Номер провадження: 33/813/1376/24
Номер справи місцевого суду: 947/7503/24
Головуючий у першій інстанції Прохоров П. А.
Доповідач Котелевський Р. І.
27.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Пасс К.М. на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2024 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туреччини, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з оскарженою постановою, 14.02.2024 року, о 22:40 год, в м. Одесі на вул. Ак. Вільямса, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Porsche Cayennе», н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна шкіряного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння приладом «Драгер» або у медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду захисник Пасс К.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою закрити провадження за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник зазначає, що інспектором патрульної поліції водію не було повідомлено суть та відповідальність за ст.130 КУпАП, а на відео зафіксовано лише розмову патрульних поліцейських з ОСОБА_1 , без фіксації руху транспортного засобу, а також підстав для його зупинки. Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 спочатку зазначив, що не вживав алкоголь та був готовий пройти, а потім вказав, що вжив 4 години тому 100 мл алкоголю. Працівники поліції повідомили ОСОБА_2 три варіанти, що можна здійснити: це продути прилад «Драгер», проїхати в лікарню та відмовитись від проходження огляду. Після цього, ОСОБА_2 декілька разів продуває газоаналізатор «Драгер» без результату, та поліцейським зазначено, що такі дії розцінюються як відмова від проходження тесту. При цьому, відео не містить відмови ОСОБА_3 від проходження огляду в медичному закладі, ні від тесту на приладі «Драгер». Крім того, матеріали справи не містять посилання на модель приладу, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Протокол не містить відомостей про свідків події.
ОСОБА_1 та його захисник Пасс К.М. у судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату та час судового розгляду були поставлені до відома належним чином, проте від захисника надійшло клопотання про розгляд її скарги за її відсутності.
Заслухавши захисника; вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучені докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржена постанова є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів.
Так, згідно з протоколом серії ААД №734889 від 14.02.2024 року, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом за обставин, викладених в протоколі.
Вказаний протокол ОСОБА_2 підписав без будь-яких заперечень, від власноручних пояснень відмовився.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів, що підтверджують вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема щодо відсутності доказів керування транспортним засобом, суд визнає безпідставними, з огляду на таке.
Положеннями п.6 розділу 1 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться зокрема поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
Згідно п.4 розділу 3 вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Відповідно до п. 6 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків або за допомогою відеофіксації на нагрудну камеру поліцейського.
Відповідно до норм ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Аналогічні положення містить і згадана вище Інструкція.
Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 складено на місці події, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, які долучені до протоколу.
З відеозаписів вбачається послідовність подій, які відбувались 14.02.2024 року, а саме:
-питання працівників патрульної поліції щодо керування транспортним засобом саме ОСОБА_4 , на що останній не заперечував факту керування транспортним засобом;
-з урахуванням наявності ознак алкогольного сп'яніння у водія, вимога поліцейського щодо проходження водієм ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп'яніння та відмова останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, при цьому ОСОБА_2 було роз'яснено права і обов'язки.
Вказаний відеозапис досліджений місцевим судом, а мотивувальна частина постанови суду містить висновки щодо належності та допустимості цього доказу.
Із дослідженого апеляційним судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 при спілкуванні з поліцейськими повідомив, що за 3-4 години до зупинки він вживав алкогольний напій - близько 100 гр віскі. Поліцейські пропонують ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі, при цьому роз'яснюють наслідки проходження огляду на стан сп'яніння та відмови від огляду. ОСОБА_2 здійснює декілька спроб продути прилад «Драгер», проте прилад не фіксує результат, оскільки водій ОСОБА_2 не виконує умови використання приладу щодо сили та тривалості проведення огляду. Через те, що ОСОБА_2 здійснює проходження огляд неналежним чином, тим самим створивши ситуацію, при який проходження огляду є неможливим, поліцейські декілька разів пропонують йому проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння. Однак, ОСОБА_2 , на декілька пропозицій поліцейських не виявив бажання їхати до медичного закладу.
За наведених обставин, дослідженні судом докази спростовують доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу, що відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння сама по собі містить склад адміністративного правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність. При цьому, незгода водія з діями працівників поліції щодо вказаних обставин не має жодного значення, оскільки такі дії є особистим волевиявленням особи, що не бажає пройти медичний огляд, тобто розцінюється як спосіб захисту апеляційним судом.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», а після неодноразових невдалих спроб продування приладу, а також подальшої відмови пройти такий огляд у медичному закладі, в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 т.130 КУпАП.
Стосовно доводів апелянта щодо відсутності в матеріалах справи відомостей щодо моделі технічного приладу, сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.3, 5 Розділу ІІ Інструкції
про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015 року, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як вбачається із відео запису персонального відео реєстратору поліцейського, ОСОБА_2 не вимагав від поліцейських надання сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а також не висловлював недовіри вказаному приладу, що свідчить про відсутність в діях працівників поліції порушень вимог законодавства.
Будь-яких інших фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису з боді-камер, стороною захисту до апеляційної скарги не долучено та в судовому засіданні не наведено.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис, беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджує відомості викладені в протоколі та доводить вину правопорушника.
Таким чином, доводи апелянта про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, апеляційний суд визнає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Апеляційний суд критично оцінює доводи захисника щодо відсутності факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки йому ставиться в провину саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та останній не заперечував факту керування транспортним засобом.
З огляду на наведене, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення, суддя першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини.
Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_2 та були підставою для її скасування або зміни, стороною захисту не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції.
За таких обставин суд визнає доводи апеляційної скарги безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскарженої постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський