вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.06.2024м. ДніпроСправа № 904/589/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: Чередниченко О.С.;
від відповідача: Гранкіна А.В.;
від третьої особи-1: представник не з'явився;
від третьої особи-2: представник не з'явився;
від третьої особи-3: представник не з'явився;
дослідивши матеріали справи №904/589/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь",
за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі»,
за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання»,
за участі третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області,
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" (далі - відповідач) про стягнення 30.745.193,50 грн, з яких: 30.165.700,57 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 166.929,26 грн трьох процентів річних та 412.563,67 грн інфляційних втрат.
Судові витрати зі сплати судового збору (у розмірі 368.942,32 грн) позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/589/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024.
Ухвалою від 19.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 20.03.2024.
Через відділ документального забезпечення 14.03.2024 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить витребувати у позивача заяви відповідача на приєднання до точок розподілу за ЕІС кодами 62Z2253452789589 та 62Z3678698487179 і відповідні погодження на приєднання до договору постачання електричної енергії. Також відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом із відзивом від відповідача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Через відділ документального забезпечення 20.03.2024 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, сформоване в системі "Електронний суд" 20.03.2024.
Ухвалою від 20.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено до 17.04.2024.
Через відділ документального забезпечення 16.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про призначення технічної експертизи документів.
Ухвалою від 17.04.2024 підготовче засідання відкладено до 02.05.2024. Задоволено клопотання відповідача про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а позивачу запропоновано подати пояснення щодо клопотання відповідача про призначення технічної експертизи.
Через відділ документального забезпечення 23.04.2024 від позивача надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 23.04.2024, у якому позивач просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової технічної експертизи.
Через відділ документального забезпечення 01.05.2024 від відповідача надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 01.05.2024, у якому відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб-2, 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» і Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області.
Через відділ документального забезпечення 02.05.2024 від позивача надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 02.05.2024, у якому позивач просить суд залучити до участі у справі Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача.
Через відділ документального забезпечення 02.05.2024 від відповідача надійшли доповнення до клопотання про призначення технічної експертизи документів, сформовані в системі "Електронний суд" 02.05.2024.
Ухвалою від 02.05.2024 розгляд клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи відкладено, до участі у справі в якості третіх осіб-1, 2, 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» (далі - третя особа-1), Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» (далі - третя особа-2) та Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (далі - третя особа-3). Підготовче засідання відкладено до 16.05.2024.
Через відділ документального забезпечення 07.05.2024 від позивача надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 07.05.2024, у якому позивач просить суд приєднати до справи докази направлення третім особам-1,2,3 копій позовної заяви та доданих до неї документів.
Через відділ документального забезпечення 08.05.2024 від відповідача надійшов супровідний лист разом із доказами направлення на адресу третіх осіб-1,2,3 копій відзиву, клопотання про призначення технічної експертизи та доповнень до клопотання.
Через відділ документального забезпечення 16.05.2024 від позивача надійшли доповнення до заперечень, сформовані в системі "Електронний суд" 15.05.2024, у яких позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.
Ухвалою від 16.05.2024 у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи відмовлено, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 30.05.2024.
Через відділ документального забезпечення 22.05.2024 від відповідача надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 22.05.2024, у якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи для надання відповідачу додаткового часу з метою отримання доказів на спростування тверджень третьої особи-2 в частині того, що вся електрична енергія спожита насосними станціями пішла на потреби будівництва та проведення пусконалагоджувальних робіт.
Через відділ документального забезпечення 29.05.2024 від позивача надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 29.05.2024, у якому позивач просить суд приєднати до матеріалів справи копії адвокатських запитів, які складені і направлені на адресу відповідача з метою отримання інформації щодо направлення-отримання заяв-приєднання до договору про постачання електричної енергії.
Через відділ документального забезпечення 29.05.2024 від третьої особи-3 надійшли пояснення, сформовані в системі "Електронний суд" 29.05.2024, у яких третя особа-3 просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Через відділ документального забезпечення 30.05.2024 від відповідача надійшли пояснення, сформовані в системі "Електронний суд" 30.05.2024, у яких відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Ухвалою від 30.05.2024 третіх осіб - 2,3 повідомлено про те, що наступне засідання у справі відбудеться 13.06.2024.
Щодо повідомлення про судове провадження третіх осіб-1,2
Копію ухвали від 02.05.2024, якою третіх осіб-1,2 залучено до участі у справі та роз'яснено право на подачу письмових пояснень по суті позовних вимог, треті особи-1,2 отримали 21.05.2024, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернулося на адресу господарського суду.
В судовому засіданні 13.06.2024 представники позивача та відповідача відповіли на запитання суду, надали пояснення у справі. Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Треті особи-1,2,3 явку представників в судове засідання не забезпечили. Треті особи-1,2 правом на подачу письмових пояснень по суті позовних вимог не скористалися.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Між позивачем та відповідачем був укладений договір, на виконання умов якого позивач у період з серпня до листопада 2023 року поставив відповідачу електричну енергію, яку останній не оплатив, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач повідомив, що є виконавцем за договором підряду, укладеним із третьою особою-3, на підставі якого здійснювалося будівництво магістрального водогону.
Оскільки у кошторисній документації до даного договору не передбачалися грошові кошти на відшкодування електричної енергії, яка використовувалася для обслуговуючих процесів, відповідач звернувся до позивача з проханням надати тимчасовий дозвіл на заживлення насосів і для прискорення підключення та постачання електричної енергії відповідачем і було укладено договір №1199 від 01.05.2021 про постачання електричної енергії споживачу.
Для відшкодування витрат відповідача за отриману від позивача електричну енергію з третьою особою-2 був укладений договір №226 від 24.08.2023 про відшкодування вартості електричної енергії.
З огляду на позицію відповідача, яка викладена у відзиві, останній вважає себе неналежним відповідачем та наполягає, що належним відповідачем у даній справі є третя особа-2.
Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву
Позивач наголосив на врегулюванні спірних відносин між сторонами, зокрема, договором №1199.
Також позивач зауважив, що не є стороною договору №226, а тому і не має вимог до третьої особи-2.
Стислий виклад позиції третьої особи-3 за первісним позовом
Третя особа-3 з позовними вимогами не погоджується в повному обсязі, оскільки вважає, що відповідач не є вигодонабувачем в ситуація, яка склалася із постачанням електроенергії для забезпечення роботи насосних станцій.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; поставки електричної енергії; настання строку оплати електричної енергії; фактичної оплати відповідачем (або іншою особою) отриманої від позивача електричної енергії; правомірність заявлення позовних до відповідача, а не до інших осіб; наявності/відсутності підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків внесення плати за отриману від позивача електричну енергію або звільнення його від такої відповідальності.
Суд встановив, що 01.05.2021 між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, споживач) був укладений договір №1199 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).
Цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно із умовами даного договору.
Відповідно до п. 13.1 цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати зазначеної в комерційній пропозиції. В частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань.
Відповідно до заяви-приєднання відповідач ініціював приєднання до умов додатку 3 та/або додатку 3.1.
Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію підписану та скріплену печатками товариств позивача і відповідача комерційну пропозицію «Вільна (строкова)» постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", що є додатком 2 до договору №1199 про постачання електричної енергії (далі - комерційна пропозиція).
Згідно із п. 9.1 комерційної пропозиції договір на умовах даної комерційної пропозиції починає діяти з 01.05.2021. Договір укладається на 20 (двадцять) календарних місяців та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації у зв'язку із порушенням споживачем умов п. 5.1 цієї комерційної пропозиції.
Згідно із довідкою про обсяги розподіленої у період з серпня до листопада 2023 року електричної енергії по споживачах, зокрема по товариству відповідача, з урахуванням спожитих обсягів електричної енергії постачальником сформовані та направлені на адресу споживача рахунки на загальну суму 30.165.700,57 грн:
рахунок №255701299250 від 31.08.2023 на суму 1.663.564,28 грн (кінцева дата сплати рахунку 11.09.2023);
рахунок №255701299251 від 31.08.2023 на суму 1.594.495,46 грн (кінцева дата сплати рахунку 11.09.2023);
рахунок №256701329440 від 30.09.2023 на суму 5.467.307,95 грн (кінцева дата сплати рахунку 11.10.2023);
рахунок №256701329441 від 30.09.2023 на суму 5.248.393,51 грн (кінцева дата сплати рахунку 11.10.2023);
рахунок №254701412512 від 31.10.2023 на суму 6.226.454,47 грн (кінцева дата сплати рахунку 10.11.2023);
рахунок №254701412513 від 31.10.2023 на суму 5.981.519,64 грн (кінцева дата сплати рахунку 10.11.2023);
рахунок №252701486142 від 19.11.2023 на суму 2.052.141,59 грн (кінцева дата сплати рахунку 13.12.2023);
рахунок №258501638085 від 19.11.2023 на суму 1.931.823,67 грн (кінцева дата сплати рахунку 13.12.2023).
Позивач звернувся до відповідача із вимогами від 19.12.2023 за №61548/KRMP і №61544/KRMP про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію у загальному розмірі 14.756.232,28 грн та 15.409.468,29 грн відповідно. В якості доказів направлення вказаної вимоги позивач долучив до справи фіскальний чек від 26.12.2023 та реєстр замовленої відправленої кореспонденції.
Листом у відповідь відповідач повідомив позивача, що виникнення даної заборгованості спричинено невиконанням своїх зобов'язань третьою особою-2 за укладеним з ним договором №226 від 24.08.2023.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Заперечення проти задоволення позовних вимог відповідач обґрунтовує таким.
19.07.2023 між третьою особою-3 та відповідачем був укладений договір №Б-В-1 на закупівлю робіт: Нове будівництво магістрального водогону р. Інгулець - Південне водосховище для забезпечення водою міста Кривого Рогу у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 21.1 договору).
В подальшому, 24.08.2023 між відповідачем та третьою особою-2 був укладений договір про відшкодування вартості електричної енергії (далі - договір про відшкодування вартості електричної енергії), відповідно до п. 1.1 умов якого третя особа-2 зобов'язалася здійснювати відшкодування витрат вартості електричної енергії, що несе балансоутримувач на об'єктах, визначених у додатку №1 до даного договору.
Даним договором сторони (третя особа-2 та відповідач) засвідчують, що зазначені в додатку 1 об'єкти є невід'ємними складовими виробничого циклу третьої особи-2 та використовуються виключно нею у своїй господарській діяльності, у зв'язку із чим, витрати вартості електричної енергії відповідача підлягають компенсації третьою особою-2.
Договір набирає чинності з моменту укладання і діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.1 договору).
Того ж дня, 24.08.2023 між третьою особою-2 та відповідачем був укладений договір №232 на оперативно-технічне обслуговування насосного обладнання та запірної арматури, утворених внаслідок реалізації експериментального проєкту з будівництва магістрального водогону р. Інгулець-Південне водосховище.
Відповідно до п. 1.1 умов якого виконавець (відповідач) зобов'язався надавати третій особі-2 послуги з обслуговування систем водопостачання, утворених внаслідок реалізації експериментального проєкту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище - Кривий Ріг - Південне водосховище, а замовник - прийняти такі роботи.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023.
24.08.2023 між третьою особою-2 та відповідачем був укладений договір №231 на оперативно-технічне обслуговування електрообладнання НС-1 та НС-2 водогону Інгулець-Південне Водосховище.
Відповідач долучив до справи лист. адресований позивачу, від 02.08.2023, у якому відповідач просив позивача дозволити тимчасово заживити насоси типу DHV.500-790PA від ПЛ 6 кВ Л-45 опора 45 та ПЛ 6 кВ Л-46 опора 44А з необхідною потужністю 1300 кВт з кожної лінії.
Відповідач звернувся до третьої особи-2 з претензією та повторною претензією про сплату заборгованості, яка виникла за договором №226 від 24.08.2023 про відшкодування вартості електричної енергії. У даному листі відповідач акцентує увагу на зв'язок договорів укладеного з позивачем та про відшкодування вартості електричної енергії.
Відповідач долучив повідомлення позивача про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та укладення додатків (не публічних) по тимчасовій схемі внаслідок отримання послуги з тимчасового приєднання електроустановок до електричним мереж або/та тимчасової зміни технічних параметрів електроустановок, призначених для споживання електричної енергії у період дії на території України воєнного стану.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 30.165.700,57 грн основної заборгованості за спожиту електричну енергію, 166.929,26 грн трьох процентів річних та 412.563,67 грн інфляційних втрат.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови. Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками. Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
Аналізуючи положення п. 13.1 договору та п. 9.1 додатку 2 до договору, суд доходить висновку, що договір почав свою дію 01.05.2021 діяв до 31.12.2022 та вважається продовженим, зокрема, до 31.12.2023, оскільки доказів того, що позивач відмовився від пролонгації договору у зв'язку із порушенням відповідачем умов п. 5.1 цієї комерційної пропозиції (стосується оплати обсягів спожитої електричної енергії) матеріали справи не містять.
Таким чином, укладений між сторонами договір у спірний період (з серпня 2023 року до листопада 2023 року) був дійсним, а отже є обов'язковим для виконання його сторонами, тобто позивачем та відповідачем.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Так, згідно вимог ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Вказані положення кореспондуються з положеннями ст. 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 ЦК України, § 3 глави 30 ГК України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.
Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець бере на себе обов'язок продати певний товар (в даному випадку електричну енергію) і, водночас, покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Як встановлено п. 2.1 договору, постачальник, тобто позивач, продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача (тобто відповідача, а не іншої особи), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами укладеного між сторонами договору.
Належне виконання позивачем обов'язку з продажу відповідачу (а не іншій особі) електричної енергії у період з серпня 2023 року до листопада 2023 року підтверджується довідкою ДТЕК Дніпровські електромережі (оператор системи розподілу) про обсяги розподіленої електричної енергії (арк. 20, том 1), а саме протягом серпня-листопада 2023 року відповідачу розподілено 4.373.460 кВт*г на суму 30.165.700,57 грн.
За умовами розділу 4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Суд відзначає, що відповідно до п. 6.3 комерційної пропозиції рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, наступного робочого дня після закінчення розрахункового періоду (при умові отримання постачальником даних про обсяги споживання від споживача чи адміністратора комерційного обліку). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п. 5.1 комерційної пропозиції.
З наявних у справі доказів вбачається, що обсяг споживання відповідачем електричної енергії у період з серпня 2023 року до листопада 2023 року підтверджується довідкою про обсяги розподіленої електричної енергії і такі обсяги не спростовані відповідачем.
Таким чином, позивачем нарахована спожита електрична енергія з урахуванням отриманих даних від ОСР, що відповідає нормам чинного законодавства.
На заборгованість за електричну енергію поставлену у період з серпня 2023 року до листопада 2023 року у загальному розмірі 30.165.700,57 грн позивач відповідачу виставив рахунки з терміном оплати з 11.09.2023 до 13.12.2023, визначеним позивачем.
Суд також встановив, що рахунки, виписані позивачем відповідачу за період з серпня 2023 року до листопада 2023 року на спірну суму заборгованості (30.165.700,57 грн) були направлені на адресу відповідача поштою 26.12.2023, що підтверджується реєстром №___ від 21.12.2023 відправленої кореспонденції та фіскальним чеком від 26.12.2023.
Відповідач не заперечує отримання від позивача рахунків на оплату електричної енергії отриманої у період з серпня 2023 року до листопада 2023 року на суму 30.165.700,57 грн.
Суд також встановив, що генеральний директор товариства відповідача у листі від 16.01.2024 за вих. №100286738 (арк. 32, том 1), адресованому позивачу та третій особі-2 фактично визнав існування перед позивачем спірної заборгованості та пояснив, що причиною виникнення спірної заборгованості є неналежне виконання третьою особою-2 своїх зобов'язань за договором №226 про відшкодування вартості електричної енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом п. 4.7 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.
Згідно п. 4.8 ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Порядок оплати погоджено пунктом 5.1 комерційної пропозиції. Так, оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступним чином:
не пізніше 25-го числа місяця, що передує розрахунковому - 25% від заявленого обсягу;
не пізніше 05-го числа розрахункового місяця - 25% від заявленого обсягу;
не пізніше 12-го числа розрахункового місяця - 25% від заявленого обсягу;
не пізніше 18-го числа розрахункового місяця - 25% від заявленого обсягу;
остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду здійснення нарахування постачальником.
Згідно із п. 6.4 комерційної пропозиції акт прийняття-передавання оформлюється постачальником у день формування рахунку за фактично спожиту електричну енергію або за вимогою споживача.
Матеріали справи не містять вимог(и) відповідача про оформлення актів прийняття-передавання, водночас, суд доходить висновку, що обсяг розподіленої позивачем відповідачу у період з серпня 2023 року до листопада 2023 року визнається підтвердженим.
Згідно з положеннями п. 5.1 комерційної пропозиції строк оплати розподіленої позивачем відповідачу у період з серпня 2023 року до листопада 2023 року електричної енергії є таким, що настав.
Доказів оплати відповідачем позивачу розподіленої у період з серпня 2023 року до листопада 2023 року електричної енергії матеріали справи не містять.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за розподілену електричну енергію у період з серпня 2023 року до листопада 2023 року є підтвердженою і такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п. 43 мотивувальної частини постанови).
Позивач нарахував до стягнення з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати за загальний період прострочення з 12.09.2023 до 15.01.2024 на загальну суму 166.929,26 грн і 412.563,67 грн відповідно.
Відповідач заперечив існування власної вини у виникненні заборгованості та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд перевірив розрахунок процентів річних та інфляційних втрат і дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок є арифметично та методологічно правильним, а позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних та інфляційних втрат визнаються такими, що підлягають задоволенню.
Оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач довів обставини наявності спірної заборгованості у повному обсязі.
Водночас, належних доказів на підтвердження у повному обсязі своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.
Відповідач у відзиві посилається на протокол №47 від 15.08.2023 позачергового засідання Дніпропетровської регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, у якому вирішено питання пов'язані з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, яка виникла внаслідок руйнування Каховської ГЕС та забезпечення водопостачання міста Кривий Ріг та Криворізького району.
Так, (1) вирішено забезпечити приєднання насосних станцій об'єкта «Нове будівництво магістрального водогону річки Інгулець-Південне водосховище для забезпечення водою міста Кривий Ріг у зв'язку із необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область» до мереж АТ «ДТЕК Дніпропетровські електромережі» для будівництва і пусконалагоджувальних робіт;
(2) також вирішено забезпечити укладання договору на користування електроенергією між підрядними організаціями та АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на період будівництва і пусконалагоджувальних робіт;
(3) визначено і механізм відшкодування витрат відповідача, у зв'язку із чим вирішено укласти договори компенсації витрат за спожиту насосними станціями магістрального водогону р. Інгулець-Південне водосховище електричну енергію до завершення будівництва об'єкту «Нове будівництво магістрального водогону річки Інгулець-Південне водосховище для забезпечення водою міста Кривий Ріг у зв'язку із необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область».
Термін виконання вказаних рішень - невідкладно.
Матеріалами справи підтверджується, що саме відповідач є виконавцем за договором №Б-В-1 від 19.07.2023 на закупівлю робіт: Нове будівництво магістрального водогону річки Інгулець-Південне водосховище для забезпечення водою міста Кривий Ріг у зв'язку із необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область.
Відповідач до справи долучив повідомлення позивача №41551/101 та №41459/001 від 22.08.2023, адресоване відповідачу, про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та укладення додатків (не публічних) по тимчасовій схемі в наслідок отримання послуги з тимчасового приєднання електроустановок до електричних мереж або/та тимчасової зміни технічних параметрів електроустановок, призначених для споживання електричної енергії у період дії на території України воєнного стану.
Повідомленням №41551/101 від 22.08.2023 позивач поінформував відповідача, що на підставі договору про тимчасове приєднання №0050503420 від 11.08.2023 об'єкт відповідача, який знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Криворізький район, земельна ділянка орієнтовною площею 1.5000 га в межах населеного пункту смт Широке долучена до договору розподілу ккр. 110000067879 (особовий рахунок №531) та присвоєно ЕІС-код точки розподілу 62Z3678698487179 (арк. 232-237, том 1).
Повідомленням та №41459/001 від 22.08.2023 позивач поінформував відповідача, що на підставі договору про тимчасове приєднання №0050503400 від 11.08.2023 об'єкт відповідача, який знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Криворізький район, земельна ділянка орієнтовною площею 1.5000 га в межах населених пунктів Новолатівської сільської ради Криворізького району долучена до договору розподілу ккр. 110000067879 (особовий рахунок №531) та присвоєно ЕІС-код точки розподілу 62Z2253452789589 (арк. 238-243, том 1).
Відповідач долучив до справи і Технічні умови тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок, які видані 11.08.2023, термін дії яких не довше ніж до 15.11.2023.
Тобто з долучених відповідачем документів вбачається, що у спірний період (з серпня 2023 року до листопада 2023 року) ним (відповідачем) отримувалася від позивача електрична енергія для забезпечення насосної станції «НС-2» магістрального водогону річки Інгулець-Південне водосховище.
Суд вважає підставними твердження відповідача, що постачання електричної енергії відповідачу, яке було здійснене на підставі тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок від 11.08.2023, мало на меті виконання відповідачем робіт за договором підряду №Б-В-1 від 19.07.2023 на закупівлю робіт: Нове будівництво магістрального водогону річки Інгулець-Південне водосховище для забезпечення водою міста Кривий Ріг у зв'язку із необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область. Водночас, матеріали справи не містять належних доказів, що зобов'язаною особою за договором №1199 є інша особа, а не відповідач. Більш того, наявність укладеного між відповідачем та третьою особою-2 договору №226 про відшкодування вартості електричної енергії свідчить про право відповідача на відшкодування своїх витрат за договором №1199 за рахунок третьої особи-2, а не про відповідальність третьої особи-2 за договором №1199.
У відзиві відповідач визнав (арк. 64 зворот, том 1), що для прискорення підключення та постачання електричної енергії відповідачу за точками розподілу за ЕІС кодами 62Z2253452789589 та 62Z3678698487179 приєднано до договору №1199 від 01.05.2021 про постачання електричної енергії.
Таким чином, відповідач не заперечує сам факт отримання ним у період з серпня 2023 року до листопада 2023 року електричної енергії від позивача за договором №1199 від 01.05.2021.
Відповідач у відзиві (арк. 64 зворот, том 1) наголошує, що був передбачений механізм відшкодування спожитої електричної енергії насосними станціями магістрального водогону р. Інгулець - Південне водосховище до завершення будівництва об'єкту: «Нове будівництво магістрального водогону річки Інгулець-Південне водосховище для забезпечення водою міста Кривий Ріг у зв'язку із необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область».
Даний механізм відшкодування спожитої електричної енергії полягав у тому, що відповідачем був укладений 24.08.2023 договір №226 з третьою особою-2 про відшкодування вартості електричної енергії (далі - договір №226).
Предметом договору №226 визначено, що третя особа-2 зобов'язується здійснювати відшкодування витрат вартості електричної енергії, що несе балансоутримувач на об'єктах, визначених у додатку 1 до даного договору (п. 1). Даним договором сторони засвідчують, що зазначені в додатку 1 об'єкти є невід'ємними складовими виробничого циклу третьої особи-2 та використовуються виключно нею у своїй господарській діяльності, у зв'язку із чим, витрати вартості електричної енергії відповідача підлягають компенсації третьою особою-2 (п. 2).
Здійснюючи правовий аналіз предмета договору №226, суд доходить висновку, що отримана відповідачем за договором №1199 електрична енергія могла використовувалася третьою особою-2 у своїй господарській діяльності.
Водночас, договором №226 закріплено обов'язок третьої особи-2 компенсувати витрати відповідача на оплату електричної енергії, а не відповідальність третьої особи-2 за укладеним між позивачем та відповідачем договором №1199 (фактичною підставою позовних вимог у справі №904/589/24).
Також відповідач та третя особа-2, укладаючи договір №226, погодили умови про відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором №226.
Таким чином, питання несвоєчасної оплати спожитої електричної енергії, яка підтверджується копіями актів про використану електричну енергію, які складені між балансоутримувачем та електропостачальником, регулюється умовами договору №226 та положеннями чинного законодавства, однак такі обставини не впливають на відповідальність саме відповідача за взяті саме відповідачем зобов'язання за договором №1199.
Варто зауважити, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тобто, саме позивач ініціює подання позову до суду, формулює вимоги та надає докази, на підставі яких такі вимоги обґрунтовуються.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Отже, предметом позову у справі №904/589/24 позивач визначив матеріально-правову вимогу про стягнення заборгованості за електричну енергію та похідні вимоги у вигляді застосування наслідків прострочення виконання грошового зобов'язання у формі трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.
Близька за змістом правова позиція є сталою, послідовною та висловлена у низці постанов Верховного Суду (від 26.02.2022 у справі №906/785/21, від 14.12.2022 у справі №910/16463/21, від 02.03.2023 у справі №925/1662/21, від 19.04.2024 у справі №927/1606/23).
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Отже, поняття "фактична підстава позову" та "правова підстава позову" не є тотожними.
Суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог, а саме, виходячи зі змісту заявлених вимог та обставин, якими їх обґрунтовує позивач; при цьому, користуючись принципом "суд знає закони", при вирішенні спору суд може застосувати до спірних правовідносин інші норми права, ніж ті, які зазначив позивач як правову підставу позову.
Відтак, фактичною підставою позову є порушення відповідачем договірних зобов'язань за договором №1199.
Суд акцентує увагу, що межі доказування наявності (відсутності) заборгованості відповідача перед позивачем обумовлені саме умовами договору №1199 (а не будь-якого іншого договору, зокрема, договору №226).
Також суд вважає підставною позицію позивача, що його позовна вимога про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії спрямована до відповідача, оскільки ґрунтується на договорі №1199, який і був укладений між позивачем та відповідачем.
Позивач також правильно зауважив, що третя особа-2 не є стороною договору №1199, а позивач не є стороною договору №226, яким врегульовані взаємовідносини відповідача та третьої особи-2.
Суд звертає увагу, що позивач у відповіді на відзив (арк. 266, том 1) вказав про наявність у відповідача права звернутися до суду з позовом до третьої особи-2, у разі неналежного виконання останнім умов договору №226.
Між тим, сам відповідач до справи №904/589/24 долучив претензію (повторну) адресовану третій особі-2 від 15.01.2024 за вих. №1501/24-1 (арк. 167, том 1), у якій акцентував увагу третьої особи-2, що у разі звернення позивача до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за постачання електричної енергії, у порядку регресу і відповідач звернеться до третьої особи-2.
Таким чином, суд доходить висновку, що сторони правильно розуміють зміст правовідносин, які виникли саме у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем (як сторони даного договору) взятих на себе зобов'язань.
Суд вказує, що договір №226, який був укладений між відповідачем та третьою особою-2 стосувався саме механізму відшкодування спожитої електроенергії насосним станціями магістрального водогону р. Інгулець-Південне водосховище до завершення будівництва об'єкта: «Нове будівництво магістрального водогону р. Інгулець-Південне водосховище для забезпечення водою м. Кривий Ріг, у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних зі знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд доходить висновку, що за належне виконання умов договору №1199 відповідальність несе саме відповідач, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» є належним відповідачем у справі.
Третя особа-2 є стороною іншого договору, виконання якого не входить до предмета доказування у даній справі.
Оскільки суд становив, що відповідач за договором №1199 отримував від позивача у період з серпня 2023 року до листопада 2023 року електричну енергію, що підтверджується довідкою про обсяг розподіленої електричної енергії у спірний період, листуванням відповідача та третьої особи-2 (долучене до справи саме відповідачем), то питання належності підпису на заявах-приєднаннях точок розподілу за ЕІС генеральному директору відповідача Тимофеєву М.С. не впливає на обов'язок відповідача оплатити фактично отриману електроенергію.
Крім того, як встановив суд вище, генеральний директор товариства відповідача у листі від 16.01.2024 за вих. №100286738 (арк. 32, том 1), адресованому позивачу та третій особі-2, фактично визнав існування перед позивачем спірної заборгованості та пояснив, що причиною виникнення спірної заборгованості є неналежне виконання третьою особою-2 своїх зобов'язань за договором №226 про відшкодування вартості електричної енергії.
