Справа № 750/11584/23
Провадження № 2/750/91/24
14 червня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
суддіСупруна О.П.,
секретарПрохоренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 750/11584/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання недійсною додаткової угоди № 1 до Договору
№ 438922-КС-001 та зобов'язання укласти договір реструктуризації заборгованості,
07.08.2023 ТОВ «Бізнес Позика» через систему «Електронний суд» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором
від 06.12.2021 № 438922-КС-001 у сумі 40 763,54 грн.
07.08.2023 автоматизованою системою документообігу суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (далі за текстом - ЦПК України), дану справу було розподілено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Требух Н.В.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова Требух Н.В. від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.09.2023; встановлено сторонам строк для подачі суду заяв по суті справи, визначених частиною другою статті 174 ЦПК України.
У строк для подання відзиву представник відповідача - адвокат Комаса О.В. засобами поштового зв'язку подав зустрічну позовну заяву до ТОВ «Бізнес Позика»,
в якій просить визнати недійсною додаткову угоду № 1 до Договору № 438922-КС-001 та зобов'язати укласти договір реструктуризації заборгованості.
Ухвалою суду від 18.09.2023 зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Бізнес Позика» про визнання недійсною додаткової угоди № 1 до Договору
№ 438922-КС-001 та зобов'язання укласти договір реструктуризації заборгованості прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та об'єднано в одне провадження; здійснено перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.10.2023.
05.10.2023 представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» через систему «Електронний суд» подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зустрічний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що ОСОБА_1 було здійснено п'ять платежів в рахунок погашення заборгованості по кредиту вже після укладення Додаткової угоди № 1 до Договору № 438922-КС-001 про надання кредиту, а тому позичальник своїми діями підтвердив факт укладення договору, обізнаність з його умовами, сумою отриманих коштів та порядком їх повернення. Уклавши Додаткову угоду, ТОВ «Бізнес Позика» вже провело реструктуризацію заборгованості з Договору № 438922-КС-001 про надання кредиту від 06.12.2021.
У той час як позичальник, зробивши часткову оплату з метою виконання умов оспорюваної Додаткової угоди, вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог кредитодавця за договором про надання кредиту
10.10.2023 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Комаса О.В. засобами поштового зв'язку подав відповідь на відзив.
13.10.2023 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.11.2023 у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Чернігові та Чернігівській області.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.11.2023 задоволено клопотання представника позивача; витребувано від ПАТ «КИЇВСТАР» інформацію та/або документи про вхідні СМС-повідомлення, які надходили на телефонний номер ОСОБА_1 09.03.2022; відкладено підготовче засідання на 19.12.2023.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2024.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.02.2024 задоволено клопотання представника відповідача; витребувано від ПАТ «КИЇВСТАР» інформацію та/або документи про вхідні СМС-повідомлення та вихідні дзвінки, які здійснені з телефонного номеру ОСОБА_1 09.03.2022; відкладено розгляд справи на 14.03.2024.
14.03.2024 розгляд справи відкладено на 29.04.2024 у зв'язку з клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Комаси О.В.
21.03.2024 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.03.2024.
На підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.03.2024 № 4 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.04.2024 справу прийнято до провадження судді Супруна О.П. та призначено підготовче засідання на 20.05.2024.
20.05.2024 підготовче засідання відкладено на 27.05.2024 у зв'язку з неявкою позивача за первісним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.06.2024.
У судовому засіданні 13.06.2024 оголошено перерву до 14.06.2024.
14.06.2024 представник відповідача до початку судового засідання через канцелярію суду подав письмове клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, в якому також просить розстрочити заборгованість відповідача по кредитному договору, а справу розглядати без його участі.
Ухвалою суду від 14.06.2024 зустрічну позовну заяву залишено без розгляду.
У судове засідання 14.06.2024 учасники справи не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без його участі. Відповідач ОСОБА_1 про причини неявки не повідомив.
За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу 14.06.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.12.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з використання інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно,
в електронній формі на платформі https://bizpozyka.com/ укладений Договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № 438922-КС-001, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 35 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі - Правила) та Договором про надання кредиту (надалі - Договір) (а.с. 15-17).
Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «G-1936», який надіслано на номер мобільного телефону відповідача.
За умовами пункту 1 вищевказаного Договору кредит надається строком на
24 тижнів, процентна ставка - фіксована (0,86670555% в день), комісія за надання кредиту - 5 250,00 грн, загальний розмір наданого кредиту - 35 000,00 грн, термін дії договору - до 23.05.2022, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту -
77 040,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3 609,37 %.
Пунктом 3 Договору про надання кредиту № 438922-КС-001 сторони погодили графік платежів, за умовами якого позичальник зобов'язався 23.05.2022 повернути кредитодавцю грошові кошти у сумі 77 040,00 грн, з яких: 36 790,00 грн - проценти за користування кредитом; 35 000,00 грн - основна сума кредиту; 5 250,00 грн - комісія за надання кредиту (а.с. 15-17).
Згідно з пунктом 7 вищевказаного Договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
ТОВ «Бізнес Позика» виконало зобов'язання за договором, перерахувавши на вказаний ОСОБА_1 у анкеті клієнта банківський рахунок
№ НОМЕР_1 кошти у розмірі 35 000,00 грн, що не заперечується відповідачем і підтверджено платіжним дорученням № 33129 від 06.12.2021 (а.с. 30).
09.03.2022 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 438922-КС-001, яка підписана електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора
«G-1375», який надіслано на номер мобільного телефону відповідача
(а.с. 23-24, 118-119).
За умовами пункту 1 вищевказаної додаткової угоди, підписанням цієї додаткової угоди позичальник підтвердив наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 09.03.2022, в розмірі 24 451,6 грн, що включає: 22 147, 94 грн - сума кредиту; 2 303, 52 грн - проценти за користування кредитом (а.с. 118-119).
Згідно з пунктами 3-5 Додаткової угоди сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом в наступному розмірі: з 09.03.2022 до 23.03.2022 (включно) - 0,86670555 % в день, з 24.03.2022 - 0,86670555 % в день; внести зміни в пункт 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 15.06.2022 р.»; внести зміни в пункт 1 Договору та викласти «Строк кредиту» в новій редакції, а саме: «Строк Кредиту: 192 днів.»
(а.с. 118-119).
Пунктом 6 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання кредиту
№ 438922-КС-001 від 09.03.2022 сторони домовились встановити наступний графік платежів для погашення заборгованості позичальника, що вказана в пункті 1 цієї Додаткової угоди, а саме: позичальник зобов'язався 15.06.2022 повернути кредитодавцю грошові кошти у сумі 37 882,64 грн, з яких: 22 147,94 грн - основна сума кредиту; 15 734,70 грн - частковий платіж по процентах (а.с. 118-119).
Відповідно до пунктів 8, 9 вищевказаної Додаткової угоди позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Додаткову угоду; підписанням цієї Додаткової угоди позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема передбачену статтею
9 Закону України «Про споживче кредитування», частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Паспорт споживчого кредиту, а також примірник Правил.
Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, з яким погодився у ході судового розгляду представник відповідача, убачається, що на виконання умов кредитного договору позичальник ОСОБА_1 здійснив часткову оплату боргу за Договором № 438922-КС-001 від 06.12.2021 на загальну суму 39 001,91 грн. Проте, станом на 27.07.2023, у відповідача існує непогашена заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 763,54 грн, яка складається із: 19 647,94 грн - заборгованість за кредитом; 21 115,60 грн - заборгованість по відсотках (а.с. 10-14).
Згідно з частиною другою статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
У частині другій статті 16 ЦК України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з'ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення. Суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.
Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, загальні правила щодо форми договору визначено у статті 639 Цивільного кодексу України, згідно з якою:
- договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
- якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася;
- якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі;
- якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі
№ 127/33824/19.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом статей 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Процентна ставка за кредитним договором може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина перша статті 1056-1 Кодексу).
Ураховуючи встановлені обставини справи та зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій наданий кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення правочину на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За вказаних обставин, є встановленим факт укладення ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика».
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 147,20 грн.
Згідно з частиною першою статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Як убачається із пояснень представника відповідача, визнаючи розмір заборгованості відповідач не в змозі одночасно її погасити, тому просив позивача реструктуризувати борг.
Відповідач є інвалідом ІІІ групи та єдиним джерелом його доходу є пенсія, що підтверджується матеріалами справи (копія довідки МСЕК № 213456 та витягу з Реєстру застрахованих осіб на а.с. 62-63, 66-67).
З огляду на викладене, суд вважає можливим надати розстрочення виконання рішення на 1 рік.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 438922-КС-001 від 06.12.2021 у сумі 40 763,54 грн (сорок тисяч сімсот шістдесят три гривні 54 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Надати ОСОБА_1 розстрочення виконання даного рішення в частині стягнення заборгованості строком на 12 місяців.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, код ЄДРПОУ - 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя