Справа № 369/14613/21
Провадження № 2/369/366/24
Іменем України
15.03.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчко А.Я.,
при секретарі Лоу А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національний банк України, про захист прав споживача, зобов'язання вчинити дії, -
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства «Альфа Банк» (далі - АТ «Альфа Банк»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національний банк України, про захист прав споживача, зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 03 липня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор), правонаступником якого час звернення з позовом є Акціонерне товариство «Альфа-банк» та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір кредиту № 08-038/330 (додаткова угода №1 від 01.11.2008, додаткова угода № 2 від 05.02.2009, додаткова угода від 07.08.2009, додаткова угода № 3 від 28.10.2011).
Відповідно до п.п. 1.1 Договору, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 158 938 (сто п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот тридцять вісім) доларів США з відсоткової ставкою 5,5 відсотків річних за перший рік договору та 13 процентів річних, починаючи з другого року до кінця дії договору, з погашенням кредиту рівними частинами по 946 доларів США до 10 числа кожного місяця та кінцевим строком погашення заборгованості до 02 липня 2022 року.
В якості забезпечення зобов'язання за Договором кредиту, 03 липня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір № 02-038/613, відповідно Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю майнові права на незакінчену будівництвом трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; будівельна адреса забудови: АДРЕСА_2 (будівельний 9).
Право набуття Іпотекодавцем у власність Предмета іпотеки підтверджується: договором № 601/Н -55 про бронювання квартири для передачі у власність від 21 червня 2007 року, що укладений між Іпотекодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «Ліко - Холдінг».
01 листопада сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору кредиту, якою процентну ставку встановили на рівні 14 процентів річних.
05 лютого та 07 серпня 2009 року сторони уклали Додаткові угоди, якими змінили графік погашення кредиту без зміни кінцевої дати погашення заборгованості
28 жовтня 2011 року сторони уклали Додаткову угоду № 3, якою процентну ставку по кредиту встановили на рівні 13,3 процентів річних, починаючи з 28 жовтня 2011 року.
Відповідно до виписки з відкритого реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» припинило свою діяльність 03 грудня 2019 року, правонаступником всіх прав та обов'язків є - АТ «Альфа Банк».
14 вересня 2015 року Банк направив вимогу ОСОБА_1 в якій було зазначено заборгованість Позичальника: заборгованість за кредитом - 97 748 дол. США, проценти за користування кредитом - 22 100,84 дол. США.
23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".
Оскільки заборгованість за Договором кредиту № 08-038/330 від 03.07.2007 не погашено, 16 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з відповідною заявою про реструктуризацію за процедурою, передбаченою Законом України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".
Разом з заявою про реструктуризацію відповідно до норм вищезазначеного закону, Позивачем було надано наступні документи: копія паспорту позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника); копія документу про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника); копія свідоцтва про зміну імені Позичальника; заява на розкриття банківської таємниці (завірена нотаріальна копія); документи про склад сім'ї позичальника: рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження дитини, копія паспорту та РНОКПП доньки позивача, довідки ЦНАП про місце реєстрації членів сім'ї, що проживають разом з Позичальником; документи про доходи Позичальника (іпотеко дави я) та членів сім'ї Позичальника (Іпотекодавця): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; витяги, що містить розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно Позичальника (Іпотекодавця) та стосовно кожного члена сім'ї Позичальника (Іпотекодавця): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; копія вимоги від 14.09.2015 року про суму заборгованості; копія рішення суду по справі №1962/15 про стягнення заборгованості за кредитним Договором; розрахунок заборгованості, яка підлягає реструктуризації у відповідності до вимог Закону України № 1381-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".
У відповідь на зазначену заяву, АТ «Альфа Банк» направило позивачу лист за вих. № 78580-34-б/б від 09.09.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні реструктуризації згідно Закону України № 1381-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" з підстав того, що у членів родини Позичальника (Іпотекодавця) наявне додаткове майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 80,6 кв. за адресою: АДРЕСА_3 .
В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 виконано всі умови проведення реструктуризації, а саме: заяву подано у встановлений законодавством строк - 16 липня 2021 року, яка була зареєстрована у вхідній банківській документації за № 124775; подані всі визначені Законом України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" документи та відповідачем не зазначалось, що будь-яких документів бракувало та не було достатньо для проведення реструктуризації.
