вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"03" червня 2024 р. Cправа № 902/266/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)
до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050)
про стягнення 53 013 162,03 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Горопашний І.В.
відповідача: Мельничук С.О.
08.03.2024 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення 53 013 162,03 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.03.2024 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 13.03.2024 відкрито провадження у справі № 902/266/24. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.04.2024.
За результатами проведеного судового засідання 09.04.2024 суд дійшов висновку про оголошення перерви в розгляді справи до 16.04.2024, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
За результатами проведеного судового засідання 16.04.2024 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 14.05.2024, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену дату судом представники сторін не з'явились, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 16.04.2024.
Ухвалою суду від 14.05.2024 розгляд справи відкладено до 03.06.2024.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача .
В судовому засіданні представником відповідача повідомлено суд, що останнім було частково погашено заборгованість в розмірі 50 881 464,48 грн.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0515-02041 від 25.06.2019 з додатковими угодами до нього в частині проведення розрахунків за надані послуги з передачі електричної енергії. Так, позивач стверджує, що позивачем надані відповідачу послуги за спірним Договором на загальну суму 52 525 894,74 грн, що підтверджується актом приймання - передачі послуги від 30.11.2023 на суму 23 557 756,07 грн; актом коригування від 20.10.2023 до акта приймання - передачі послуг від 30.06.2023 на суму збільшення 159 467,52 грн; актом коригування від 17.11.2023 до акта приймання - передачі послуги від 31.07.2023 на суму збільшення 1 083 405,06 грн; актом коригування від 27.12.2023 до акта приймання - передачі послуги від 31.08.2023 на суму збільшення 380 870,64 грн; акта приймання - передачі послуги від 31.12.2023 на суму 28 150 518,13 грн; акта коригування від 30.01.2024 до акта приймання - передачі послуги від 30.09.2023 на суму зменшення 806 122,64 грн.
Тому, станом на дату подання даного позову заборгованість Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" перед Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" за надані послуги з передачі електричної енергії становить 52 525 894,74 грн.
Зазначені обставини стали підставою для звернення з позовом до суду про примусове стягнення боргу та трьох процентів річних та інфляційних втрат, визначених положеннями ст. 625 ЦК України.
Відповідач заперечив проти позову, суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що внаслідок проведення активних бойових дій на території України, а також здійснення ракетно-бомбових ударів по території Вінницької області виникли значні відхилення у роботі мереж 110-35 кВ АТ "Вінницяобленерго" від схеми нормального режиму, що спричинило додаткові втрати електроенергії.
Позивач, в свою чергу, у відповіді на відзив заперечує проти даних доводів та зазначає, що витрати пов'язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації електричної енергії, з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії входить у структуру тарифу АТ «Вінницяобленерго», що встановлюється НКРЕКП і наданий час відбуваються заходи НКРЕКП з компенсації технологічних витрат електричної енергії що перевищує встановлені тарифи.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує наступне.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго», Позивач, ОСП) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП «НЕК «Укренерго») відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго».
НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п.10. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго», правонаступником майна, усіх прав та обов'язків якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Акціонерне товариство «Вінницяобленерго» (далі - АТ «Вінницяобленерго», Відповідач, Користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0515-02041 від 25.06.2019, до якого укладено додаткові угоди від 25.06.2019, від 26.07.2019, від 18.08.2020, від 17.09.2021, від 28.12.2021, від 23.12.2022 (далі - Договір).
Відповідно до п.п. 1.1 Договору ОСП (оператор системи передачі, Позивач) зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а Відповідач - (Користувач) зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління.
Відповідно до п. 3.1. Договору, планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті.
Відповідно до п. 4.1. Договору для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги:
1) плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму плановий обсяг послуги формується Користувачем без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. У разі ненадання або несвоєчасного надання Користувачем повідомлень плановим обсягом Послуги визначається фактичний обсяг наданої Послуги у попередньому розрахунковому періоді;
2) фактичний обсяг Послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму фактичний обсяг послуги формується з урахуванням обсягів експорту та/ або імпорту електричної енергії до/з країн периметру.
Згідно п. 5.1. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до п. 5.2 Договору (в редакції викладеній додатковою угодою від 23.12.2022) Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця.
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Згідно п. 9.1. Договору (в редакції викладеній додатковою угодою від 23.12.2022) планові обсяги Послуги Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.
Відповідно до п. 5.5. Договору (в редакції викладеній додатковою угодою від 23.12.2022) Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
Згідно п. 5.6. Договору (в редакції викладеній додатковою угодою від 23.12.2022) у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей
Відповідно до п. 9.5. Договору (в редакції викладеній додатковою угодою від 23.12.2022) будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання Договору (у тому числі акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що Виконавець зобов'язаний повідомити на своєму вебсайті так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний з обох Сторін в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).
Згідно з п. 9.4. Договору (в редакції викладеній додатковою угодою від 23.12.2022) рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;
у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до п. 5.7. Договору (в редакції викладеній додатковою угодою від 23.12.2022) у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
При цьому, згідно з пп. 1) п. 6.1., пп. 3) п. 8.3. Договору ОСП (Позивач) має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу, а Відповідач (Користувач) зобов'язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором;
З огляду на вказані вище умови Договору вбачається, що оплата за Договором здійснюється на умовах поетапної попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період (5-ма платежами протягом розрахункового місяця у строки передбачені п.5.2. Договору) на основі наданого Користувачем повідомлення щодо планового обсягу Послуги на розрахунковий період, а за наслідком завершення розрахункового періоду, яким є календарний місяць, остаточний розрахунок Користувачем проводиться за фактом наданих послуг на підставі акту приймання- передачі Послуги.
Обов'язок сплатити грошове зобов'язання на вказану суму (якщо сума здійснених попередніх оплат є меншою від вартості наданих послуг згідно акту надання Послуги) виникає на підставі акту надання Послуги та строк його виконання становить:
- до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) (згідно з до п. 5.5. Договору в редакції викладеній додатковою угодою від 23.12.2022).
Оплата вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів, здійснюється згідно з актом коригування до акта надання послуги за відповідний розрахунковий період у наступний строк:
- до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно) (згідно з п. 5.5. Договору в редакції викладеній додатковою угодою від 23.12.2022).
Як слідує з матеріалів справи, позивачем було складено та направлено відповідачу наступні акти: акт приймання-передачі послуги від 30.11.2023 на суму 23 557 756,07 грн; акт коригування від 20.10.2023 до акта приймання-передачі послуги від 30.06.2023 на суму збільшення 159 467,52 грн; акт коригування від 17.11.2023 до акта приймання-передачі послуги від 31.07.2023 на суму збільшення 1 083 405,06 грн; акт коригування від 27.12.2023 до акта приймання-передачі послуги від 31.08.2023 на суму збільшення 380 870,64 грн акт приймання-передачі послуги від 31.12.2023 на суму 28 150 518,13 грн; акт коригування від 30.01.2024 до акта приймання-передачі послуги від 30.09.2023 на суму зменшення 806 122,68 грн на загальну суму 52 525 894,74 грн.
На дату подачі позовної заяви відповідач не здійснював оплату вищенаведених актів.
Поряд з цим, відповідачем частково погашено заборгованість в розмірі 50 881 464,48 грн, після подання позову до суду, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, заборгованість відповідача на підставі складених актів приймання-передачі послуги та актів коригування станом на день розгляду справи в суді становить 1 644 430,26 грн. (10 378 028,28-8 733 598,02)
Матеріали справи підтверджують неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, у встановлений договором строк.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 599, 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливісті виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Пунктом 40 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що користувачі системи - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії).
Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі.
ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 затверджено Кодекс системи передачі.
Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.
Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що 25 червня 2019 року Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" як оператор системи передачі (ОСП) та Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" як користувач уклали між собою Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 з додатками до нього, згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії (далі послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.
Таким чином, між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041.
З матеріалів справи, судом встановлено, що позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 52 525 894,74 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що акти приймання-передачі послуг, акти корегування та рахунки на послуги передачі електричної енергії позивачем відповідно до пункт 5.5 договору були направлені відповідачу в електронній формі з використанням електронного підпису.
Судом встановлено, що сума основного боргу станом на день подання позову становила 52 525 894,74 грн, що підтверджено матеріалами справи, водночас після подання позову до суду було сплачено відповідачем борг в сумі 50 881 464,48 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
З огляду на вищезазначене та факт часткової сплати суми основного боргу після подання позову до суду, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 50 881 464,48 грн суми основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в даній сумі.
З врахуванням викладеного борг в сумі 1 644 430,26 грн підлягає стягненню з відповідача.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 262 569,44 грн - 3% річних та 224 697,85 грн інфляційних втрат нарахованих за період прострочення з 16.01.2023 по 31.01.2024.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає умовам укладеного Договору та чинного законодавства України.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН судом не виявлено помилок, з огляду на що позов в цій частині підлягає задоволенню.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно безпідставними, а тому підлягають частковому задоволенню, з наведених вище мотивів.
Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з п.2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В силу положень ч. 9 ст. 129 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору за позовними вимогами провадження за якими закрито по п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, позаяк предмет спору в цій частині перестав існувати після відкриття провадження у справі.
Зважаючи на наведена, витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене та керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050,код ЄДРПОУ 00130694) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227) борг в сумі 1 644 430,26 грн, 3 % річних в сумі 262 569,44 грн, інфляційні втрати в сумі 224 697,85 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 636 157,94 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 50 881 464,48 грн суми основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в даній сумі.
5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного судового рішення надіслати на електронні адреси позивача - nec.court.mail.ua.energy, відповідача - kanc@voe.com.ua та до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 13 червня 2024 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи