Номер провадження: 22-ц/813/4198/24
Справа № 522/19843/23
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
23.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Кредобанк»
треті особи: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Христина Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 11 грудня 2023 року у складі судді Свяченої Ю.Б.,
встановив:
У жовтні 2023 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Кредобанк», за участю третіх осіб Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Христина Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову зазначив, що 19 травня 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Х.М., вчинено виконавчий напис №1920 про повернення лізингоодержувачем - ОСОБА_1 на користь лізингодавця АТ «Кредобанк» об'єкту фінансового лізингу: автомобіль марки TESLA, модель - MODEL 3, 2020 року випуску, номер шасі/кузова/рами НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що був переданий в користування на підставі договору №4683.L.00.2534 про фінансовий лізинг, укладеного 11.11.2021 року та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі за користування об'єктом лізингу, за період з 01.04.2022 року по 17.05.2023 року в сумі: 420 000,96 грн., заборгованість по сплаті об'єкта лізинг; 4150,00 грн., плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису. Загальна сума - 424150,96 грн. Позивач з цим не погоджується, оскільки вважає, що виконавчий напис, вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, зокрема ст. 88 Закону України "Про нотаріат" і, як наслідок, не підлягає виконанню, оскільки жодної вимоги про усунення порушення зобов'язань за договором лізингу та повідомлень про можливе стягнення звернення шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса він не отримував. Так само позивач посилається на те, що договір лізингу нотаріально не посвідчений, а тому видача відповідного напису нотаріуса була здійснена всупереч вимогам закону та підзаконних нормативно-правових актів.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 - задоволено: визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 19 травня 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Х.М. зареєстрований в реєстрі за № 1920 таким, що не підлягає виконанню про повернення лізингоодержувачем ОСОБА_1 на користь лізингодавця АТ «Кредобанк» об'єкту фінансового лізингу; стягнуто з Акціонерного товариства «Кредобанк» на користь позивача судовий збір у розмірі 1073,60 гривні.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, АТ «Кредобанк» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , районний суд не врахував той факт, що розрахунки заборгованості є первинним бухгалтерським документом, який заповнюється через програмне забезпечення Банку, і якщо боржником здійснюється сплати заборгованості, то вони зараховуються на поточний рахунок Боржника в будь- якому разі, і будуть зафіксовані програмою, а тому висновок про ненадання АТ «Кредобанк» документів, які підтверджують безспірність заборгованості є помилковим. Після вчинення виконавчого напису нотаріусом, жодних платежів за договором позивачем здійснено не було та будь-яких доказів погашення заборгованості останній також не надав. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 ні доказів судового оскарження заборгованості за договором про фінансовий лізинг № 4683.Ь.00.2534 від 11.11.2021 р., ні заяви про зупинення виконавчого провадження не надав.
Наявність справи про стягнення заборгованості за договором про фінансовий лізинг не є перешкодою поверненню предмета лізингу шляхом вчинення виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку та/або вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса.
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання, призначене на 23.05.2024 з'явився: представник ОСОБА_1 - адвокат Діденко К.В.
Інші учасники справи до суду не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Від АТ «Кредобанк» на електрону пошту апеляційного суду надійшло клопотання, у якому представник товариства просить суд провести розгляд справи без участі представника АТ «Кредобанк».
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, пояснення представника апелянта, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не в повній мірі відповідає, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.11.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , укладено договір № 4683.L.002534 про фінансовий лізинг.
Пунктом 1.1. зазначеного договору визначено, що лізингодавець зобов'язується відповідно до умов Договору на строк та за плату, визначену Договором, передати Лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а лізингоодержувач зобов'язується сплачувати встановлену плату (лізингові платежі), а також інші платежі передбачувані договором. Сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов'язки та інші умови фінансового лізингу визначаються у додатку 1- Загальних умовах фінансового лізингу, який є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.1. придбання лізингодавцем об'єкту лізингу та передання його лізингогоодержувачу здійснюється на наступних умова:
Об'єкт лізингу марка: ТЕSLA; модель : MODEL 3; тип транспортного засобу : автомобіль; рік випуску 2020.
Умови лізингу: вартість об'єкту лізингу: 1003200,00 грн.
Авансовий платіж: 300960,00 грн.
Строк лізингу 12 місяців.
Обсяг фінансування: 702240, 00 грн.
Лізинговий платіж: розмір та кількість лізингових платежів визначається Графіком лізингових платежів.
Процента ставка: 0,01%.
Адміністративна комісія: 2,20%.
Комісія за управління: 0,87 %.
Невід'ємною частиною договору про фінансовий лізинг № 4683.L.002534 є також Загальні умови фінансового лізингу, згідно п. 4.1 яких лізингодавець зберігатиме за собою право власності на Об'єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об'єкта лізингу впродовж усього строку дії Договору (окрім випадків, коли лізингодавець матиме право розірвати цей договір/ відмовитися від договору та вимагати повернення об'єкта лізингу, як зазначено в договорі).
Згідно п. 5.4. Умов, Лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки об'єкта лізингу шляхом підписання Лізингоодержувачем та лізингодавцем акту прийому-передачі.
Крім того, 11.11.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 , укладено договір поруки № 4683.L.002534/S-2.
12.11.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , було підписано акт прийому-передачі об'єкта лізингу, а саме автомобіль марка : ТЕSLA; модель: MODEL 3; тип транспортного засобу: автомобіль; рік випуску 2020, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .
За умовами договору лізингу, якщо Лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш, ніж на 10 (десять) робочих днів, лізингодавець, згідно п. 8.3. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, має право: 8.7.1. надіслати: Лізингоодержувачу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо Лізингоодержувач не здійснив оплату упродовж 7 робочих днів з моменту відправлення вимоги щодо сплати, сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим Договором; 8.7.2. Якщо Лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг"), лізингодавець має право розірвати договір/відмовитись від договору, і серед іншого витребувати/вилучити Об'єкт Лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса або до рішення суду тощо.
Згідно п. 12.6. Умов, Лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір/відмовитися від Договору, та, також серед іншого, право на повернення об'єкта лізингу.
Згідно п. 12.9. Умов, у разі дострокового закінчення строку лізингу/ розірвання Договору, відповідно до пункту 12 загальних умов, відмови Лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено п. 4.2., а також якщо лізингодавець вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень договору, Лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження лізингодавця, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту.
Згідно з п. 13.1. Умов, Лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені лізингодавцем, повернути об'єкт лізингу лізингодавцеві у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання договору, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до договору. Якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкта лізингу, лізингодавець має право вилучити (повернути) об'єкт без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку.
При цьому, пунктом 13.6. Умов передбачено, якщо лізингодавець не зможе здійснити свої права на вилучення (повернення), як передбачено у цьому пункті 13, вона матиме право на вилучення об'єкту лізингу у лізингоодержувача в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, щовчиняючи спірний виконавчий напис, приватний нотаріус, в порушення вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку, не переконався у тому, чи наявна заборгованість на момент вчинення нотаріального напису, чи відповідають документи, подані відповідачем в обґрунтування наявності заборгованості, вимогам, зазначеним у Переліку (тобто чи свідчать такі документи про наявність заборгованості та розірвання договору саме на момент вчинення спірного напису нотаріуса, а не на момент звернення відповідача до позивача з повідомленням про розірвання договору та вилучення предмету лізингу). Судом також встановлено протиправність передачі предмета лізингу лізингодавцю шляхом вилучення його у лізингоодержувача, а тому виконавчий напис, вчинений 19 травня 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Х.М., є таким, що не підлягає виконанню.
Проте апеляційний суд не може повністю погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду наступне.
Так, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України "Про фінансовий лізинг"(ч. 1ст. 2 Законом України "Про фінансовий лізинг").
Згідно ч. 2 ст.1 Законом України "Про фінансовий лізинг" ( в редакції, яка діяла на момент укладення договору лізингу) за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Положеннями статті 806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Статтею 782 ЦК України визначено право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (надалі - Порядок).
Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Умови вчинення виконавчих написів визначені ст. 88 Закону України «Про нотаріат», згідно з якою нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Відповідно до п. 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (надалі - Перелік).
Пунктом 8 Переліку встановлено, що для одержання виконавчого напису за договором лізингу, який передбачає у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу, подаються:
а) оригінал договору лізингу;
б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
Апеляційним розглядом справи встановлено, що 19 травня 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Х.М., вчинено виконавчий напис № 1920 про повернення лізингоодержувачем ОСОБА_1 на користь лізингодавця АТ «Кредобанк» об'єкту фінансового лізингу: автомобіль марки TESLA, модель MODEL 3, 2020 року випуску, номер шасі/кузова/рами НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що був переданий в користування на підставі договору № 4683.L.00.2534 про фінансовий лізинг, укладеного 11.11.2021 року та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі за користування об'єктом лізингу, за період з 01.04.2022 року по 17.05.2023 року в сумі:
420000,96 грн., заборгованість по сплаті об'єкта лізингу;
4150,00 грн., плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису.
Загальна сума 424150,96 грн.
Отже, судом встановлено, що спірний виконавчий напис нотаріуса був вчинений ним з огляду на наявність заборгованості зі сплати лізингових платежів за період з 01.04.2022 року по 17.05.2023 року у розмірі 420000,96 грн.
При цьому, судом вірно було встановлено, що вчиняючи спірний виконавчий напис, приватний нотаріус, в порушення вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку, не переконався у тому, чи наявна заборгованість на момент вчинення нотаріального напису, чи відповідають документи, подані відповідачем в обґрунтування наявності заборгованості, вимогам, зазначеним у Переліку (тобто чи свідчать такі документи про наявність заборгованості та розірвання договору саме на момент вчинення спірного напису нотаріуса, а не на момент звернення відповідача до позивача з повідомленням про розірвання договору та вилучення предмету лізингу).
Зокрема судом відзначено, що неможливо дослідити наявність відмітки про те, що заборгованість за рахунками не була сплачена позивачем, як вимагає пункт 8 Переліку документів, оскільки відповідачем на підтвердження своїх доводів щодо подання усіх документів, які підтверджують безспірність вимог, не надано таких доказів до матеріалів справи.
З вищезазначеного вбачається, що відповідачем нотаріусу не було надано всіх документів, які б підтверджували наявність безспірної заборгованості.
Неподання відповідачем зазначених вище документів виключало можливість підтвердження нотаріусом безспірності заборгованості позивача, у зв'язку із чим районний суд дійшов правильного висновку про те, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вищевикладене спростовує доводи апеляційної скарги АТ «Кредобанк» щодо надання нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні, суд посилається на те, щорахунки заборгованості за зазначений період не були направлені на адресу позивача разом із повідомленням-вимогою №85-15000602/23 від 04.07.2023 року про вилучення предмету лізингу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.
Проте, чинним законодавством України та зокрема Законом України «Про фінансовий лізинг» не встановлено обов'язку Лізингодавця направляти Лізингоодержувачу Повідомлення - вимогу разом із окремим розрахунком заборгованості.
При цьому, встановлено , що ТОВ "КредоБанк" направило позивачу Повідомлення - вимогу про повернення об'єкта лізингу та погашення заборгованості від 07.04.2023 №85-15000602/23, в якій зазначено, що станом на дату оформлення повідомлення - вимоги наявна прострочена, понад 60 днів, заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем за Договором про фінансовий лізинг щодо сплати лізингових платежів на загальну суму 420 000,96 грн., яка складається з неповернутої частини від Обсягу фінансування (сума невідшкодованої вартості об'єкту лізингу) у розмірі 420 000,96 грн.; процентів (винагороди Банку за утримання та використання Лізингоодержувачем об'єкту лізингу) у розмірі 0,00 грн.; несплаченої щомісячної комісії у розмірі 0,00 грн. Також Банком вказано, що у разі невиконання добровільно Лізингоодержувачем зобов'язань з повернення об'єкта лізингу та стягнення заборгованості буде забезпечено передбаченими Договором про фінансовий лізинг та законодавством України способами, в тому числі в примусовому порядку із використанням судового та/або іншого захисту (зокрема отримання виконавчого напису), залученням, за необхідності, правоохоронних органів та інших суб'єктів, із стягненням з Лізингоодержувача додатково нарахованих сум штрафних санкцій, додатково понесених АТ «Кредобанк» сум витрат, збитків тощо, які згідно укладеного Договору про фінансовий лізинг підлягають поверненню за рахунок Лізингоодержувача.
Тобто в вищезазначеній досудовій вимозі, товариство зазначило в тому числі і розмір заборгованості за Договором про фінансовий лізинг щодо сплати лізингових платежів на загальну суму 420 000,96 грн., проте районним судом помилково було зазначено про ненаправлення на адресу позивача разом із повідомленням-вимогою №85-15000602/23 від 04.07.2023 року рахунків заборгованості.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 і визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, однак, в мотивувальній частині рішення помилково зазначив обґрунтування задоволення такого позову, а тому мотивувальна частина рішення підлягає зміні шляхом викладення в редакції цієї постанови.
Вказане процесуальне порушення судом першої інстанції не впливає на суть прийнятого рішення у справі і не є обов'язковою підставою для його скасування.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в мотивувальній частині - зміні щодо обґрунтувань задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 11 грудня 2023 року - змінити шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в решті залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14.06.2024
Головуючий Є.С. Сєвєрова
Судді: Л.М. Вадовська
О.С. Комлева