Справа № 950/1603/24
Номер провадження 1-кп/950/200/24
14 червня 2024 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12024200590000124 від 12.04.2024 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедина, Сумської області, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, який зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , судимого 2 травня 2024 року Лебединським районним Судом Сумської області по ч. 2 ст. 309 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі.
у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 245 КК України;
з участю: прокурора - ОСОБА_4 , представника потерпілого - ОСОБА_5 обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_6
12 квітня 2024 року близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходячи по дорозі яка веде в напрямку колишнього аеродрому м. Лебедин, на земельній ділянці з кадастровим номером 5910500000:03:011:0019, яка має цільове призначення «09.01 Для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг», яка знаходиться за межами населеного пункту на території Лебединської міської громади Сумської області і перебуває у користуванні Лебединське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Лебединський Агролісгосп», в порушення вимог ст. 66 Лісового кодексу України, ст. 27 Закону України «Про рослинний світ», ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», за допомогою сірників умисно підпалив суху дикоростучу траву та рослинність. Після цих «дій виникло загоряння сухої дикоростучої трави, рослинності та зелених насаджень, яке переросло в пожежу на площі 0,1 га за межами населеного пункту - АДРЕСА_2 (згідно висновку про причину виникнення пожежі від 12.04.2024, складеного фахівцем відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту у Сумському районі центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Сумській області), і вогнем було знищено, в тому числі, зелені насадження - дерева породи клен до ступеня припинення росту за межами населеного пункту. Внаслідок вищевказаного підпалу виник неконтрольований процес знищення вогнем об'єктів рослинного світу, під час якого виникли чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища, в атмосферу було вивільнено шкідливі хімічні сполуки, а вогнем знищена суха дикоростуча трава, рослинність, знищені зелені насадження - дерева породи клен до ступеня припинення росту за межами населеного пункту, природний стан ґрунтового покриву та мікроорганізмів на площі 0,1 га. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , навколишньому природному середовищу, державним і громадським інтересам спричинено шкоду в розмірі З 189 грн. 31 коп., відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 665 від 23 липня 2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».
Таким чином своїми умисними протиправними діями, що виразились у знищенні вогнем зелених насаджень - дерев, сухої дикоростучої трави та рослинності навколо населеного пункту - АДРЕСА_2 , що заподіяло шкоду навколишньому природному середовищу, державним і громадським інтересам в розмірі 3189 грн. 31 коп.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 по ч. 1 ст. 245 КК України, як знищення зелених насаджень навколо населеного пункту та сухих дикоростучих трав, рослинності вогнем.
27 травня 2024 року між прокурором та обвинуваченим у присутності його захисника, була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, яку сторони просять розглянути та затвердити.
Згідно угоди про визнання винуватості, ОСОБА_3 , як обвинувачений, та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого по ч. 1 ст. 245 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 по ч. 1 ст. 245 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, із застосуванням п.п. б п. 1 ст. 72 КК України, тобто з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання у виді двох років обмеження волі та покарання призначеного вироком Лебединського районного суду Сумської області від 2 травня 2024 року у виді 1 року 1 місяці позбавлення волі, остаточно визначити покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі.
Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор у присутності захисника в ході кримінального провадження досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, причому обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченому покарання - суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст.ст. 468-475 КПК України, та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з наступного.
Відповідно п.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.2 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні , в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Згідно ч.5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 245 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є не тяжким злочином.
Обвинувачений ОСОБА_3 суду заявив, що він цілком розуміє наслідки укладення угоди про визнання винуватості і згоден з призначеним покаранням.
З'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 цього Кодексу: характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом - ч.5 ст. 474 КПК України.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про визнання винуватості, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
Узгоджені сторонами (обвинуваченою, прокурором) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
В силу ст. 67 КК України обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а обставини, які обтяжують покарання - відсутні.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним належить затвердити, оскільки вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого.
Запобіжний захід не обирався, підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.
Керуючись ст. ст. 371-374 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 укладену 27 травня 2024 року - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 245 КК України і призначити покарання по цьому закону у виді двох років обмеження волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, із застосуванням п.п. б п. 1 ст. 72 КК України, тобто з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання у виді двох років обмеження волі та покарання призначеного вироком Лебединського районного суду Сумської області від 2 травня 2024 року у виді 1 року 1 місяці позбавлення волі, остаточно визначити покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі.
Міру покарання рахувати з моменту затримання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з моменту проголошення вироку, через Лебединський районний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя: ОСОБА_7