Справа № 638/7458/24
Провадження № 3/638/3665/24
13 червня 2024 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В. М. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Управління патрульної поліції в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
25.04.2024 року у провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №606784, 11.04.2024 року о 19 год. 58 хв. в м. Харків, вул. Новгородська, 16, гр. ОСОБА_1 керував ТЗ з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці не реагують на світло, неприродня блідість, порушення мови. Від огляду на стан наркотичного сп'яніння в спеціальному закладу відмовився під запис з бодікамери. Вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату, місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
При цьому, суд вжив заходи для повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчать матеріали справи, поштові відправлення, проте він до суду не з'явився.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статті 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повинен належним чином з'ясувати обставини вчиненого адміністративного правопорушення, чи винна вказана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
До матеріалів справи долучено рапорт інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Руслана Лютенка, в якому останній вказує, що 11.04.2024 року інспектором був складений протокол ААД №606784 за ст. 130 КУПАП, в якому була допущена помилка. Просить вважати вірним в графі «частина» цифру «3», а в фабулі замість «вчинено повторно протягом року» - «двічі протягом року притягався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення».
З огляду на викладене, суд зазначає наступне.
Відповідальність за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративну відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною 1 цієї статті.
Відповідальність за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, обов'язковою кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є дії, передбачені частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, до матеріалів справи долучено довідку про повторність та копії постанови Червонозаводського районного чуду м. Харкова від 16.05.2023 року про притягнення ОСОБА_1 за частиною 3 статті 130 КУпАП та копію постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08.08.2023 року за якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 КУпАП.
За приписами п. 5 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 р., не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне затримання, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне затримання підписано особою, щодо якої його складено.
Під час розгляду справи було встановлено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 2 статті 130 КУпАП, проте суд не може кваліфікувати дії водія за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки протокол про адміністративні правопорушення має суттєві помилки при його складанні, що підтверджують долучені до матеріалів справи рапорти працівників поліції та зміст протоколу по суть змінює суть обвинувачення в повному обсязі.
Суд критично ставиться до долученого рапорту інспектора поліції та не визнає його доказом в даному провадженні, який по суті змінює суть пред'явленого обвинувачення.
За змістом статті 279, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись судом у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, здійснювати перекваліфікацію дій, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами статті 213, 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є лише розгляд справи.
Одночасно суд звертає увагу, що під час дослідження відеозапису з бодікамери встановлено, що ОСОБА_1 було повідомлено про складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення саме за частиною 2 статті 130 КУпАП.
Натомість рапорт інспектора поліції не зареєстровано у встановленому порядку і він не має резолюції посадової особи, на ім'я якої він поданий, а також не містить підпису особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
З викладених вище мотивів суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 неправильно кваліфіковано за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, разом з тим, з матеріалів справи в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак норми КУпАП не передбачають перекваліфікації дій за вчинене правопорушення, передбачене КУпАП.
Щодо процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.
Статтею 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час дослідження відеозапису з місця події, судом було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 не складався, останньому не було роз'яснено суті вчиненого правопорушення.
Окрім цього, на питання інспектора «чи будете Ви чекати складання протоколу», ОСОБА_1 надав відповідь «ні», на що інспектор повідомив, що «протокол про адміністративне правопорушення буде направлено поштою за адресою проживання».
Втім, жодним чинним законодавством не передбачена процедура направлення протоколу засобами поштового зв'язку на адресу особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). За змістом підпунктів 1) та 2) п. 1 розділу VII Інструкції № 1026 поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відео реєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Зазначені норми направлені на забезпечення об'єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації у якості доказів у суді. Зазначене вбачається із положень п. 2. розділу І Інструкції № 1026, відповідно до якого застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, що за допомогою відеореєстратора повинна фіксуватись вся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність на наданому суду відеозаписі з місця події від 11.04.2024 факту роз'яснення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, суті обвинувачення згідно з вимогами вищевказаних положень КУпАП та Інструкцій, відсутність факту вручення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відсутність підписів ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не свідчить про те, що останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, відмовився від отримання копії протоколу.
Вказані обставини свідчать про порушення права на захист особи, яке гарантоване Конституцією України.
За змістом вимог статті 256, частини 1 статті 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адже відповідно до статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка знаходиться в главі 19 розділу IV «Провадження в справах про адміністративні правопорушення», для суду протокол про адміністративне правопорушення є документом, який порушує адміністративне провадження, і єдиною процесуальною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У відповідності із статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 130, 247, 248, 251 КУпАП, суд,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Суддя: