вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1708/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/1708/24
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Криворізької міської ради,
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 17.04.2024 за вих. №б/н до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - відповідач) про стягнення 158.933,52 грн, з яких: 157.436,59 грн заборгованості за теплову енергію, 709,75 грн трьох процентів річних, 787,18 грн інфляційних втрат.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1708/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024.
Ухвалою від 19.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження). Залучено Криворізьку міську раду (50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ПЛОЩА МОЛОДІЖНА, будинок 1; ідентифікаційний код 33874388) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (далі - третя особа-1).
Через систему "Електронний суд" 09.04.2024 та через відділ документального забезпечення 15.05.2024 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити в задоволені позову у повному обсязі.
Через систему "Електронний суд" 15.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Через систему "Електронний суд" 15.05.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач зазначає, що свої зобов'язання він виконав шляхом здійснення постачання теплоносія протягом періоду з 07.11.2022 по 31.01.2023, яке проводилось без порушень щорічних розпоряджень Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду», однак відповідач в порушення вимог законодавства оплату за отриману теплову енергію не здійснив.
Також позивач зазначає, про те, що відсутність письмового договору щодо теплопостачання сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати отримані послуги у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
Відповідач отримував послуги, в законний спосіб від послуг не відмовлявся. За умов постачання однією стороною теплоносія та отримання теплової енергії іншою стороною, у сторін фактично склалися договірні відносини. Так, відповідач не виконав законодавчий обов'язок щодо оплати теплової енергії, не здійснює розрахунку в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 07.11.2022 по 31.01.2023 утворилася заборгованість загальну суму 157.436, 59 грн.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що Управління комунальної власності міста відповідно до Положення про управління, обліковує об'єкти нерухомості нежитлового призначення на власному балансі, тобто є балансоутримувачем цих об'єктів.
Також відповідач зазначає, що у нього відсутні документи, які б уповноважували його від імені власника приміщень укласти договори споживання теплової енергії за вказаними адресами. Балансоутримувач взагалі не є учасником правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідач вважає, що договірні відносини щодо надання позивачем послуг з постачання теплової енергії нежитловим приміщенням, вказаними у позові за адресами: вул. Віталія Матусевича, 41, Петра Калнишевського, 9а, Ярослава Мудрого, 56, пр. Металургів, 16, відбуваються відповідно до приписів Розділу ІУ Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в результаті приєднання споживача до публічного договору, розміщеного 05.10.2021 на вебсайті позивача-виконавця послуг, шляхом надання відповідачем підписаної заяви-приєднання.
Відповідач наголошує, що договір про надання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за вище вказаними адресами, а також заява-приєднання до договору про надання послуги з постачання теплової енергії, яка б свідчила про намір та бажання укласти договір, управлінням комунальної власності міста не підписувались та не надавались. Таким чином, Управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради є неналежним відповідачем з оплати послуги теплопостачання за вказаними адресами у період з 01.11.2022 по 31.01.2023, оскільки фактично не є споживачем цих послуг.
Стислий виклад позиції позивача на відзив відповідача
Позивач зазначає, що спірні приміщення відповідача вбудовані в споруди за вказаними адресами, а отже й інтегровані в систему опалення цих споруд. Враховуючи що послуга з постачання теплової енергії є специфічним видом надання комунальних послуг, та за відсутності доказів відключення спірних приміщень від системи (мережі) опалення споруди, вважається що послуги отримувалися відповідачем для задоволення потреб приміщень у централізованому опаленні.
Фізична неприсутність споживача в спірних приміщеннях (їх невикористання ним, надання таких приміщень в оренду тощо), як заперечення факту отримання послуги не може ставитися в залежність від отримання чи неотримання послуги споживачем, а отже не може бути підставою для висновку про те що, відповідач не користувався послугою, а також для відмови у позовних вимогах з цієї підстави.
Стислий виклад позиції третьої особи
Третя особа у своїх поясненнях зазначає, про те, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: постачання теплової енергії; настання строку оплати теплової енергії; наявності/відсутності повної/часткової оплати теплової енергії; наявності/відсутності заборгованості; правомірності/неправомірності нарахування процентів річних та інфляційних втрат.
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - позивач), засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії споживачам м. Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання.
На виконання своєї статутної мети позивач здійснює постачання теплової енергії до житлових та нежитлових споруд у місті Кривому Розі, у тому числі до нежитлових приміщень за адресами: вул. Віталія Матусевича, 41; вул. Петра Калнишевського (колиш. Харитонова), 9а; пр. Металургів, 16; вул. Ярослава Мудрого, 56.
Данні нежитлові приміщення вбудовані в окремо розташовані нежитлові будівлі. Відповідно до відповіді Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради № 16/16/60 від 12.01.2022 вказані приміщення перебувають на балансовому обліку УКВМ (арк. 11-14, том 1).
Теплове навантаження зазначених вище об'єктів було визначено згідно вихідних даних, які були наявні у позивача: розрахунки навантажень, відомості про право власності, акти прийому-передачі тощо, пропорційно від споживання всієї будівлі (будівель), у які вбудовано спірні приміщення відповідача.
Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, як балансоутримувач зазначених нежитлових приміщень, отримувало теплову енергію для опалення спірних приміщень, оскільки зазначені вище приміщення вбудовані в будівлю (як в цілісний майновий комплекс), не виокремлені від мереж теплопостачання КПТМ «Криворіжтепломережа» за відповідними адресами.
Доказами подання теплоносія до нежитлових приміщень відповідача є акти подання та припинення подання теплоносія до всієї нежитлової будівлі (як цілісного майнового комплексу), та копії акти (відомості, звіти за період споживання) за приладами обліку тощо.
Згідно зі ст. 24 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 830, (далі - правила № 830) розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Тарифи передбачено за період з 19.10.2022 по 17.10.2023 - тариф за 1 Гкал 3.487, 74 грн. (з ПДВ) згідно рішення Криворізької міської ради від 19.10.22 № 866 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа» з урахуванням інтересів Криворізької міської територіальної громади" для потреб КПТМ «Криворіжтепломережа, для потреб «бюджетних установ (організацій)».
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” обов'язок укладання договору покладено в рівній мірі й на споживача, також вказаний обов'язок покладено на споживача і ст. 24 Закону України “Про теплопостачання”.
Позивач у позові зазначає про те, що від укладання договору (договорів) відповідач ухиляється.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” комунальні послуги надаються споживачу безперервно, за винятком часу перерв. Частиною 2 статті 21 зазначеного закону передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно ч. 29 Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою КМУ від 3 жовтня 2007 року № 1198 передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.
КПТМ «Криворіжтепломережа» відповідно до приписів Закону України «Про природні монополії» належить до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, згідно зі ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», позивач не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії.
Отже, в силу законодавства позивач не може відмовитися від надання послуг з теплопостачання споживачам, тому надає послугу з постачання теплової енергії до нежитлових будівель, в які вбудовані нежитлові приміщення відповідача.
Позивачем 09.12.2022, 23.12.2022, 07.02.2023 було виставлено та направлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму заборгованості у розмірі 157.436,59 грн, а саме:
- рахунок-фактура №11984 від 09.12.2022 на загальну суму 19.182,58 грн (був отриманий відповідачем, відповідно до рекомендованого повідомлення 03.01.2023 арк. 23, 25, том 1);
- рахунок-фактура №11984 від 23.12.2022 на загальну суму 67.976,05 грн (був отриманий відповідачем, відповідно до рекомендованого повідомлення 01.02.2023 арк. 23 (зворот), 25(зворот), том 1);
- рахунок-фактура №11984 від 07.02.2023 на загальну суму 70.277,96 грн (був отриманий відповідачем, відповідно до рекомендованого повідомлення 27.02.20233 арк. 24, 26, том 1).
Позивачем 28.12.2023 №2462/13 на адресу відповідача направлялась претензія №11984/14841, у якій позивач просив сплатити відповідача заборгованість послуги з постачання теплової енергії у розмірі 157.785,37 грн. Претензія була направлена рекомендованим листом та повернулась позивач з відміткою про отримання 15.01.2024.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 157.436,59 грн заборгованості за теплову енергію, 709.75 грн трьох процентів річних, 787,18 грн інфляційних втрат.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги"
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Суд встановив, що між сторонами договір про надання житлово-комунальних послуг укладений не був, проте означене саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
З 01 травня 2019 року введено в дію Закон України від 09.11.2017 № 2189-УІІІ “Про житлово-комунальні послуги” (далі - Закон про ЖКП), згідно із статтею 5 якого комунальною послугою є послуга з постачання теплової енергії.
Правовідносини між сторонами в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до приписів ст. 3 Закону України “Про теплопостачання” відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Зокрема, в Законі та в вказаних Правилах надано визначення поняттю Споживач, а саме споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору (Закон); споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правил).
Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
В розумінні Закону України “Про теплопостачання” та Правил користування тепловою енергією, Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджені Правила користування тепловою енергією (надалі - Правила), пунктом 2 яких встановлено, що правила є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.
Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (п. 4 Правил).
Теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше (п. 29 Правил).
Споживач теплової енергії зобов'язаний: вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40 Правил).
Таким чином, підставою для виникнення у відповідача зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.
Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Тепло транспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
З урахуванням наведених правових норм, незважаючи на те, що Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу п.п. 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Крім того, такі договори укладаються відповідно до типових договорів, а форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Згідно Закону України "Про теплопостачання" та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, підприємство обліковує постачання теплової енергії засобами комерційного обліку, або розрахунковим способом (пропорційно).
Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів- розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до “Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг” № 315 від 22.11.2018.
У разі обліку постачання теплової енергії за приладом обліку - інформація отримана підприємством у “звітах за період” (як правило місячний) є підставою для внесення даних до систем автоматизованого розрахунку (програмних комплексів) споживання теплової енергії.
Після чого, програмні комплекси в автоматичному режимі здійснюють нарахування, формують рахунки на оплату для різних категорій споживачів. Отже для КПТМ “Криворіжтепломережа” вказані “звіти” є первинними документами в здійсненні господарської діяльності позивача.
Вказаними звітами фіксується кількість поставленої на житловий будинок теплової енергії - в Гігакалоріях (Гкал) згідно приладу обліку будинку, які (Гкал) в подальшому позивач розподіляє на спірні приміщення відповідача, у відповідності до відомостей (параметрів) нежитлових приміщень відповідача, розрахунки наведені у Довідці щодо теплового навантаження по об'єктам, які знаходяться на балансі УКВМ (арк. 7-10, том 1).
Згідно приписів “Правил надання послуги з постачання теплової енергії” одиницею вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (Гкал).
Для переведення одиниць вимірювання теплової енергії приладами обліку застосовуються коефіцієнти 1 Гкал = 1162,2 кВт•г, 1 кВт•г = 0,000859 Гкал, 1 Гкал = 4,1868 ГДж, 1 ГДж = 0,2388 Гкал (п. 18 Правил).
Комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки (п. 19 Правил).
Як вбачається з матеріалів справ, позивачем надано до позову звіти за спірний період, в яких зазначено дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції - відомість реєстрації параметрів, одиницю виміру господарської операції - Гкалл.; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Акти про подачу теплової енергії та акти про припинення подачі теплової енергії підтверджують факт подання теплоносія до самої споруди, а рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями, виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами у відповідності до “ Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії”, затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 (які діяли на час виникнення спірних правовідносин). Включення та відключення систем теплоспоживання здійснюються за графіком, узгодженим з теплопостачальною організацією.
Виходячи з вищевикладеного, в матеріалах справи наявні докази постачання теплової енергії відповідачу у спірні нежитлові приміщення по вул. Віталія Матусевича, 41, Петра Калнишевського, 9а, Ярослава Мудрого, 56, пр. Металургів, 16, оскільки мережі опалення спірних приміщень відповідача не відокремлені від мереж системи опалення нежитлового будинку відповідно до чинного законодавства, а тому відповідач в спірний період (з 07.11.2022 по 31.01.2023) отримував теплову енергію.
Факти здійснення господарських операцій позивачем підтверджується таким:
- по вул. Віталія Матусевича, 41, було надано акт про подачу теплової енергії до житлового будинку №41 від 28.11.2022; акт про припинення подачі теплової енергії від 23.03.2023; звіти про споживання теплової енергії за вказаною адресою, за період з 01.11.2022 до 01.12.2022, з 01.12.2022 до 19.12.2022, з 01.12.2022 до 01.01.2023, з 01.01.2023 до 19.01.2023;
- по вул. Петра Калнишевського, 9а, було надано акт про подачу теплової енергії до житлового будинку №9а від 14.11.2022; акт про припинення подачі теплової енергії від 23.03.2023;
- по вул. Ярослава Мудрого, 56, було надано акт про подачу теплової енергії до житлового будинку №56 від 22.11.2022; акт про припинення подачі теплової енергії до будинку від 23.03.2023;
- по пр. Металургів, 16, було надано акт про подачу теплової енергії до житлового будинку №16 від 07.11.2022; акт про припинення теплової енергії від 23.03.202.
Тобто, дані акти є доказами безперебійного подання теплового носія до житлових будинків, в які вбудовані нежитлові приміщення відповідача.
Так, позивачем при розрахунку були використані відомості щодо нежитлових приміщень, які обліковуються на балансі відповідача, та їх площі згідно з довідкою, наданою відповідачем - Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, на підставі даних Реєстру об'єктів нерухомого майна комунальної власності міста Кривого Рогу.
Так, теплове навантаження на нежитлове приміщення:
- по вул. Віталія Матусевича, 41 виконано пропорційно площі та навантаженню житлового будинку та становить 0,0297 Гкал/год.
Загальна площа відповідно до листа УКВМ вих. 16/16/60 від 12.01.2022 становить 1.656,43 м2 (в розрахунку враховано лише площу вільного приміщення - 557,24м2)
- по вул. Петра Калнишевського, 9а, виконано пропорційно площі та навантаженню житлового будинку та становить 0,0102 Гкал/год.
Дані щодо теплового навантаження зазначені у переліку споживачів теплової енергії по “ЖКГ-2” станом на 19.01.1999.
- по АДРЕСА_1 виконано пропорційно площі та навантаженню житлового будинку та становить 0,0129 Гкал/год.
Загальна площа відповідно до листа УКВМ вих. 16/16/60 від 12.01.2022 становить 829,53 м2 (в розрахунку враховано лише площу вільного приміщення - 115,53 м2)
- по пр. Металургів, 16 виконано пропорційно площі та навантаженню житлового будинку та становить 0,0190 Гкал/год.
Загальна площа відповідно до листа УКВМ вих. 16/16/60 від 12.01.2022 становить 3.799,90 м2 (в розрахунку враховано лише площу вільного приміщення - 372,54м2).
З урахуванням розрахунку позивачем 09.12.2022, 23.12.2022, 07.02.2023 було виставлено та направлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму заборгованості у розмірі 157.436,59 грн, а саме:
- рахунок-фактура №11984 від 09.12.2022 на загальну суму 19.182,58 грн (був отриманий відповідачем, відповідно до рекомендованого повідомлення 03.01.2023 арк. 23, 25, том 1);
- рахунок-фактура №11984 від 23.12.2022 на загальну суму 67.976,05 грн (був отриманий відповідачем, відповідно до рекомендованого повідомлення 01.02.2023 арк. 23 (зворот), 25(зворот), том 1);
- рахунок-фактура №11984 від 07.02.2023 на загальну суму 70.277,96 грн (був отриманий відповідачем, відповідно до рекомендованого повідомлення 27.02.20233 арк. 24, 26, том 1).
У зв'язку з несплатою відповідачем вищезазначених рахунків позивачем 28.12.2023 №2462/13 на адресу відповідача направлялась претензія №11984/14841, у якій позивач просив сплатити відповідача заборгованість послуги з постачання теплової енергії у розмірі 157.785,37 грн. Претензія була направлена рекомендованим листом та повернулась позивач з відміткою про отримання 15.01.2024.
Таким чином, позивачем надано детальний розрахунок теплового навантаження, кількість теплової енергії, витраченої на спірні приміщення у зазначений період з урахуванням тарифу (грн./Гкал-3.487,74) на загальну суму 157.436,59 грн, що не було спростовано відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення 157.436,59 грн підлягають задоволенню.
Така ж правова позиція висвітлена, зокрема, у постановах Центрального апеляційного Господарського суду від 26.06.2023 у справі №904/2279/22, від 17.05.2023 у справі №904/3342/22, від 08.05.2023 у справі №904/3089/22.
Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 16.02.2024 по 10.04.2024 на загальну суму 709,75 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних визнав його арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню 709,75 грн.
Позивач нарахував інфляційні втрати за березень 2024 року на загальну суму 787,18 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню 787,18 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; арифметичну правильність вимоги не заперечив.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача у розмірі 2.422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ПЛОЩА МОЛОДІЖНА, будинок 1; ідентифікаційний код 25522449) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ПРОВУЛОК ДЕЖНЬОВА, будинок 9; ідентифікаційний код 03342184) 157.436,59 грн (сто п'ятдесят сім тисяч чотириста тридцять шість грн 59 к.) заборгованості за теплову енергію, 709,75 грн (сімсот дев'ять грн 75 к.) трьох процентів річних, 787,18 грн (сімсот вісімдесят сім грн 18 к.) інфляційних втрат, 2.422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк