Справа № 357/6235/24
3/357/3226/24
07.06.2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшли від Управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль), стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 015907 від 19 березня 2024 року: 19 березня 2024 о 11 год. 35 хв. в м. Біла Церква Київської області, на ринку ТОВ «Комфорт» по вул. Героїв Крут, ОСОБА_1 порушив порядок придбання та збуту об'єктів тваринного світу, а саме реалізував свіжодобуту рибу карась 10 (десять) кг в кількості 60 шт. по ціні 50 гривень за кілограм на суму 500 гривень без відповідних документів, чим порушив ст.37 ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», тобто здійснював продаж, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.88-1 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавав.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.
У зв'язку із неявкою ОСОБА_1 в судове засідання, суд також звертає увагу, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також суд враховує, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, з якою відкладення розгляду має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію було висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» та «Карнаушенко проти України.»
Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 достеменно знав про розгляд справи відносно нього Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, із заявами про відкладення розгляду справи не звертався, а також те, що підстави для відкладення розгляду даної справи відсутні, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № 015907 від 19 березня 2024 року, протокол огляду та вилучення речей і документів від 19.03.2024, розписку ОСОБА_1 від 19.03.2024, письмові пояснення, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 88-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.1 ст.88-1 КУпАП визначено, що порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.
Положення статті 7 Закону України «Про тваринний світ» регламентують, що об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб.
Законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку.
У передбаченому законом порядку права власників об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.
Частина 7 статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» встановлює, що якщо інше не передбачено законом, єдиним документом, яким супроводжуються об'єкти санітарних заходів, що перебувають в обігу, є товарно-транспортна накладна.
Суддя встановив, що 19 березня 2024 о 11 год. 35 хв. в м. Біла Церква Київської області, на ринку ТОВ «Комфорт» по вул. Героїв Крут, ОСОБА_1 порушив порядок придбання та збуту об'єктів тваринного світу, а саме реалізував свіжодобуту рибу карась 10 (десять) кг в кількості 60 шт. по ціні 50 гривень за кілограм на суму 500 гривень без відповідних документів, які підтверджують законність її походження (товарно-транспортної накладної).
Враховуючи встановлені обставини, суддя дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 88-1 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення встановлена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.88-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації об'єктів тваринного світу та стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 88-1, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.88-1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п'ятсот десять) гривень без конфіскації об'єктів тваринного світу.
Вилучену відповідно до протоколу огляду та вилучення речей і документів від 19.03.2024 року рибу карась, вагою 10 кг - залишити ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь