦК України строк позовної давності щодо цих вимог.
20 березня 2013 року ОСОБА_8 заповів вищевказаний житловий будинок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в рівних частинах кожній, все інше майно - ОСОБА_3 .
Ринкова вартість будинку становить 280000 гривень.
03.11.2017 року за ОСОБА_8 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3224282801:01:008:0702 площею 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , яка безоплатно передана йому 22.09.2017 року рішенням №240 Журавлиської сільської ради. Вартість вказаної земельної ділянки - 243231.16 гривень.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер. Після смерті останнього, крім спадкоємців за вищевказаним заповітом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , спадкоємцями померлого першої черги за законом є: дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_9 ; син ОСОБА_5 ; син ОСОБА_1 . Непрацездатна за віком дружина спадкодавця ОСОБА_2 подала до Ставищенської державної нотаріальної контори заяву по відмову від прийняття спадщини та від виділення їй частки в спільному майні подружжя.
07.08.2023 року ОСОБА_3 оформила свої спадкові права і за реєстром № 914 отримала свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, що складається з земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства, та за реєстром № 915 свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, що складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Нотаріус Ставищенської державної нотаріальної контори постановами від 07.08.2023 відмовила ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, кожній на 1/2 частку вищевказаного житлового будинку, через відсутність правовстановлюючого документу.
Позивачі з урахуванням заяви ОСОБА_1 (а. с. 111) просять суд після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 визнати:
- за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом, за кожною, на 1/4 частину вищевказаного житлового будинку вартістю 70000 грн.,
- за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину вищевказаної земельної ділянки, кадастровий номер 3224282801:01:008:0702, площею 0.2500 га,, вартістю 60807,79 гривень,
- за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/4 частину вищевказаної земельної ділянки, вартістю 60807,79 гривень,
- за ОСОБА_2 право власності в порядку визначення частки з майна колгоспного двору на 1/2 частину зазначеного житлового будинку вартістю 140000 гривень та право власності на 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки вартістю 121615,58 гривень.
Ухвалою Ставищенського районного суду від 26.04.2024 відкрито провадження по даній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а. с. 52 - 53).
В підготовче судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 законний представник малолітної ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (а. с. 16) в підготовче судове засідання не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 127, 128, 129, 132), відповідно до позовної заяви (а. с. 6) просять справу розглядати у їх відсутність.
Представник відповідача Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в підготовче судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи вказана селищна рада повідомлена належним чином (а. с. 130), представник відповідача Ставищенської селищної ради Цимбалюк А. Ю. подав до суду заяву про визнання позову та слухання справи у відсутність представника селищної ради (а. с. 100).
Треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 121, 126, 131,)
Суд, розглянувши матеріали справи, письмову заяву представника відповідача про визнання позову та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг Журавлиської сільської ради за 1986-1990 (а. с. 21 - 24), та довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 25.01.2023 (а. с. 20) житловий будинок АДРЕСА_2 , 1975 року побудови, відносився до майна колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_8 , членом його дружина ОСОБА_2 , які згідно діючих на той час ст. ст. 120,123 ЦК УРСР (1963 р.) та Закону України "Про власність" набули право власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору, кожен на його частину. Їх діти вибули з вказаного двору відповідно до довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 17.04.2024: ОСОБА_5 в 2006 році, ОСОБА_6 в 2007 році, ОСОБА_7 в 2005 році (а. с. 25) і через сплив трирічного строку давності, передбаченого статтею 71 ЦК України (1963 р.), втратили право на витребування своєї часки в майні колгоспного двору.
Право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3224282801:01:008:0702, площею 0,2500 га цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , на якій розташований спірний будинок, зареєстровано за ОСОБА_8 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.11.2017 року (а. с. 27). Вартість вказаної земельної ділянки - 243231.16 гривень (а. с. 29).
Відповідно до копії технічного паспорту (а.с. 43 - 45) на вказаній земельній ділянці, крім спірного житлового будинку «А-1» (1975 року побудови) загальною площею 84,80 м2, житловою площею 46,0 м", з прибудовою літера «а» та ґанком літера «аі» (1980 року побудови) розташовані наступні господарські будівлі та споруди: погріб під частиною будівлі літера «В/п» (1976 року побудови), літня кухня літера «Б» (1988 року побудови)), сарай-прибудова літера «в» (1988 року побудови)), сарай літера «В» (1976 року побудови), убиральня літера «Г», сарай -прибудова літера «д» (1988 року побудови), гараж літера «Д» (1976 року побудови), огорожа №1, хвіртка №2, ворота №3.
Вартість спірного житлового будинку відповідно до висновку про ринкову вартість становить 280000 гривень (а. с. 48).
Згідно довідки КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» № 1612 від 15.08..202016 року реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок до 01.01.2013 р. не була проведена (а. с. 42). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок не здійснена (а. с. 89, 90).
Відповідно до матеріалів спадкової справи (а.с. 71-99) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер (а. с. 76), після смерті якого Ставищенською державною нотаріальною конторою 23.01.2023 заведена спадкова справа № 70172666 (а. с. 25). За життя ОСОБА_8 20 березня 2013 року склав заповіт, посвідчений секретарем Журавлиської сільської ради ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 6, яким заповів вищевказаний житловий будинок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в рівних частинах кожній, все інше майно - ОСОБА_3 (а. с. 78, 74). Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (внуки спадкодавця - а. с. 80, 81, 82) спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8 прийняли, подавши до Ставищенської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк відповідно до ст. ст. 1223 ч. 1, 1269 ч. ч. 1, 2, ст. 1270 ч. 1 ЦК України (а. с. 71, 72). Дружина спадкодавця ОСОБА_2 (а. с. 82), яка на час смерті постійно проживала разом з ним (а. с. 77), у встановлений шестимісячний строк подала до вказаної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини відповідно до ст. ст. 1261, 1273 ЦК України (а.с. 73.). Інші спадкоємці за законом першої черги - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (діти спадкодавця (а. с. 23) - треті особи) заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 не подавали.
До спадкового майна спадкодавця ОСОБА_8 наряду з іншим майном належали: частина вищевказаного житлового будинку АДРЕСА_2 та земельна ділянка, кадастровий номер 3224282801:01:008:0702, площею 0,2500 га цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою, право власності на яку за спадкодавцем було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.11.2017 (а. с. 89 зв.).
На заяву законних представників неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а. с. 88) постановами від 07.08.2023 року за № 437/02-31 та за № 438/02-31 державний нотаріус Ставищенської державної нотаріальної контори відмовила ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , кожній, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок через відсутність реєстрації права власності спадкодавця на житловий будинок та ненадання правовстановлюючого документа, водночас, зазначивши в постанові № 438/02-31, що спадкове майно - земельна ділянка для обслуговування житлового будинку ОСОБА_1 не заповідана (а. с. 96. 97).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.
Відповідно до ст. 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення, (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54 цс 12).
З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 за життя, як голова колгоспного двору, та його дружина ОСОБА_2 , як член двору, набули право власності, кожен, на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку як частку в майні колгоспного двору, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 його внуки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набули право власності в порядку спадкування за заповітом, кожна, на частину зазначеного будинку, а ОСОБА_3 , крім того, також набула право власності в порядку спадкування за заповітом на частину вищевказаної земельної ділянки кадастровий номер 3224282801:01:008:0702 , на якій розташований спірний житловий будинок.
При вирішенні питання щодо визнання за дружиною спадкодавця ОСОБА_2 та за малолітньою ОСОБА_1 права власності на відповідні частини вищевказаної земельної ділянки кадастровий номер 3224282801:01:008:0702 площею 0, 25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розташований спірний житловий будинок, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
У частині першій, четвертій статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року в справі 686/9580/16-ц (провадження № 61-3478св18) зроблено висновок, що "земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України".
З урахуванням викладеного, оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_2 , як член двору, набула право власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку як частку в майні колгоспного двору, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 його онука ОСОБА_1 набула право власності в порядку спадкування за заповітом на частину зазначеного будинку, - суд вважає, що слід визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки, на якій розташований спірний житловий будинок, за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину вищевказаної земельної ділянки.
Таким чином. позовні вимоги позивачів є обгрунтованими, і оскільки відповідачем позов визнається, - він підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до позову позивачі понесені витрати по сплаті судового збору беруть на себе - суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст. ст. 71, 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 15 ч. 1, 182, 377, 392, 1218, 1223 ч. 1, 1261 ч.1, 1268 ч. 1, 1269 ч. 1, 1273 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст. ст. 1, 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 2, 4, 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітньої ОСОБА_3 , законний представник якої - ОСОБА_4 , задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на 1/4 (одну четверту) частину житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 84,80 м2 житловою площею 46,0 м2 вартістю 70000 гривень та право власності на 1/4 (одну четверту) частину земельної ділянки, кадастровий номер 3224282801:01:008:0702, площею 0,2500 га цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 121615,58 гривень.
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на 1/4 (одну четверту) частину житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 84,80 м" житловою площею 46.0 м2 вартістю 70000 гривен та право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на (одну четверту) частину земельної ділянки, кадастровий номер 3224282801:01:008:0702, площею 0,2500 га цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 60807,79 гривень.
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку визначення частки з майна колгоспного двору на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 84,80 м2 житловою площею 46,0 м" вартістю 140000 гривень та право власності на 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки, кадастровий номер 3224282801:01:008:0702, площею 0,2500 га цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 121615,58 гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення в повному обсязі.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ),
Позивачка: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ),
Законний представник малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ),
Третя особа ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ),
Третя особа ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ),
Третя особа ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ).
Повне рішення складено 14 червня 2024 року.
Суддя Н. М. Марущак