Номер провадження: 22-ц/813/3523/24
Справа № 522/16047/20
Головуючий у першій інстанції Кузнецова В. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
14.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2021 року по справі за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Одеська міська рада, про витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію із закриттям розділу, -
25 травня 2021 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено.
Витребувано від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 85,0 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь територіальної громади м. Одеса, в особі Одеської міської ради, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Усунуто перешкоди у користуванні шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з першого поверху, загальною площею 85,0 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради понесені позивачем судові витрати в розмірі 7 870 грн 25 коп.
Встановлено, що рішення є підставою для скасування органами державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна у вигляді нежитлового приміщення загальною площею 89,0 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (т.2, а.с.60-66).
09 липня 2021 року ОСОБА_2 , не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, засобами поштового зв'язку направив до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу.
14 квітня 2023 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2021 року змінено в частині стягнення судового збору.
Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради понесені позивачем судові витрати в розмірі 7 870 (сім тисяч вісімсот сімдесят) грн 25 коп. (по 3 935 грн з кожного).
В іншій частині рішення залишено без змін.
28 лютого 2024 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року в частині позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року в частині позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про витребування майна та визначення способу виконання судового рішення залишено без змін.
Стягнуто з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі 7 357 (сім тисяч триста п'ятдесят сім) грн 00 коп.
15 грудня 2023 року Одеським апеляційним судом отримано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2021 року. У поданій апеляційній скарзі апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення суду, та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадженні за апеляційною скаргою слід відмовити, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Передбачений статтею 358 ЦПК України строк є присічним (преклюзивним), який не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на апеляційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, за винятком випадків неповідомлення особи про розгляд справи та виникнення обставин непереборної сили.
Отже, виходячи із викладеного, перевірці підлягають лише дві підстави, існування яких дає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо особа звернулась до суду зі спливом більш ніж одного року.
Щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи слід вказати наступне.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси відповідача ОСОБА_3 в суді першої інстанції представляв адвокат - Адабаш Світлана Аксентіївна, що підтверджується ордером на надання правничої (правової допомоги) (т. 2, а.с. 23), інтереси відповідача ОСОБА_2 також представляла адвокат Адабаш Світлана Аксентіївна.
Також з матеріалів справи можливо встановити, що представник відповідача - адвокат Адабаш С.А. приймала активну участь в розгляді справи, а саме приймала участь в судових засіданнях, подавала заяви та клопотання, ознайомлювалась з матеріалами справи.
З огляду на зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 був повністю обізнаний про існування даної справи та її розгляд в Приморському районному суді м. Одеси через свого адвоката.
Слід наголосити, що матеріали справи не містять відомостей про припинення надання правової (правничої) допомоги адвокатом Адабаш С.А. відповідачу ОСОБА_6 .
Апеляційний суд берез до уваги той факт, що під час оскарження ОСОБА_2 його інтереси в суді апеляційної інстанції представляла адвокат Адабаш С.А..
Апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що судом першої інстанції не було здійснено жодних дій щодо уточнення місця проживання відповідача, що стало підставою для направлення поштової кореспонденції на неактуальну адресу.
Апеляційний суд не може погодитись із вказаним з огляду на те, що матеріали справи містять запит Приморського районного суду м. Одеси в рамках даної справи щодо даних про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 91).
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Дослідуючи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_7 не було зазначено жодних обставин непереборної сили, які могли б стати причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності дотримання на рівні національного судочинства принципу res judicata, відповідно до якого жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.
звернути увагу на те, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
В кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Враховуючи вищевикладене та те, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особою, повідомленою належним чином про розгляд справи та відсутністю доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, апеляційний суд у відповідності до ч. 2 ст. 358 ЦПК України, приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2021 року.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2021 року по справі за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Одеська міська рада, про витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію із закриттям розділу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту її підписання.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
А.І. Дришлюк