Номер провадження: 33/813/1305/24
Номер справи місцевого суду: 521/24381/23
Головуючий у першій інстанції Мурзенко М. В.
Доповідач Журавльов О. Г.
03.06.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тищенко А.В., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тищенко А.В. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 06.11.2023 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 06.11.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Встановлено, що 04 жовтня 2023 року о 21 годині 14 хвилин, у м. Одесі, вул. Хімічна, 3, водій ОСОБА_1 , керував т/з Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №533574 від 04.10.2023 року.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Тищенко А.В. подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що під час спілкування поліцейських з ОСОБА_1 ними не складалося направлення на огляд особи на стан сп'яніння, ОСОБА_1 з таким направленням не ознайомлювали. Зазначає, що відеозапис не доводить того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки відеозаписом не зафіксовано знаходження ОСОБА_1 за кермом авто. Вказує, що не було залучено двох свідків до складання адміністративного матеріалу. Також зазначає, що порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки під час складання протоколу його не було забезпечено правом на правову допомогу.
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тищенко А.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп'яніння, наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння повністю доведена та підтверджується належними доказами, аналіз яких зазначений в оскаржуваній постанові суду першої інстанції, а саме: протоколом серії ААД №533574 від 04.10.2023 року; відеозаписом доданим до протоколу з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проведення медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та проведення огляду у медичному закладі відмовився.
На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого правопорушення за вказаних в оскаржуваному судовому рішенні обставин підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами, які у своїй сукупності є достатніми, допустимими, узгодженими між собою, зібрані у встановленому порядку і досліджені судом першої інстанції з дотриманням принципів повноти, всебічності та об'єктивності судового розгляду, яким надана належна правова оцінка.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відеозапис не доводить того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки відеозаписом не зафіксовано знаходження ОСОБА_1 за кермом авто слід зазначити наступне.
На відеозаписі наявному в матеріалах справи зафіксована процедура складання протоколу, зі змістом якого водій ОСОБА_1 був ознайомлений та підписав його, тим самим погодившись з обставинами викладеними в протоколі.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об'єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів, а тому даний доказ, у розумінні ст. 251 КУпАП, є належним і допустимим.
Таким чином, зміст подій зафіксованих на відеозаписі повністю узгоджуються з обставинами справи, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення та долученими до нього доказами, тому у апеляційного суду відсутні будь які підстави ставити під сумнів викладені у оскаржуваній постанові обставини, які були встановлені під час огляду відеозапису.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
Матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, відеозаписи з нагрудної відеокамери працівників поліції, були оцінені суддею, узгоджуються між собою, і обґрунтовано визнані судом першої інстанції достовірними і достатніми для підтвердження відповідно до стандарту «поза розумним сумнівом» факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису ОСОБА_1 або його представником не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи.
Посилання сторони захисту на те, що працівниками поліції під час складання протоколу не були залучені свідки, суд визнає необґрунтованими, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП (редакція від 16.02.2021 року) передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що при складанні протоколу працівник поліції порушив право на захист ОСОБА_1 , оскільки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від пояснень відмовився, будь-яких застережень та вказівок про те, що потребує правової допомоги та про порушення його прав не заявляв, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.п. 2).
Твердження апеляційної скарги про те, що при складанні протоколу за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення на медичний огляд ОСОБА_1 до медичної установи не видавалось, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи містить направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.п. 3).
До того ж працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на місці зупинки та у медичному закладі на що ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується відеозаписом долученим до матеріалів справи, а відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, і відмова пройти огляд фактично прирівнюється до визнання своєї провини.
Всі інші доводи апеляційної скарги з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП. за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Посилання представника на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зводяться до його незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Враховуючи наведене, підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови районного суду відсутні.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тищенко А.В. - залишити без задоволення.
Постановусудді Малиновського районного суду м. Одеси від 06.11.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов