Справа № 358/1805/23 Провадження № 3-зв/358/2/24
13 червня 2024 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_1 ,
адвоката Божка М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі заяву адвоката Божка Михайла Івановича про відвід судді Кіхтенка Сергія Олександровича у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, -
В провадженні судді Богуславського районного суду Київської області Кіхтенка С.О. перебуває на розгляді справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП.
Адвокатом Божком Михайлом Івановичем в інтересах особи потерпілого ОСОБА_3 подано до Богуславського районного суду Київської області заяву про відвід судді Кіхтенка С.О. від розгляду зазначеної справи.
Заява мотивована тим, що головуючий суддя Кіхтенко С.О. не може брати участь у розгляді даної справи, оскільки є обставини, що виключають сумнів в його упередженості та об'єктивності. Зокрема, суддею Кіхтенком С.О. з моменту надходження матеріалів справи до суду не проведено жодного судового засідання, що є порушенням прав потерпілого ОСОБА_3 та позбавляє його можливості отримати та відшкодування шкоди в результаті ДТП, а тому в них виникають сумніви щодо неупередженості судді.
Захисник Божок М.І. заяву про відвід судді Кіхтенка С.О. підтримав, просив суд її задовольнити, оскільки суддя Кіхтенко С.О. упереджено ставиться до розгляду даної справи, та затягує строки розгляду справи, не з'являється на роботу та не здійснює правосуддя взагалі, тому в нього виникають сумніви щодо неупередженості судді.
Суддя Богуславського районного суду Київської області Кіхтенко С.О. належним чином повідомлявся про розгляд заяви про його відвід, в судове засідання не прибув та пояснень не надав. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді у відсутність судді.
Вислухавши заявника, дослідивши заяву про відвід, повно та всебічно з'ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення питання про відвід судді, суд вважає, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 246 КУпАП регламентовано, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, зокрема, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів безстороннім і справедливим судом.
Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норм, які передбачають можливість заявити відвід судді від розгляду справи про адміністративне правопорушення. В той же час Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Так, згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 16.02.2021 у справі за №263/10894/20, суд вказав, що відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, суди в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08.06.2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, зокрема наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону у найближчій галузі права, в даному випадку кримінальному процесуальному законі.
Згідно ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України - за наявності підстав передбачених ст. ст. 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які б об'єктивно могли вказувати на можливу його упередженість. При цьому, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Крім того, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Із заяви адвоката Божка Михайла Івановича поданої в інтересах потерпілого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Кіхтенка С.О. випливає, що головуючий суддя Кіхтенко С.О. не може брати участь у розгляді даної справи, оскільки є обставини, що виключають сумнів в його упередженості та об'єктивності, оскільки грубо порушує законодавство та не здійснює судочинство.
Доводи заявника про наявність сумнівів в неупередженості та об'єктивності судді Кіхтенка С.О., викладені у заяві про відвід, є такими, що вказують на необ'єктивність судді та унеможливлюють ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі.
Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, заявником не наведено.
У зв'язку з викладеним вище, суд приходить до висновку, що заява адвоката Божка Михайла Івановича подана в інтересах потерпілого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Кіхтенка С.О. в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 1, 2, 213, 268, 271, 283, 294 КУпАП, суд,-
Заяву адвоката Божка Михайла Івановича про відвід судді Кіхтенка Сергія Олександровича у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, задовольнити.
Справу про адміністративне правопорушення № 358/1805/23 щодо ОСОБА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, передати до канцелярії Богуславського районного суду Київської області для здійснення автоматизованого розподілу судової справи з метою розгляду справи по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов