Номер провадження: 22-ц/813/2552/24
Справа № 946/4729/21
Головуючий у першій інстанції Бальжик О.І.
Доповідач Назарова М. В.
13.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В. (суддя - доповідач), Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,
розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2
на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 серпня 2023 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріусу Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко Марії Дмитрівни про визнання довіреності, договору дарування недійсним та про визнання права власності, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко Марія Дмитрівна, про визнання договору дарування удаваним,
В провадженні Одеського апеляційного суду перебуває зазначена цивільна справа, розгляд апеляційної скарги за якою призначений на 18 червня 2024 о 13-30 год.
Від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, яке надійшло на електронну поштову адресу Одеського апеляційного суду та не скріплено електронним цифровим підписом, що підтверджується штампом суду щодо перевірки ЕП.
Крім того, зазначене вище клопотання не сформовано в системі «Електронний суд».
Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (частина друга статті 183 ЦПК України).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника) (абзац перший частини восьмої статті 43 ЦПК України). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог, зокрема, частини другої статті 183 ЦПК України, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта вказаної статті).
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 26 лютого 2020 року у справі № 522/3777/17.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 522/3777/17, повертаючи клопотання без розгляду з підстави його не підписання, вказала, у якому випадку подане в електронній формі клопотання вважається належним чином підписаним, а саме, з обов'язковим скріпленням електронним цифровим підписом.
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з частинами 5, 6, 8 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Порядок використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Пунктами 12, 32 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Частинами 1, 2 статті 6, частиною 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
З аналізу наведених норм права вбачається, що електронний документ має силу оригіналу документа лише за наявності електронного цифрового підпису автора.
Частинами 1-5 ст. 212 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
У позивача відсутній ЕПЦ, що не дає змоги суду на ідентифікацію особи, що передбачено ч. 3 ст. 212 ЦПК України
У відповідності до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Отже, клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, яке не сформоване в системі «Електронний суд», та не скріплено електронним цифровим підписом, а лише містить відсканований графічний підпис, не відповідає вимогам ст. 43 ЦПК України та положенням Закону України «Про електронні довірчі послуги» та ч. 3 ст. 212 ЦПК України.
Враховуючи викладене, оскільки клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції яке надійшло на електронну поштову адресу Одеського апеляційного суду, не скріплено електронним цифровим підписом, тому на підставі частини 4 статті 183 ЦПК України не може бути прийнято Одеським апеляційним судом та підлягає поверненню заявнику.
Колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення клопотання не перешкоджає повторному поданню заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, поданої відповідно до норм ЦПК України.
Керуючись ст. 43, ст. 183, ст. 212 ЦПК України, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: М.В. Назарова
В.В. Кострицький
Ю.П. Лозко