233 № 233/6592/23
14 червня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052380000300 від 09 вересня 2023 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
На розгляді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052380000300 від 09 вересня 2023 року) за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, з підстав, викладених у клопотанні, обґрунтовуючи це тим, що ризики, які існували при обранні такого виду запобіжного заходу раніше, до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, тільки просили не обирати цілодобовий домашній арешт, так як обвинувачений має потребу купувати їжу і ходити до аптеки.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали приходить до наступних висновків.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. 16 квітня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 16 червня 2024 року, з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На поточний час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, не завершено, перебуває на стадії судового провадження.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 7 до 15 років.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може спробувати:
- п.1. Переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, тому наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані ним менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування. Також, враховуючи те, що ОСОБА_6 не працює, а також беручи до у ваги те, що м. Костянтинівка Донецької області, де в теперішній час мешкає ОСОБА_6 , знаходиться у безпосередній близькості до лінії фронту, останній може евакуюватися, що ускладнить або зробить неможливим подальший розгляд кримінального провадження в суді;
- п.3. Незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні з метою зміни останньою свідчень на його користь. Підтверджується тим, що потерпіла ОСОБА_6 є дружиною обвинуваченого, однак під час досудового розслідування вона надала показання, що свідчать про причетність ОСОБА_6 до скоєння вищевказаного кримінального правопорушення.
У зв'язку з цим, продовження такого запобіжного заходу, як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов'язків під час судового розгляду і, в тому числі, забезпечить запобігання встановленим ризикам, які передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, має вік 59 років, задовільний стан здоров'я, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту, відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з урахуванням наявності вищенаведених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, судом на теперішній час не встановлено.
Більш м'який запобіжний захід, з урахуванням існування вищезазначених ризиків, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_6 слід продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, що буде достатнім для забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 331 КПК України, -
Клопотання прокурора Костянтинівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_6 , - задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, громадянина України, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання: квартиру АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду з 17 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, за винятком випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та перебування в укритті у випадку повітряної тривоги;
- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування з потерпілою по даному кримінальному провадженню з приводу події кримінального правопорушення.
Виконання ухвали доручити ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу по 14 серпня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя: