Справа № 740/3682/24
Провадження № 1-кс/740/577/24
про накладення арешту на майно
14 червня 2024 року м.Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному 11.06.2024 до ЄРДР за № 12024270380000451 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,-
встановила:
12.06.2024 прокурор Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошову купюру номіналом 100 доларів США (серії FF 73900241 B) 2003 року виготовлення. Яку запаковано в спеціальний пакет №WAR 1154202, власником якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначив, що 11.06.2024 до Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення від працівника ВРПП Ніжинського РУП про те, що під час складання адміністративних матеріалів біля будинку АДРЕСА_2 , щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, останній запропонував працівнику поліції неправомірну вигоду в сумі 100 доларів США та в подальшому поклав у салон службового автомобіля грошові кошти однією купюрою номіналом 100 доларів США за не притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270380000451 від 11.06.2024 та визначено попередню кваліфікацію ч.1 ст.369 КК України.
У ході проведення досудового розслідування, 11.06.2024 проведено огляд місця події поблизу будинку АДРЕСА_2 в салоні службового автомобіля марки «Peugeot» моделі «301», номерний знак НОМЕР_1 , на передньому пасажирському сидінні було виявлено та вилучено: грошову купюру номіналом 100 доларів США (серії НОМЕР_2 В) 2003 року виготовлення, яку запаковано до спеціального пакету №WAR 1154202.
11.06.2024 постановою слідчого вилучені грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області.
Прокурор зазначив, що з метою збереження речових доказів необхідно накласти арешт на грошову купюру номіналом 100 доларів США (серії НОМЕР_3 ) 2003 року виготовлення, яку запаковано до спеціального пакету №WAR 1154202.
У судове засідання прокурор не з'явився, в поданому клопотанні просив проводити судове засідання без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явлися.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, неявка учасників розгляду клопотання не перешкоджає розгляду клопотання.
Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження під час розгляду клопотання не здійснювалось відповідно до ч.1 ст.107 КПК України.
Розглянувши клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшла наступного висновку.
Згідно з положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, у тому числі, для збереження речових доказів.
У відповідності з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, у тому числі, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч.10 ст.170 КПК України).
Постановою від 11.06.2024 грошова купюра номіналом 100 доларів США (серії FF 73900241 В) 2003 року виготовлення, яку запаковано до спеціального пакету №WAR 1154202, визнана речовим доказом та передана на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оцінивши матеріали, додані до клопотання в їх сукупності, вважаю, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів.
Незастосування цього заходу може призвести до відчуження, знищення, приховання, пошкодження речового доказу, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження, суттєво ускладнить процес встановлення істини у кримінальному провадженні та не будуть досягнуті завдання кримінального провадження, окрім цього на речах залишилися сліди кримінального правопорушення, які в собі несуть доказову інформацію та які в подальшому в ході досудового розслідування необхідно досліджувати за участю судових експертів за відповідними спеціальностями.
Розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя не вдається до оцінки доказів, що є прерогативою суду під час судового розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження вилученого майна як речових доказів, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі на даному етапі кримінального провадження задля досягнення завдань кримінального провадження.
Слід зазначити, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження та органу досудового розслідування слід надати час для дослідження вилученого майна, для їх огляду спеціалістом, яким слідчий не є та не може в ході обшуку повноцінно оцінити значення майна для кримінального провадження, відшукання відомостей, які стосуються вчинення шахрайських дій.
При цьому слід звернути увагу власника майна на те, що він вправі подавати клопотання про скасування арешту майна або його частини зі спливом певного часу, який можна вважати достатнім для проведення необхідних слідчих та процесуальних дій із майном, тим самим контролюючи орган досудового розслідування у дотриманні розумних строків проведення досудового розслідування та збереження балансу між правом мирного володіння майном та метою і завданнями кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановила:
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на грошову купюру номіналом 100 доларів США (серії FF 73900241 B) 2003 року виготовлення. Яку запаковано в спеціальний пакет №WAR 1154202, власником якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речового доказу.
Виконання ухвали про арешт майна покласти на групу слідчих у кримінальному провадженні, а також уповноважену особу Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, відповідальну за зберігання речових доказів кримінального провадження.
Ухвала підлягає обов'язковому виконанню.
Арешт може бути скасований слідчим суддею в порядку, передбаченому частиною першою статті 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1