Справа № 743/785/24
Провадження № 2-а/743/15/24
14 червня 2024 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Марченко А. В.
представника позивача Мельника М. М., відповідача ОСОБА_1 , перекладача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в селищі Ріпки справу за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, -
14.06.2024 р. Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області звернулось з позовом до суду до ОСОБА_1 , громадянина Республіки Узбекистан, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на шість місяців.
Позовна заява обґрунтована тим, що 11.06.2024 р. було виявлено та затримано відповідача. Встановлено, що раніше він був документований посвідкою на тимчасове проживання строком дії до 27.12.2025 р., однак, її було скасовано 22.04.2024 р. на підставі п. п. 61 п. 63 Порядку оформлення видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМ України від 25.04.2018 р. № 322. Після цього, відносно відповідача 01.05.2024 р. було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов'язано залишити територію України не пізніше 11.05.2024 р. із подальшою забороною в'їзду в Україну строком на три роки. При цьому, в той же день у відповідача відібрано розписку про отримання зазначеного вище рішення, в якій він зобов'язався залишити територію України не пізніше 11.05.2024 р. Однак, країну не покинув, дій щодо легалізації свого перебування на території України не вчинив.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні 14.06.2024 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що у нього є закордонний паспорт Узбекистану, який знаходиться у Києві. Посвідку йому скасували, як він припускає, через те, що бухгалтер не сплачувала податки. 01.05.2024 р. його затримали і після цього він сплатив усі податки, але у нього не залишилося грошей, щоб виїхати з країни. На момент затримання гроші у нього вже були, однак він не встиг виїхати до затримання. Тому відповідач просив суд дати йому 1-2 дні, щоб він мав змогу самостійно покинути Україну.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.
01.05.2024 р. ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язано залишити територію України не пізніше 11.05.2024 р. із подальшою забороною в'їзду в Україну строком на 3 (три) роки, обізнаність з яким відповідач підтвердив у судовому засіданні.
11.06.2024 р. співробітниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області виявлено громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого були відсутні документи, що посвідчують його особу, та прийнято рішення про примусове видворення з України, а також відібрано розписку про ознайомлення зі змістом і отримання цього рішення.
11.06.2024 р. о 15 год 00 хв працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області затримано відповідача для з'ясування причин та обставин правопорушення і умов, строком на 72 години та поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, згідно акта приймання-передавання о 23 год 20 хв.
Вказані обставини не заперечується учасниками справи, а тому не досліджуються судом в силу вимог ч. 1 ст. 78 КАС України.
Докази інших обставин в матеріалах справи відсутні.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. № 3773-VI (далі - Закон) іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону в'їзд в Україну та виїзд з України здійснюється: іноземців та осіб без громадянства - за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
В силу вимог ч. 1 ст. 30 Закону Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Як встановлено судом, відповідачем рішення про примусове повернення виконане не було з підстав відсутності коштів.
З огляду на це, на думку суду, наявні підстави вважати, що відповідач і надалі ухилятиметься від обов'язку покинути країну самостійно.
Крім того, у судовому засіданні відповідачем підтверджено обставину відсутності у нього документів при затриманні, що дозволяли б його ідентифікувати.
За положеннями ч. 1 ст. 289 КАС України підставою для звернення з відповідним позовом є, в тому числі, відсутність в іноземця, стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, а також ухилення від виконання рішення про його примусове видворення.
Оскільки у ході розгляду справи судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що особа, ухиляючись певний час від повернення до країни походження, продовжуватиме таке ухилення і надалі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Питання розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 72, 77, 78, 229, 246, 271, 289, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області задовольнити повністю.
Затримати з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 (шість) місяців громадянина Республіки Узбекистан, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М. В. Кравчук