Справа № 359/4461/24
Провадження № 1-кп/359/492/2024
5 червня 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12024111100000819, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.04.2024 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Свободний-18 Амурської області РФ, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, паспорт: серія НОМЕР_1 , виданий 21.08.2003 року Бориспільським РВ Управління ДМС України в Київській області,
по обвинуваченню у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, за таких обставин.
Так, Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.03.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану в державі неодноразово продовжувався, востаннє - Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України № 3564-IX від 06.02.2024), строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
13.04.2024, близько 14 год. 44 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та рухаючись по АДРЕСА_3 , наздогнав біля багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_4 наглядно знайомого ОСОБА_6 .
Під час спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла словесна суперечка, яка з ініціативи ОСОБА_4 переросла в бійку. Під час бійки ОСОБА_4 умисно наніс предметом схожим на молоток декілька ударів в область голови ОСОБА_6 , внаслідок чого останній впав на асфальт та в нього з кишені куртки випав належний йому мобільний телефон блакитного кольору марки «Motorola E7 Power». В цей час ОСОБА_4 , нахилившись над ОСОБА_6 та, продовжуючи руками наносити останньому удари по голові, помітив на асфальті зазначений мобільний телефон. Після чого ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, підняв з асфальту та забрав вказаний мобільний телефон, незважаючи на прохання потерпілого ОСОБА_6 не забирати та повернути йому даний телефон, тим самим ОСОБА_4 відкрито заволодів чужим майном.
У подальшому ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 1537 грн. 50 коп.
Крім того, внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді рани в області лівого тім'яного бугра, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив дії, які виразились у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, та у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2024 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження в цій частині закрито.
У цьому зв'язку суд ухвалює вирок лише в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.
З урахуванням позиції обвинуваченого, його захисника, думки прокурора та позиції потерпілої сторони, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження фактичні обставини вчиненого злочину не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу та місця вчинення, способу скоєння та мотивів, завданого матеріального збитку потерпілій стороні, тощо).
Обвинувачений визнав вину у вчиненні даного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, щиро розкаявся, фактичні обставини не оспорює та у судовому засіданні показав обставини вчинення інкримінованих йому дій, які відповідали зазначеним в обвинувальному акті та пред'явленому йому обвинуваченні.
З цього приводу, ОСОБА_4 зазначив, що дійсно, 13.04.2024, близько 14 год. 44 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та рухаючись по АДРЕСА_3 , наздогнав знайомого ОСОБА_6 . Під час спілкування між ними виникла суперечка, яка переросла в бійку. Під час бійки у потерпілого з кишені куртки випав мобільний телефон блакитного кольору марки «Motorola E7 Power». Він помітив це, після чого підняв вказаний телефон з асфальту та забрав його, незважаючи на прохання потерпілого ОСОБА_6 не забирати та повернути йому даний телефон. ОСОБА_4 зобов'язався в подальшому не вчиняти подібного та зазначив, що жалкує про вчинене, відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду за вчинене.
Так, згідно розписки потерпілого ОСОБА_6 від 04.06.2024 року, останній отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 10000 (десяти тисяч) гривень в рахунок погашення матеріальних та моральних збитків, зазначивши, що претензій до обвинуваченого не має і в майбутньому мати не буде.
У суду не викликає сумнівів добровільність та істинність позиції обвинуваченого ОСОБА_4 щодо дачі ним показань з приводу обвинувачення, оскільки його показання достовірні і послідовні, та знаходять своє відображення в рамках пред'явленого йому обвинувачення.
Судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, про наявність речових доказі, тощо. Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію часників судового провадження.
З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.
Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
Таку кваліфікацію дій ОСОБА_4 суд вважає правильною.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини вчинення, характер суспільної небезпеки скоєного ним, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Також судом враховується те, що даний злочин є умисним.
ОСОБА_4 раніше не притягався до кримінальної відповідальності. Обтяжуючою відповідальність обвинуваченого обставиною, визначеною ст. 67 КК України, органами досудового слідства встановлено вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Проте, в судовому засіданні ОСОБА_4 щиросердно розкаявся, попрохав вибачення у потерпілого, а потерпілий з цього приводу зазначив, що обвинувачений відшкодував йому вартість викраденого майна, а також моральну шкоду, і він пробачив ОСОБА_4 .
Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_4 обставин, суд, відповідно до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння в розкритті злочину, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди (підтверджено потерпілим), що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду даного кримінального провадження.
Зазначені обставини прокурором під сумнів не поставлені, а тому суд їх також враховує при прийнятті рішення щодо тяжкості обрання покарання ОСОБА_4 , та на підставі ч. 1 ст. 66 КК України відносить до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого. Більш того, прокурор в судовому засіданні зазначив про можливість застосування положень ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому покарання.
За змістом ст. ст. 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
У роз'ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (зі змінами), зокрема в п. 1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п. 3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).
У відповідності до ч. 3 ст. 65 КК підстави призначення більш м'якого покарання визначено ст. 69 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
До обставин, що пом'якшують покарання, належать згадані в ч. 1 ст. 66 КК України і визнані судом такими на підставі ч. 2 цієї статті.
Таким чином, законодавець дав право у виняткових випадках, з огляду на індивідуальні особливості вчиненого правопорушення та особу винуватого, призначити більш м'яке покарання.
В той же час, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, викрадення майна (мобільного телефону) мало невелику вартість, обвинувачений відшкодував потерпілому не лише вартість викраденого майна, а й моральну шкоду, за місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо, до адміністративної відповідальності не притягувався. Згідно медичних довідок ОСОБА_4 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та його відношення до скоєного, та підстави для визначення самого виду покарання.
Суд також враховує наявність обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , а саме, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння. В той же час, зміст норми ст. 69 КК України не заперечує можливість її застосування за наявності як пом'якшуючих, так і обтяжуючих покарання обставин.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 186 КК України нижче від найнижчої межі із застосуванням положень ст. 69 КК України та ст. 75, 76 КК України, та встановленням іспитового строку для контролю поведінки ОСОБА_4 .
При цьому, суд враховує, що злочин вчинено ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, і саме ця обставина є кваліфікуючою. Кваліфікація ж дій ОСОБА_4 до внесення змін до ст. 186 КК України у зв'язку з воєнним станом, передбачала відповідальність у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Отже, враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , наявність обтяжуючої обставини, вартість та кількість викраденого, характеристику обвинуваченого, його відношення до скоєного, а також відношення потерпілого до обвинуваченого у цьому зв'язку, що, на думку суду, істотно знижують суспільну небезпечність вчиненого в умовах воєнного стану, а також відсутність будь-яких тяжких/нетяжких наслідків, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому більш м'яке покарання, ніж передбачене санкцією ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, а саме у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Крім того, на думку суду до обвинуваченого можливо застосувати звільнення від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на три роки на підставі ст. 75 КК України, та визначенням обов'язку згідно ст. 76 КК України, передбачених частиною першою та пунктом 2 частини третьої указаної статті.
Дана міра покарання відносно обвинуваченого, в даному випадку, з урахуванням його відношення до скоєного, на думку суду, є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, його матеріальне становище, сімейний стан тощо.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні у виді витрат на залучення та проведення експертиз в розмірі 4543 грн. 68 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, підстави для його застосування відсутні.
Арешт, запроваджений згідно ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2024 року (справа №359/3797/24), після набрання вироком суду законної сили слід скасувати.
Речовий доказ в кримінальному провадженні, після набрання вироком суду законної сили, а саме: мобільний телефон MOTOROLA moto е7 power, в корпусі синього кольору, іmеі НОМЕР_2 з сім-картою оператора life з абонентським номером НОМЕР_3 необхідно повернути потерпілому ОСОБА_6 .
Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання вироком суду законної сили, а саме: футболку синього кольору з написом «НОТ HOOLIGANS» «LIVE ТО FIGHT», кофту чорного кольору з довгим рукавом з написом «HEAREACHE» - повернути ОСОБА_4 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 318, 322, 342-352, 358, 363-368 КПК України, ст. 50, 63, 65-66, 69, ч. 4 ст. 186 КК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто 05.06.2024 року.
Арешт, запроваджений згідно ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2024 року (справа №359/3797/24), після набрання вироком суду законної - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт: серія НОМЕР_1 , виданий 21.08.2003 року Бориспільським РВ Управління ДМС України в Київській області), - на користь Держави України (рахунок отримувача: UA378999980313090115000010004; отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300), - 4543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) грн. 68 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Після набрання вироком суду законної сили, речовий доказ в кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон MOTOROLA moto е7 power, в корпусі синього кольору, іmеі НОМЕР_2 з сім-картою оператора life з абонентським номером НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після набрання вироком суду законної сили, речові докази в кримінальному провадженні, а саме: футболку синього кольору з написом «НОТ HOOLIGANS» «LIVE ТО FIGHT», кофту чорного кольору з довгим рукавом з написом «HEAREACHE» - повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити сторонам провадження.
Суддя ОСОБА_1