Позивачем звернено увагу на те, що у листі Банку за вих. № 78580-34-б/б від 09.09.2021 причиною відмови зазначено наявність іншого житлового нерухомого майна у членів сім'ї Позичальника (Іпотекодавця), а саме: житлового будинку, загальною площею 80,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно інформаційної довідки № 257822064 від 24.05.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкту - ОСОБА_1 - єдине майно, яким володіє позивач знаходиться в іпотеці відповідача. При цьому на це майно накладено обтяження у вигляді іпотеки - реєстраційний номер 5235512 від 03.07.2007 та заборони на нерухоме майно - реєстраційний номер 5235684 від 03.07.2007 на підставі Іпотечного договору № 02-038/613, 1663, 03.07.2007.
Квартира АДРЕСА_4 є єдиним житлом у володінні та користуванні позивача.
Житловий будинок загальною площею 80,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 належить доньці позивача - ОСОБА_2 . Однак, донька позивача ОСОБА_2 не є позичальником або майновим поручителем за вищезазначеним кредитним договором, а тому наявність такого житла у повнолітньої доньки боржника не є перешкодою для проведення реструктуризації.
Також в позовній заяві зазначено, що в 2015 році Банком було подано позовну заяву до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. При поданні такої заяви, кредитор самостійно визначив суму заборгованості у 2015 році - 119 848,84 дол. США. Позивач вважала, що саме ця сума підлягає обов'язковій реструктуризації.
З урахуванням вимог щодо реструктуризації, позивач надала суду її відповідний розрахунок зобов'язань за Договором кредиту № 08-038/330 від 03.07.2007, новий графік платежів та просила визнати його таким, що відповідає Закону України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".
Так, позивачем зазначено, що сумою заборгованості за кредитом є 97 748,00 дол. США.
Відповідно графіку платежів за кредитом до моменту виникнення заборгованості, фактично за кредитом було сплачено відсотків 114 193,17 дол. США.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданому Банком та графіку платежів, заборгованість за відсотками складає 22 100,84 дол. США.
Відповідно до Закону України № 1381-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті", сума відсотків, яка належала до сплати до дати вимоги, складає 75 547,02 дол. США.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданому позивачем та відповідачем, сума перевищення сплачених відсотків при проведенні реструктуризації сума грошових зобов'язань позичальника, яка підлягає зменшенню за рахунок загальної заборгованості, складає - 60 746,99 дол. США.
Таким чином, на думку позивача, сумою заборгованості, яка підлягає реструктуризації на умовах Закону України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті", слід вважати різницю між сумою нарахованої заборгованості та сумою перевищення сплачених відсотків у розмірі 60 746,99 дол. США, а саме суму 59 101,85 дол. США.
Оскільки на момент укладання Договором кредиту № 08-038/330 від 03.07.2007 року курс іноземної валюти, якою отримано кредит, був 5,05 грн/долар США, а на момент подання заяви про проведення реструктуризації 16.07.2021 - 27,2905 грн/дол. США, середнім значення між офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації, та офіційним курсом гривні до такої іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату надання кредиту, є 16,395 грн/дол. США.
Таким чином, курсом гривні до відповідної іноземної валюти, яка належить реструктуризації, слід вважати саме 16,17 грн/долар США, а загальною сумою заборгованості, що підлягає сплаті за результатом реструктуризації - 955 691,62 грн.
При цьому, щомісячний платіж за умовами реструктуризації складає 7 964,10 грн. (120 місяців) за тілом кредиту та розміром процентів за користування кредитом за період з дати проведення реструктуризації, в розмірі 9,23% річних.
Надалі розмір процентів за користування кредитом змінюється через кожен календарний рік з дня проведення реструктуризації та встановлюється у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні (застосовується останнє значення індексу, встановлене на початок календарного дня, в який здійснюється зміна розміру процентів за користування кредитом), збільшеному на один процентний пункт.
Позивач просила суд задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Альфа банк» про захист прав споживача шляхом визнання неправомірною відмову у проведенні реструктуризації відповідно до Закону України № 1381-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті"; зобов'язати вчинити дії, а саме провести реструктуризацію відповідно до Закону України № 1381-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" за Договором кредиту № 08-038/330 від 03.07.2007 між АТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 ; визнати за Договором кредиту № 08-038/330 від 03 липня 2007 року, укладеного між АТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 , яка належить реструктуризації за Законом України № 1381-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті", загальну суму заборгованості, що підлягає сплаті за результатом реструктуризації - 955 691,62 грн. за щомісячним платіжом платіж за умовами реструктуризації складає 7 964,10 гривень (120 місяців) за тілом кредиту та розміром процентів за користування кредитом за період з дати проведення реструктуризації, в розмірі 9,23% річних та подальшою зміною через кожен календарний рік з дня проведення реструктуризації, який встановлюється у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні (застосовується останнє значення індексу, встановлене на початок календарного дня, в який здійснюється зміна розміру процентів за користування кредитом), збільшеному на один процентний пункт; затвердити план реструктуризації відповідно до Закону України № 1381-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" за Договором кредиту № 08-038/330 від 03 липня 2007 року, укладеного між АТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 ; судові витрати покласти на АТ «Альфа Банк».
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року було відкрито провадження у даній справі.
09.11.2021 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа Банк», третя особа: Національний банк України, про захист прав споживача, зобов'язання вчинити дії.
25.01.2022 представник АТ «Альфа Банк» подала до суду відзив на позовну заяву за вх. № 3165, відповідно до якого зазначила, що 03.07.2007 між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк») було укладено Договір кредиту № 08-038/330 з врахуванням всіх додаткових угод до нього, відповідно до якого Банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 158 938,00 доларів США 00 центів, з кінцевим термін повернення основної заборгованості 02.07.2022 умовах, визначених Договором кредиту.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним Кредитним договором, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник якого є АТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір 03.07.2007, відповідно до умов якого позивач передала в іпотеку майнові права на незакінчену будівництвом трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_5 .
16.07.2021 на адресу АТ «Альфа-Банк» надійшла заява від позивача про обов'язкову реструктуризацію заборгованості за договором про споживчий кредит за кредитним договором № 08-038/330 з додатками.
09.09.2021 АТ «Альфа-Банк» надіслало на адресу ОСОБА_1 відповідь на запит від 16.07.2021, відповідно до якого зазначило, що у членів родини Позичальника (Іпотекодавця) наявне додаткове майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 80,6 кв. м за адресою АДРЕСА_3 , у зв'язку з чим, здійснити реструктуризацію заборгованості за договором про споживчий кредит за кредитним договором № 08-038/330 не видається можливим.
Як зазначено представником відповідача, маючи непогашену заборгованість за кредитним договором та не виконуючи зобов'язання щодо її погашення, маючи невиконане зобов'язання, позивач відчужила будинок своїй доньці - ОСОБА_2 шляхом укладення з нею договору дарування від 24.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Столяровою І.Г. за реєстровим № 212.
АТ «Альфа-Банк» вважає, що вище вказаний договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Столяровою І.Г. укладений на користь ОСОБА_1 є фіктивним та таким, що порушує права Банку як кредитора, оскільки унеможливить виконання судового рішення в повному обсязі про стягнення коштів з боржника, яка знала про наявне рішення суду по справі № 1962/15 про стягнення з неї боргу.
Крім того, під час розгляду цивільної справи № 1962/15 Постійно діючим судом при Асоціації українських банків про стягнення заборгованості з позивача, було встановлено, що була наявна прострочена заборгованість за кредитним договором № 08-038/330 до 1 січня 2014 рок, що в свою чергу є самостійною підставою для відмови в проведенні реструктуризації на вимогу позичальника відповідно до п. 1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" від 13.04.2021.
Представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову.
07.02.2022 позивач подала до суду відповідь на відзив за вх. № 5021, відповідно до якого, заперечуючи проти тверджень представника відповідача, вказала, що у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно - відповідно до правовідносин, які є предметом даного позову - Позичальник та Іпотекодавець є однією особою - ОСОБА_1 , інших сторін у даних правовідносинах немає.
Проте, у листі-відмові зазначено, що причиною відмови є саме наявне інше житлове нерухоме майно у членів сім'ї Постачальника (Іпотекодавця) - доньки позивача, а саме: житлового будинку, загальною площею 80,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 .
Проте, в Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" не зазначено, що наявність будь-якого майна у членів сім'ї Постачальника є перешкодою для проведення реструктуризації або підставою для відмови.
Також зазначено, що 28 жовтня 2014 року за вих. № 08.205-186/27555 Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернувся з вимогою про усунення порушень зобов'язань до ОСОБА_1 , зазначаючи, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у термін встановлений договором або законом. Станом на 28.10.2014 розмір заборгованості за Кредитним договором складає 108 256,73 дол. США без врахування нарахованої пені. За порушення строків повернення кредиту й сплати відсотків Банком нарахована пеня за весь строк прострочення. Враховуючи вище викладене, у випадку непогашення заборгованості за Кредитним договором в повному обсязі протягом 30 календарних днів ПАТ «Укрсоцбанк» будуть вжиті заходи щодо примусового стягнення заборгованості.
14 вересня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» повторно направило вимогу про усунення порушень зобов'язань та вказуючи, що станом на 14 вересня 2015 року наявна заборгованість: за кредитом у розмірі 97 748 дол. США та процентів за користування кредитом - 22 100,84 дол. США.
Оскільки ОСОБА_1 не було усунуто порушення зобов'язань, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» у 2015 році звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків про стягнення заборгованості за кредитним договором.
22 грудня 2015 року Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків, у складі третейського судді Ярошовця В.М. розглянуто у відкритому судовому засіданні справу № 1962/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості винесено рішення.
Відповідно, як вказано в відповіді на відзив, самим відповідачем підтверджено, що на момент 01.01.2014 заборгованість за кредитним договором № 08-038/330 від 03.07.2007 відсутня.
Також зазначено, що відповідно до сайту Судової влади, розділу «Інформація щодо стадій розгляду судових справ» - відсутня будь - яка встановленим чинним законодавством заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», щодо видачі виконавчого листа на виконання рішення Третейського суду від 22 грудня 2015 року по справі № 1962/15 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження - відсутнє будь - яке виконавче провадження, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 чи відкрите чи закрите.
Окремо зазначено, що 21 квітня 2016 рок між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Столяровою І.Г. ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 та колишнім чоловіком позивача, який немає жодного відношення до спірного кредиту.
При укладенні договору були виконані були виконані вимоги, а саме нотаріальне посвідчення договору дарування та відповідно реєстрація права власності на ім'я обдарованої ОСОБА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою № 261388624 від 14.06.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкту на ім'я ОСОБА_2 . На час розгляду справи вказаний вище договір дарування від 21.04.2016 є дійсним, в судовому порядку не оскарженим.
Також позивачем повторно зазначено, що сумою заборгованості за Договором кредиту № 08-038/330 від 03.07.2007, яка належить реструктуризації слід вважати саме за вимогою, яку було пред'явлено у 2015 році, тобто у розмірі 119 848,84 дол. США.
ОСОБА_1 просила задовольнити позовну заяву.
В судовому засіданні на підставі протоколу загальних зборів акціонерів АТ «Альфа Банк» № 2/2022 від 18.08.2022 було замінено найменування відповідача з АТ «Альфа Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (далі - АТ «СЕНС БАНК»).
15.06.2023 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
В судове засідання сторони не з'явились. Представники позивача та відповідача подали до канцелярії суду заяви про проведення судового розгляду цивільної справи № 369/14613/21 у їх відсутність. Представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Представник Національного банку України в судове засідання не з'явився. Третя особа про час та місце розгляду повідомлялась у передбачений цивільно-процесуальним кодексом спосіб, причини неявки суду не відомі. На момент розгляду справи третя особа не скористалася своїм правом на подання пояснень по суті спору.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що ст. 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні, 03 липня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір кредиту № 08-038/330.
Відповідно до п.п. 1.1 вищезазначеного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 158 938 (сто п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот тридцять вісім) доларів США зі сплатою 5,5 % процентів річних за перший рік дії цього Договору та 13,0 % процентів річних, починаючи з другого року до кінця дії цього Договору. Сплата процентів здійснюється не пізніше 10 числа місяця, починаючи з серпня 2007 року. Погашення суми основної заборгованості по кредиту здійснюється до 10 числа кожного місяця починаючи з серпня 2008 року згідно графіку.
Згідно п. 1.2. Договору кредиту кредит надається Позичальнику на наступні цілі: придбання цільових облігацій серії Н (код випуску UA516307284Н) у бездокументарній формі та у кількості, що становить 10 602,98 штук, що емітовані ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг», які надають право на отримання у власність трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 ; будівельна адреса забудови: АДРЕСА_7 ), згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № 1436/Н-264/Б від 21 червня 2007 року, що укладений між ТОВ «КУА «Ліко-Інвест», при посередництві професійного торговця цінними паперами ЗАТ «ІК «А.І.С.Т. - Інвест» та Позичальником, додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № 1436/Н-264/Б від 21 червня 2007 року, що укладений між ТОВ «КУА «Ліко-Інвест», при посередництві професійного торговця цінними паперами ЗАТ «ІК «А.І.С.Т. - Інвест», Позичальником та Кредитором, договору № 601/Н-55 про бронювання для передачі у власність від 21 червня 2007 року, що укладений між Позичальником та ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг», додаткової угоди № 1 до договору № 601/Н-55 про бронювання квартири для передачі у власність від 21 червня 2007 року, що укладена 03 липня 2007 року між Позичальником, ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» та Кредитором.
В якості забезпечення зобов'язання за Договором кредиту, 03 липня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір № 02-038/613, відповідно до якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю майнові права на незакінчену будівництвом трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; будівельна адреса забудови: АДРЕСА_2 (будівельний 9).
Право набуття Іпотекодавцем у власність Предмета іпотеки підтверджується: договором № 601/Н -55 про бронювання квартири для передачі у власність від 21 червня 2007 року, що укладений між Іпотекодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «Ліко - Холдінг». Належність Іпотекодавцю Предмета іпотеки також обумовлена наявністю у власності Іпотекодавця 10 843 іменних безпроцентних (цільових) облігацій серії Н (код випуску UA516307284Н), емітованих в бездокументарній формі Товариством з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «Ліко - Холдінг», набутих Іпотекодавцем згідно договору № 1436/Н-264/Б купівлі-продажу цінних паперів від 21 червня 2007 року, що укладений між Іпотекодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ліко-Інвест», при посередництві професійного торговця цінними паперами ЗАТ «ІК А.І.С.Т.-Інвест», а також випискою про залишки на рахунку в цінних паперах № 073050 від 25 червня 2007 року.
Позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення реструктуризації за кредитним договором № 08-038/330 від 01.11.2008, на умовах, що визначені п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, із змінами, внесеними згідно із Законом України № 1381-IX від 13.04.2021.
Листом від 09.09.2021 АТ «Альфа-Банк» відмовило у реструктуризації зобов'язань за кредитним договором № 08-038/330 від 01.11.2008 з підстав наявності іншого житлового нерухомого майна у членів сім'ї позивача, а саме: житлового будинку, загальною площею 80,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 . Відмову відповідач обґрунтував посиланням на абз. 2 пп. 2 п. 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 2 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.
Стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року.
Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» передбачає проведення реструктуризації боргів за кредитами в іноземній валюті, перерахування усіх грошових зобов'язань у гривневий еквівалент та списання неустойки за цими кредитними угодами.
Відповідно до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом, крім пункту 6 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, та пункту 7 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, які відповідають викладеним у зазначеному пункті критеріям.
Відповідно до пп. 1-2 п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов: - предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); - у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); - предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); - предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).
Відповідно до пп. 3 п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків: - у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов'язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину; - у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі; - у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.
У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.
Таким чином, відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 7 Закону України «Про споживче кредитування» законодавець встановив два варіанти строків для позичальника на звернення до кредитора із заявою про реструктуризацію зобов'язань у випадку наявності у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили: заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності пунктом пунктом 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» або не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі.
Абзац 3 пп. 3 п. 7 Закону України «Про споживче кредитування» встановлює позичальникові додатковий строк - до двох місяців на звернення із заявою про реструктуризацію і не обмежує його права на звернення із такою заявою у тримісячний термін з дня набрання чинності пунктом 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пп. 4 п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов'язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) на дату підписання заяви об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об'єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об'єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім'ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім'ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя).
У разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з матеріалів справи, одноосібним власником предмету іпотеки, та відповідно, одноосібним іпотекодавцем згідно договору іпотеки є позивач (майнові поручителі за договором відсутні).
У власності позивача як одноосібного власника предмета іпотеки відсутні права на нерухоме майно, крім тих, що визначені договором іпотеки, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Житловий будинок, який відповідачем зазначено у листі від 09.09.2021, загальною площею 80,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , належить не позивачу, а її доньці - ОСОБА_2 на праві приватної власності, на підставі договору дарування житлового будинку серія та номер: 212, виданий 21.04.2016, видавник Столярова І.Г., приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, номер довідки № 261388624 від 14.06.2021.
Суд зауважує, що за змістом абз. 2 пп. 2 п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», критерієм проведення обов'язкової реструктуризації є відсутність у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки, іншого житлового нерухомого майна. Закон не містить посилання на таке поняття як «член сім'ї позичальника» та на відсутність у власності «членів сім'ї позичальника» іншого житлового нерухомого майна.
Закон України «Про споживче кредитування» визначає вичерпний перелік обставин при яких кредитор має право відмовити у реструктуризації за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» критеріям (незалежно від дати укладення договору), та підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника: у разі пропуску позичальником строків, на подачу заяви, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим законом (абзац 7 підпункту 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»); у разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом (абзац 9 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»).
Заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про проведення реструктуризації інформації. У разі якщо заявник не зазначив у заяві про проведення реструктуризації об'єкт нерухомого майна, віднесений до об'єктів житлового фонду, що на момент підписання заяви належав на праві власності позичальнику (особі, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або майновому поручителю, або заявник зазначив недостовірну інформацію про зареєстроване на момент підписання заяви місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або майнового поручителя, або заявник зазначив недостовірну інформацію про фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або майнового поручителя, то в разі встановлення однієї з цих обставин судом або в разі підтвердження однієї з таких обставин наявними у кредитора офіційними документами (виданими суб'єктами, уповноваженими відповідно до закону видавати такі документи), це є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації. Якщо реструктуризацію відповідно до цього пункту проведено, це є підставою для відновлення грошових зобов'язань позичальника, які існували станом на день, що передував дню проведення такої реструктуризації, із зменшенням таких грошових зобов'язань на суми сплачених з дня проведення реструктуризації платежів (абзац 10 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»). Не здійснюється відповідно до цього пункту реструктуризація зобов'язань за договорами, усі зобов'язання за якими до дня набрання чинності цим пунктом реструктуризовано, за умови вираження усіх грошових зобов'язань виключно у грошовій одиниці України (гривні) без визначення грошового еквівалента будь-якого із зобов'язань в іноземній валюті (абзац 11 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 10 листопада 2011 року у справі № 1-26/2011 вказав, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.
З огляду на викладене, у АТ «Альфа-Банк» не було підстав, передбачених законом, для відмови ОСОБА_1 у здійсненні реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 08-038/330 від 03.07.2007 за її заявою.
Оскільки норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов'язкової реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті є нормою імперативною, а відповідач без достатньої правової підстави ухиляється від проведення реструктуризації, тому наявні правові підстави для визнання неправомірною відмову у проведенні реструктуризації та зобов'язання АТ «Альфа-Банк» провести реструктуризацію заборгованості, відповідно до положень Закону України «Про внесенн змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» за Договором кредиту № 08-038/330 від 03.07.2007 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .
Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 274/6004/21.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про недійсність договору дарування житлового будинку від 21.04.2016, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки даний договір не є предметом розгляду по даній справі, останній є чинним (не скасованим, не розірваним, не визнаний недійсним на час розгляду справи), останній укладений не учасниками даного процесу, його чинність жодним чином не впливає на висновки, які були сформовані судом під час судового розгляду.
Також суд критично відноситься до позиції відповідача, що у позивача була наявна прострочена заборгованість за кредитним договором № 08-038/330 до 1 січня 2014 року, що в свою чергу є самостійною підставою для відмови в проведенні реструктуризації на вимогу позичальника, оскільки відповідач по-перше, не аргументував свою відмову у проведенні реструктуризації такою підставою, що чітко вбачається із його листа, по-друге, у даному випадку виплата кредиту повинна була бути здійснена позивачем до 02 липня 2022 року, а не до 1 січня 2014 року, як зазначено в пп. 1 п. 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", при тому, що випадок прострочення виплати платежів за кредитом (при умові наявності вимоги про повернення кредиту достроково) є виключенням згідно вищезазначеного пункту.
Разом з тим, суд вважає передчасними (і як наслідок такими, що не підлягають задоволенню) позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання загальної суми заборгованості, що підлягає сплаті за результатом реструктуризації у сумі 955 691,62 грн. та затвердження плану реструктуризації, запропонованого позивачем.
Так, Банком реструктуризацію заборгованості за заявою позивача не проведено та на даний час не встановлено, із якого розміру боргу банк проводитиме таку реструктуризацію та за яким планом реструктуризації. Тому, на даний час відсутні підстави для ствердження того, що під час проведення реструктуризації кредиту Банком будуть порушені права та/або інтереси позивача.
На підставі вищевикладеного, суд дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача, приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи часткове задоволення позову, та те, що вимоги про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити дії є однією немайновою вимогою, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 2, 3 Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX, керуючись ст. ст. 4, 13, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національний банк України, про захист прав споживача, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову ОСОБА_1 у проведенні реструктуризації відповідно до Закону України № 1381-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".
Зобов'язати Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» вчинити дії, а саме: провести реструктуризацію відповідно до Закону України № 1381-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" за Договором кредиту № 08-038/330 від 03.07.2007 між Акціонерним товариством «Альфа банк» (правонаступник - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК») та ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Інформація про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 );
Відповідач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100);
Третя особа: Національний банк України (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Інститутська, 9).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Андрій ВОЛЧКО