Справа 556/997/24
Номер провадження 2/556/371/2024
13.06.2024 Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Котик Л.О.,
при секретарі Соловей Г.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Володимирець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася до Володимирецького районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, що складається, зокрема, із земельних ділянок, площею 0,78 га, 1,60 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території Воронківської сільської ради Володимирецького району (нині Володимирецької селищної ради Вараського району) Рівненської області.
До правовідносин по спадкуванню майна застосовуються положення Цивільного кодексу 1963 року.
Так, згідно із ч.2 статті 524 ЦК 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Батько заповіту не залишав.
Згідно із статтею 529 Цивільного кодексу 1963 р. при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.
Відповідно до статті 549 ЦК 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, зокрема, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Разом з тим, на час смерті ОСОБА_5 з ними проживали: його дружина - ОСОБА_6 , син - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_7 .
ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, спадщину прийняла, оскільки фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, у неї знаходяться оригінали держвних актів.
Оформити спадщину на пай позивачка не може, оскільки державні акти видані після смерті останнього.
Разом з тим, позивачка вважає, що батько правомірно набув майнових прав на земельні ділянки, тому увійшов до списку пайовиків, в іншому випадку йому не могло бути видано сертифікат, а згодом і державні акти.
На підставі наведеного просить визнати за нею право власності на спадкове майно, оскільки підтвердити свої спадкові права, окрім як в судовому порядку, не може.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 квітня 2023 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 13 квітня 2024 року відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В підотовче судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, в позовній заяві представник позивача просить розглянути справу у їх відсутності.
Відповідачі в підготовче судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають.
Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, що складається, зокрема, із земельної ділянки, площею 0,78 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Воронківської сільської ради Володимирецького району (нині Володимирецької селищної ради Вараського району) Рівненської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 070691. А також із земельної ділянки, площею 1,60 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Воронківської сільської ради Володимирецького району (нині Володимирецької селищної ради Вараського району) Рівненської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 070658.
Факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу позивачки, серії НОМЕР_2 , згідно якого вбачається,що її дошлюбне прізвище - « ОСОБА_8 »; свідоцтвом про народження позивачки, серія НОМЕР_3 , де в графі батько записаний - ОСОБА_5 .
Згідно ч.2 статті 524 ЦК 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно із статтею 529 Цивільного кодексу 1963 р., при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до статті 549 ЦК 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, зокрема, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, спадщину прийняла, оскільки фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, у неї знаходяться оригінали держвних актів.
Згідно довідки № 426 від 05.03.2024, виданої Володимирецькою селищною радою Рівненської області, до складу сім'ї ОСОБА_5 входили: дружина - ОСОБА_6 ; син - ОСОБА_2 ; син - ОСОБА_7 .
Відповідно до довідки №435/01-16 від 28.03.2024, виданої державним нотаріусом Володимирецької державної нотаріальної контори, спадкову справу після смерті ОСОБА_5 не заведено.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть останньої, серії НОМЕР_4 .
Згідно довідки № 447/01-16 від 28 березня 2024 року, виданої державним нотаріусом Володимирецької державної нотаріальної контори , спадкову справу після смерті ОСОБА_6 не заведено.
Відповідно до довідки № 439 від 06.03.2024, виданої Володимирецькою селищною радою, до складу сім'ї ОСОБА_6 входили: син - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть останнього, серії НОМЕР_5 .
Згідно із довідкою Володимирецької державної нотаріальної клитори № 446-01-16 від 28 березня 2024 року, спадкову справу після смерті ОСОБА_7 не заведено.
Відповідно до довідки № 440 від 06.03.2024, виданої Володимирецькою селищною радою Рівненської області, до складу сім'ї ОСОБА_7 на час його смерті входили його сини: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно роз'яснення, наданого нотаріусом Володимирецької державної нотаріальної контори №477/01-16 від 03 квітня 2024 року, де зазначено про неможливість вчинення нотаріальної дії з причини того, що державні акти про право власності на земельні ділянки видані вже після смерті батька позивачки.
Згідно от.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.
Статті 1216, 1297 Цивільного кодексу України передбачають право та обов'язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право
володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки па підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщи; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Однак, видача державного акту після смерті спадкодавця не спростовує факту наявності у нього права власності на ці земельні ділянки і не може бути підставою позбавлення права спадкоємця на спадкове майно. Спадкодавецьфактично мав у власності спірні земельні ділянки на підставі сертифікату на земельну частку (пай). Зокрема, як це вбачається з пунктів 16, 17 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
А як зазначено в ст.ст. 1216, 1297 Цивільного кодексу України, право та обов'язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину, у зв'язку з чим виникла необхідність звернутись до суду про визнання за мною, як спадкоємцем за заповітом, права власності на земельну ділянку.
Згідно абзацу 17 п.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відтак, такими ж є відповідачі у спорах про спадкування.
Отже, способом захисту прав та інтересів позивача у даному випадку є визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач є спадкоємцем спірного майна, у встановленому порядку прийняв спадщину після їх смерті, до складу якої входять вищезазначені земельні ділянки.
Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясовування і дослідження інших обставин справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за життя ОСОБА_5 набув право власності на земельні ділянки, яке підтверджувалось відповідним сертифікатом, який в подальшому на підставі розпорядження голови Володимирецької районної державної адміністрації був замінений Державними актами. При цьому, позивачка є спадкоємцем майна ОСОБА_5 за законом, у зв'язку з чим її позов підлягає задоволенню.
Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачами, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.
А як в ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивачка не ставить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 177, 178, 346, 328, 1216, 1217, 1223, 1233, 1268, 1297 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7, Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 30, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,- УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Воронки Володимирецького району Рівненської області батька ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 0,78 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства на території Воронківської сільської ради Володимирецького району (нині Володимирецької селищної ради Вараського району) Рівненської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 070691, виданого 01.02.2006.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Воронки Володимирецького району Рівненської області батька ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 1,60 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства на територій Воронківської сільської ради Володимирецького району (нині Володимирецької селищної ради Вараського району) Рівненської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 070658, виданого 01.02.2006.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5) розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: Котик Л.О.
Учасники провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 ;
Відповідачі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 .