Номер провадження: 33/813/1298/24
Номер справи місцевого суду: 493/254/24
Головуючий у першій інстанції Тітова Т. П.
Доповідач Журавльов О. Г.
27.05.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бузовського О.І., розглянувши апеляційну скаргу представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бузовського О.І. на постанову судді Балтського районного суду Одеської області від 28.03.2024, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Балтського районного суду Одеської області від 28.03.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Встановлено, що 11.02.2024 року приблизно о 05:00 год. гр. ОСОБА_1 в м. Балта Подільського району Одеської області по вул. Любомирська, керуючи транспортним засобом автомобілем марки «DACIA Lodgy» д/н/з НОМЕР_2 , не надав перевагу в русі автомобілю швидкої медичної допомоги «Автоспецпром» д/н/з НОМЕР_3 , який рухався позаду в попутному напрямку з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, в результаті чого допустив зіткнення задньою частиною свого автомобіля з передньою частиною спецтранспорту. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 3.2 Правил дорожнього руху України.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову представник особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Бузовський О.І. подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що дії водія ОСОБА_1 в повній мірі відповідають вимогам п. 3.2 ПДР. Вказує, що надання переваги у русі в даному випадку передбачає надання права на безперешкодний рух автомобілю із увімкнутими спеціальними сигналами. Власне саме це і було здійснено водієм ОСОБА_1 Переміщення на зустрічну полосу проїжджої частини або залишення в своїй полосі створювали б перешкоду для руху автомобіля із увімкнутими спеціальним сигналами. Вважає, що ОСОБА_1 не міг припустити, що водій автомобіля з включеними спец сигналами буде намагатись обігнати його з правого боку.
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бузовського О.І., який підтримав апеляційну скаргу, прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Разом з тим, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона відповідає приписам вищенаведених норм закону, оскільки в ній наведені положення матеріального та процесуального права, якими керувався суддя при її ухваленні, а також мотиви прийнятого рішення і його обґрунтування.
Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Відповідно до п.п. 1.1 Розділу 1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3. ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 3.2 ПДР України встановлює, що у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).
Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 195811 від 11.02.2024 року; схемою місця ДТП, яка сталася 11.02.2024 року о 05:00 год. в м. Балта Подільського району Одеської області по вул. Любомирська, та фотознімками, на яких зафіксовані учасники події, місце зіткнення, місце розташування транспортних засобів та їх механічні пошкодження; письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що 11.02.2024 року приблизно о 05:00 год. в м. Балта Подільського району Одеської області по вул. Любомирська, він керував автомобілем марки «DACIA Lodgy» д/н/з НОМЕР_2 , в напрямку с. Бендзарі. Перед здійсненням повороту ліворуч на пров. Коритнянський, він увімкнув показчик лівого повороту та в цей час побачив в дзеркало заднього виду транспортний засіб з проблисковим маячком, який рухався позаду, тому він одразу увімкнув покажчик правого повороту, щоб дати дорогу спецтранспорту. В результаті чого автомобіль швидкої медичної допомоги «Автоспецпром» д/н/з НОМЕР_3 , передньою частиною автомобіля здійснив зіткнення із задньою частиною його автомобіля; письмовим поясненням гр. ОСОБА_3 , зі змісту якого вбачається, що він працює водієм в КП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги». 11.02.2024 року приблизно о 05:00 год. він керував автомобілем швидкої медичної допомоги «Автоспецпром» д/н/з НОМЕР_3 , з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, а саме їхав в с. Бендзарі на виклик. В м. Балта Подільського району Одеської області по вул. Любомирська, попереду нього рухався автомобіль марки DACIA Lodgy» д/н/з НОМЕР_2 , водій вказаного автомобіля увімкнув лівий покажчик повороту для здійснення маневру ліворуч на пров. Коритнянський, і в цей час він почав об'їзд, але в останню мить водій автомобіля «DACIA Lodgy» увімкнув покажчик лівого повороту, в результаті чого відбулося зіткнення передньою частиною його автомобіля із задньою частиною автомобіля «DACIA Lodgy».
Твердження апеляційної скарги про те, що дії водія ОСОБА_1 в повній мірі відповідають вимогам п. 3.2 ПДР України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 не надав перевагу в русі спецтранспорту, внаслідок чого відбулося зіткнення даних транспортних засобів біля правого краю проїжджої частини. ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці, не мав перешкод для того, щоб побачити проблискові маячки спецавтомобіля та фактично не був позбавлений можливості вчасно виконати вимоги п. 3.2 ПДР України та надати безперешкодний проїзд спецтранспорту, оскільки він як водій повинен бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою.
Оцінюючи вище наведені докази при перегляді справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що зібраними у справі належними доказами доведено порушення ОСОБА_1 вимог п. 3.2 ПДР, які знаходилися в прямому причинному зв'язку з наслідками ДТП.
Враховуючи встановлене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, з урахуванням встановлених в суді апеляційної інстанції обставин.
Всі інші доводи апеляційної скарги з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Доказів, які б спростовували встановлені обставини, ОСОБА_1 або його представником до суду апеляційної інстанції не надано.
Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргупредставника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бузовського О.І. - залишити без задоволення.
Постановусудді Балтського районного суду Одеської області від 28.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов