Справа № 588/1094/22
1-кп/583/33/24
12 червня 2024 року м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в колегіальному складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження № 22022200000000020 від 27.04.2022за обвинуваченням
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2КК України,-
встановив:
На розгляді Охтирського міськрайонного суду Сумської області перебуває зазначена кримінальна справа.
12.06.2024 до суду надійшло повторне клопотання від захисника обвинуваченого про призначення у справі фоноскопічної експертизи аудіо- та відозапису розмови обвинуваченого ОСОБА_6 та колишнього голови Військової адміністрації Сумської області ОСОБА_8 з формулюванням поставлених для вирішення експерта питань, зокрема: чи належить зафіксовані на аудіозаписі мова та голос ОСОБА_8 та обвинуваченому ОСОБА_6 .? чи належить одній і тій же особі мова та голос на аудіо- та відеозаписі виступу ОСОБА_8 .?
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання захисника, посилаючись на те, що наданий суду аудіозапис здобутий у незаконний спосіб, крім того невідоме його джерело походження, у зв'язку з чим він є явно недопустимим доказом, а отже і висновок експерта також не може бути допустимим доказом у справі. Окрім цього для проведення фоноскопічної експертизи відсутні необхідні зразки голосу свідка ОСОБА_8 . Також прокурор вважала не достатнім саме лише посилання захисника у клопотанні на технічний засіб, за допомогою якого, як він стверджує, проведено запис розмови обвинуваченого зі свідком, оскільки сам технічний засіб не був наданий суду для його огляду, що суперечить вимогам чинного законодавства щодо порядку дослідження доказів.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадженні в розрізі вирішення даного питання, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
За змістом ч. 1 ст.242, п. 1 ч. 1 ст.244 КПК України експертиза проводиться, якщо для з'ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
У ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов'язковим. Водночас, призначення судової експертизи відео-, звукозаписів у кримінальному провадженні у відповідності до ч. 2 ст. 242 КПК України не є обов'язковим і може мати місце лише, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Згідно з п.1.2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (із змінами і доповненнями), основними видами (підвидами) експертизи у тому числі є: криміналістична експертиза відео-, звукозапису (п. 1.2.1).
Відповідно до п. 20.1. розділу VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (із змінами і доповненнями), основними завданнями експертизи відеозвукозапису є: встановлення технічних умов та технології отримання відеозвукозапису; ототожнення особи за фізичними параметрами голосу; ототожнення особи за лінгвістичними ознаками усного мовлення.
Згідно з п.20.3 розділу VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (із змінами і доповненнями), для встановлення технічних умов та технології отримання відеозвукозапису на дослідження надається: оригінальна фонограма; оригінальний пристрій, яким фонограма зафіксована; додаткове обладнання, яке використовувалось для запису фонограми, у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади керування тощо; повні відомості про внесення конструктивних змін у пристрій запису та додаткове обладнання із зазначенням хронології таких змін та опис тракту запису від передавача (мікрофона, відеокамери) до приймача (технічного засобу фіксації) із зазначенням кількості каналів та інших технічних супутніх засобів.
У судовому засіданні досліджено аудіозапис розмови, що міститься на CD-R диску, наданому суду стороною захисту 26.02.2024, а також відеозапис виступу ОСОБА_8 .
Так, в зазначеному клопотанні захисник обвинуваченого зазначає, що запис розмови ОСОБА_6 із ОСОБА_8 було здійснено за допомогою телефонe марки ZTE Blade A52019 s/n НОМЕР_1 . При цьому будь-яких відомостей про відповідний технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис, клопотання не містить.
Натомість оригінальної фонограми та оригінального пристрою на якому фонограма зафіксована стороною захисту суду не було надано, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості переконатися у їх реальному існуванні.
Суд зазначає, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини вимога справедливого судового розгляду не покладає на суд першої інстанції зобов'язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під час слухання справи (Хусейн та інші проти Азербайджану; Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії; Poletan і Azirovik проти колишньої Югославської Республіки Македонія).
Судова експертиза повинна призначатися у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. При цьому, з метою призначення судом судової експертизи, особа, яка приймає участь у розгляді справи, має право звернутися з клопотанням, в якому слід чітко обґрунтувати дійсну необхідність у її проведенні, тобто неможливість доведення чи спростування обставин справи в інший спосіб без призначення експертизи.
Разом з тим у клопотанні не наведено обґрунтування, яким чином висновок експерта спростує або підтвердить обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
З огляду на викладене, суд звертає увагу сторони захисту, що дані вказаного аудіо- та відеозапису будуть оцінюватися судом у їхній сукупності та взаємозв'язку з іншими дослідженими у судовому провадженні доказами.
З урахуванням наведеного, судом не встановлено підстав для призначення експертизи у цій справі, а тому суд приходить до висновку, що клопотання захисника про призначення фоноскопічної експертизи аудіозаписів не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 242, 332, 370-372, 395 КПК України, колегія суду, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про призначення у справі фоноскопічної експертизи.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 14 червня 2024 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3