Відповідно ж до ч. 2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Відтак, призначення у справі судової експертизи щодо належності підпису на заявах-приєднаннях точок розподілу за ЕІС генеральному директору відповідача ОСОБА_1 не має вирішального значення для розгляду даної справи по суті, а, отже, може зумовити безпідставне затягування розгляду справи, що є недопустимим.
Аналізуючи правову позицію третьої особи-3, як сторони договору підряду, укладеного з відповідачем, та як учасника процесу, який позовні вимоги вважає такими, що задоволенню не підлягають, суд зазначає таке.
Посилання третьої особи-3 на положення п. п. 2, 3 протоколу №47, у яких міститься рішення забезпечити укладення договору на користування електричною енергією між підрядними організаціями та позивачем на період дії будівництва та пусконалагоджувальних робіт та визначити механізм і укласти договори компенсації витрат за спожиту насосними станціями магістрального водогону р. Інгулець - Південне водосховище для забезпечення водою місто Кривий Ріг, на думку суду, не свідчать про те, що відповідальність за належне виконання договору №1199 від 01.05.2021 про постачання електричної енергії несе інша особа, а не відповідач.
Положення п. 9-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 за №566 визначає, що до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, передбачених експериментальним проектом, Кабінет Міністрів України та Криворізька міська рада можуть визначати організацію (підприємство), яка (яке) забезпечує збереження та користування, в тому числі технічну експлуатацію, обслуговування комплексу об'єкта (матеріалів, обладнання, мережі, комунікації тощо), що передається для забезпечення стабільного та безперебійного водопостачання населених пунктів (далі - комплекс об'єкта).
Так, оператори системи розподілу електричної енергії в межах відповідної території провадження ними ліцензованої діяльності укладають договори з розподілу електричної енергії з організацією (підприємством), що здійснює збереження та користування комплексом об'єкта.
Договір на постачання електричної енергії організацією (підприємством), що здійснює збереження та користування комплексом об'єкта, укладається відповідно до вимог законодавства.
Оплата за використану електричну енергію для забезпечення водопостачання населених пунктів здійснюється за показниками приладів (засобів) обліку спожитої електричної енергії, що використана для забезпечення водопостачання населених пунктів.
Враховуючи п. 9-1 Постанови Кабінету Міністрів України №566 від 06.06.2023, суд доходить висновку, що договір №1199 був укладений між позивачем та відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому оплата такої електричної енергії має здійснюватися за показниками приладів (засобів) обліку, а зобов'язаною особою за договором №1199 є саме відповідач, а не інша особа, оскільки саме відповідач є стороною договору про відшкодування витрат відповідача на оплату електричної енергії. Водночас, відповідач не позбавлений можливості звернутися до третьої особи-2 за відшкодуванням своїх витрат на оплату електричної енергії за договором №1199, однак, саме відповідач несе відповідальність за належне виконання положень договору №1199.
Посилання третьої особи-3 на те, що відповідач не є вигодонабувачем за договором №1199 суд відхиляє, як такі, що не є підставою звільнення відповідача від відповідальності, оскільки саме відповідач є зобов'язаною стороною за договором №1199, який був укладений за добровільною згодою. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
За змістом ст. ст. 4, 5 ГПК України, ст. 15 ЦК України та ст. 20 ГК України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для позивача, унеможливлює задоволення позову.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежновід характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" (65058, Одеська область, місто Одеса, ВУЛИЦЯ РОМАНА КАРМЕНА, будинок 21; ідентифікаційний код 34252469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4-Д; ідентифікаційний код 42082379) 30.165.700,57 грн (тридцять мільйонів сто шістдесят п'ять тисяч сімсот грн 57 к.) заборгованості за спожиту електричну енергію, 166.929,26 грн (сто шістдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять грн 26 к.) трьох процентів річних, 412.563,67 грн (чотириста дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят три грн 67 к.) інфляційних втрат, 368.942,32 грн (триста шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок дві грн 32 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 14.06.2024.
Суддя С.А. Дупляк