Справа № 589/317/23
Провадження № 2/589/689/23
27 жовтня 2023 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді Лєвши С.Л.,
з участю: секретаря судового засідання Новик О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шостка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради,
- про зняття арешту з нерухомого майна,
19 січня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, в якому просить зняти арешт з належного їй на праві приватної власності нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 ), який був накладений постановою старшого слідчого СУ УМВС України в Сумській області від 12.02.2009 та внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є одноособовим власником Квартири-1 на підставі Договору купівлі-продажу від 01 жовтня 2008 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.12.2022.
В подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що її Квартира-1 перебуває під забороною відчуження.
Так, під час розслідування кримінальної справи №09800002 слідчим слідчого управління УМВС України в Сумській області 12 лютого 2009 року винесено постанову якою накладений арешт на Квартиру-1.
Після завершення попереднього слідства 01 липня 2009 року кримінальна справа №09800002, в рамках якої було накладено арешт на належну позивачу Квартиру-1, була направлена до суду з обвинувальним висновком.
01 лютого 2022 року кримінальна справа розглянута Шосткинським міськрайонним судом Сумської області з постановленням вироку. Арешт накладений на Квартиру-1 знятий не був.
Головне управління Національної поліції в Сумській області за зверненням позивача про зняття арешту з Квартири-1, повідомило ОСОБА_1 , що це питання вирішується в порядку цивільного судочинства.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про час, дату та місце його проведення повідомлена, подала заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с.42)
Представник відповідача Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений, на відеозв'язок в режимі відеоконференції не вийшов, причини цього суду не відомі. Раніше 19 вересня 2023 року подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у справі покладається на розсуд суду щодо вирішення позовних вимог. (а.с.31-33)
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений. Заяв, або клопотання про відкладення розгляду справи, до суду не подав. (а.с.24)
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до фотокопії Договору купівлі-продажу квартири від 01 жовтня 2008 року посвідченого Приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу, Сумської області Даниленко Є.О. та зареєстрованого у реєстрі за №2-161, ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_2 . Право власності на Квартиру-1 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.5, 6)
Із фотокопії листа Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 13.12.2022 за №18.17-31/81608, вбачається, що згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Шосткинському відділі державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з 06.11.2015 перебувало виконавче провадження №49247566 відкрите за постановою №48369326 виданою 13.08.2015 ВДВС С.Будського РУЮ про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 28086 грн 87 коп.
21 грудня 2016 року виконавчий документ керуючись п.2 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" повернуто стягувачу.
Станом на 13 грудня 2022 року відомості щодо обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) відсутні. (а.с.8)
Із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №319053648 сформованого 28.12.2022, вбачається, що право власності на Квартиру-1 зареєстровано 28 квітня 2021 року за №2350854359110 за ОСОБА_1 Форма власності - приватна. Розмір частки - 1. Номер запису про обтяження 41786412 дата державної реєстрації 16.02.2009. Вид обтяження - арешт нерухомого майна. (а.с.9-11)
З постанови про визнання предметів речовими доказами на накладення арешту на майно постановленої 12 лютого 2009 року старшим слідчим СУ УМВС в Сумській області у межах матеріалів кримінальної справи №09800002, вбачається, що об'єкти нерухомого майна, зокрема квартиру АДРЕСА_2 , по кримінальній справі №0980002 визнані речовими доказами та на ці об'єкти, зокрема і на Квартиру-1 накладено арешт до прийняття рішення по кримінальній справі. (а.с.12)
Вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області постановленим 01 лютого 2011 року у справі №1-10 2011р., обвинувачених визнано винними у вчиненні злочину передбаченого ч. 3,4 ст. 190, ч.1 ст. 209 КК України та призначено їм покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. (а.с.13-19)
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства та вказала наступне.
Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України затвердженим законом від 28.12.1960 (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Якщо арешт накладений на майно особи, щодо якої за КПК України 1960 року була порушена кримінальна справа, але надалі постанову про порушення кримінальної справи за тим же процесуальним законом суд скасував, не вирішивши питання про зняття зазначеного арешту, спір про звільнення цього майна з-під арешту слід розглядати за правилами цивільного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №766/21865/17).
Якщо арешт накладений на майно особи під час досудового розслідування за правилами КПК України 1960 року, ця особа була засуджена, і вирок не виконаний, однак до її засудження інша особа на підставі судового рішення стала власником відповідного майна, то вирішення питання щодо зняття такого арешту здійснюється за правилами кримінального судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №569/4374/16-ц).
Арешт на нерухоме майно позивача було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року.
Відповідно до п. 9 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року за №4651-VI (далі - КПК України) запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду та обставини, що арешт на належне ОСОБА_1 нерухоме майно накладене за правилами КПК України 1960 року та залишилося не знятим за цим кодексом після розгляду кримінальної справи, спір про звільнення майна з-під арешту підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд враховує також той факт, що нормативна неврегульованість порядку захисту права людини, яке очевидно безпідставно обмежується, не може виправдовувати відмову в його захисті.
Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року за №475/97-ВР, положеннями протоколів № 2, 4, 7, та 11 до Конвенції, та положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (ч.1, 2 ст. 319, ст. 321) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь - які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений законом, зокрема, шляхом припинення правовідношення чи дії, яка порушує право.
Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.
Відповідно до ст. 126 КПК України 1960 року, чинного на час накладення арешту на майно позивача, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Як було визначено в цій же статті, накладений на майно арешт підлягав скасуванню органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. У разі закриття кримінальної справи постановою слідчого арешт майна згідно з частиною першої статті 214 КПК України 1960 року підлягав скасуванню на підставі цього ж процесуального рішення.
Правова природа арешту майна не змінилася і з прийняттям нині чинного КПК України, норми якого більш докладно регламентують мету, підстави й порядок застосування та скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Зокрема, згідно зі статтею 170 КПК України завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа правомірно розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення статті 3 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є головним обов'язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Водночас способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття після припинення кримінальної справи обов'язкового процесуального рішення про скасування арешту майна, у виниклих правовідносинах кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Під час розгляду справи суд керується тим, що арешт на майно позивача було накладено під час дії КПК України 1960 року, за процедурою, встановленою цим нормативно-правовим актом.
Відповідно до пункту дев'ятого розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Дана норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
З огляду на вищезазначене, на правовідносини, пов'язані з розв'язанням питання про припинення арешту майна позивача, поширюються норми КПК України 1960 року.
Проте положеннями цього Кодексу передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах незавершеного провадження у кримінальній справі.
КПК України 1960 року не передбачає застосування слідчим, прокурором процесуальних норм у припиненій кримінальній справі.
Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу ст. 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Судом встановлено, що в межах даного позову, позивачем доведено, що інших власників Квартири-1 окрім позивача не існує.
Позивач має намір вільно розпоряджатися своїм нерухомим майном - Квартирою-1, який набула в порядку купівлі-продажу, проте через наявність заборони позбавлена можливості це зробити, що порушує її права, як власника.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на нерухоме майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого остання позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном - Квартирою-1 на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Зняти арешт нерухомого майна з належної ОСОБА_1 на праві приватної власності квартири АДРЕСА_2 , який був накладений постановою слідчого СУ УМВС України в Сумській області від 12.02.2009 та внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (номер запису обтяження 41786412 від 16.02.2009).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області - ідентифікаційний номер юридичної особи - 08592299, адреса місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 40000, місто Суми, вулиця Г.Кондратьєва, будинок 23.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради - ідентифікаційний код юридичної особи 04057994, адреса місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 41100, Сумська область, місто Шостка, вулиця Садовий бульвар, будинок 14.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша