Дата документу 12.06.2024Справа № 643/21435/19
Провадження № 2/554/168/2024
12 червня 2024 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.,
при секретарі - Грай К.В.
за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом,-
Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 20 грудня 2019 року звернулася до Московського районного суду м.Харкова з позовом до відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання за ними права власності по 66/400 частин домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову вказали, що позивачі між собою є сином та матір'ю, а відповідачі є дідом та бабою позивача ОСОБА_3 з боку батька ОСОБА_6 . Прадіду ОСОБА_3 та діду чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_7 належало на праві власності 66/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . 10 серпня 1988 року ОСОБА_7 склав заповіт, посвідчений нотаріусом Харківської державної нотаріальної контори, згідно якого все своє майно заповів своєму онуку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Спадщину після його смерті прийняла його дружина ОСОБА_8 , яка постійно проживала зі спадкодавцем. Із заявами про прийняття спадщини після його смерті до нотаріальної контори ніхто не звертався. ОСОБА_8 також склала заповіт від 10 серпня 1988 року на все свої майно на ім'я онука ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла. На час смерті ОСОБА_8 її онук ОСОБА_6 , на користь якого вона склала заповіт, постійно з часу свого народження проживав у будинку АДРЕСА_1 разом зі своїми батьками та дідусем з бабусею. У середині 1980-х років батькам ОСОБА_6 - відповідачам по справі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та їх сину ОСОБА_6 була надана 1-кімнатна квартира АДРЕСА_2 та з того часу вони зареєстровані у цій квартирі. Проте фактично до квартири переїхали відповідачі, а їхній син ОСОБА_6 залишився проживати з бабою та дідом. Позивач ОСОБА_1 стала проживати однією родиною з ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 ще з червня 1991 року, ще до реєстрації шлюбу та за життя діда та баби ОСОБА_6 . 12 червня 1992 року позивач ОСОБА_10 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу батьки чоловіка позивачки запропонували їй також зареєструватися у квартирі АДРЕСА_2 з метою розширення, що вона і зробила, але фактично залишилася проживати по АДРЕСА_1 , де проживає і зараз. Позивач ОСОБА_11 також з народження ІНФОРМАЦІЯ_4 і по цей час проживає у будинку АДРЕСА_1 , але зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 . У лютому 1992 року ОСОБА_8 , баба ОСОБА_6 , отримала травму ноги та була прикута до ліжка, а позвиач ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_6 опікувалися нею, оскільки проживали разом у будинку. Після смерті ОСОБА_8 її онук ОСОБА_6 вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживав у будинку, користувався всім майном, сплачував комунальні послуги, мав на руках всі правовстановлюючі документи на будинок, які за життя передала йому ОСОБА_8 . Таким чином, ОСОБА_6 прийняв спадщину фактично, однак до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався. Відповідач ОСОБА_5 спадщину після свої матері ОСОБА_8 не прийняв ані фактично, ані юридично шляхом подання заяви про прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер. Спадкова маса після його смерті складається з 66/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , які він успадкував після смерті своєї бабусі. Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли позивачі , як син та дружина, та відповідачі, як батьки, по 66/400 частин домоволодіння, оскільки останні були зареєстровані разом із спадкодавцем у квартирі АДРЕСА_2 . Нещодавно їм стало відомо, що відповідач ОСОБА_5 у 2019 році звернувся до Харківської державної нотаріальної контори № 3 з питання оформлення спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . На доказ прийняття спадщини саме ним ОСОБА_5 надав документи на будинок та ощадну книжку, якими заволодів хитрістю вже після 6 місячного строку, забравши їх з будинку без дозволу свого сина ОСОБА_6 . Таким чином, ОСОБА_5 спадщину після своєї матері не прийняв, так як не подавав заяви у встановлений 6-місячний строк та не вступив фактично в управління або володіння спадковим майном. Вказують, що спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8 прийняв саме ОСОБА_6 , оскільки протягом 6 місяців вступив в управління майном, яке належало спадкодавиці, проте не оформив спадщину нотаріально. У зв'язку з цим, вони не мають можливості оформити спадщину у нотаріальній конторі, тому звернулися до суду з позовом.
Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова Букреєвої І.А. від 21 грудня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження (том 1 а.с.58).
Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова Харченко А.М. від 14 серпня 2020 року справу прийнято до провадження (том 1 а.с.81).
01.02.2021 позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 подали до суду заяву до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про збільшення позовних вимог, в якій остаточно просили суд:
встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, після смерті ОСОБА_12 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
визнати за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 права власності по 66/400 частин домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с.94-98).
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 07 вересня 2021 року провадження по справі зупинено до 05 жовтня 2021 року до залучення у справі правонаступника відповідача ОСОБА_5 , який вибув з процесу у зв'язку зі смертю (том 1 а.с.120).
На підставі розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 14 квітня 2023 року цивільну справу прийнято до провадження, поновлено провадження по справі, витребувано з Четвертої харківської державної нотаріальної контори відомості про спадкову справу та осіб, які прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 (том 1 а.с.124).
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 09 червня 2023 року витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Губської В.А. копію спадкової справи № 63/2021 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 ( том 1 а.с.140).
На виконання вимог ухвали суду приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Губською В.А. надано копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 (том 1 а.с.207-286).
Протокольною ухвалою від 19 лютого 2024 року виключено з числа відповідачів ОСОБА_5 , у зв'язку з його смертю, при цьому спадкоємці не залучалися в якості правонаступників, оскільки спадщину після його смерті прийняла інший відповідач ОСОБА_4 .
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19 лютого 2024 року витребувано з Третьої харківської міської нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , з Четвертої харківської державної нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 (том 2 а.с.13).
На виконання вимог ухвали суду вказані спадкові справи надіслані до суду (том 2 а.с.29-127).
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 12 квітня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов прохав задовольнити (том 2 а.с.1).
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомила (том 2 а.с.27-28, 142-143).
Заслухавши думку учасників справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до наступного висновку
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане Міським бюро РАЦС м.Харкова від 16 грудня 1991 року, а/з 17389 (том 1 а.с.32).
За життя ОСОБА_7 був власником 66/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 , на підставі Договору дарування, р№ 1-1189, посвідченого Третьою харківською державною нотаріальною конторою 26.03.1986; Свідоцтва про право власності 08.10.1970, РЖУ Московського району м.Харкова; Рішення суду № 2-1253, 16.09.1970, Московського району м.Харкова, про що свідчить відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно ( Інформаційна довідка № 366343536 від 19.02.2024) (том 2 а.с.19-20).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8 , про що свідчить Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 видане Міським бюро РАЦС м.Харкова від 19 квітня 1992 року, а/з № 5551 (том 1 а.с.33).
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були чоловіком та дружиною, що слідує із Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 31 серпня 1961 року (том 2 а.с.35).
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мали сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис 7/1815 від 27.07.1942 року, що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 97.12.1944 року (том 2 а.с.85).
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим Харківською міським відділом РАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), а/з № НОМЕР_6 (том 1 а.с.113).
ОСОБА_5 був одружений із ОСОБА_14 , з 17 травня 1969 року , що слідує із Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 28 травня 1986 року (том 1 а.с.237).
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мали сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що слідує із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00032347126 від 31 серпня 2021 року (том 1 а.с.244-245).
ОСОБА_6 був одружений із ОСОБА_15 (на даний час ОСОБА_1 (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 від 12 червня 1992 року та свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_9 від 11 червня 2005 року) (том 1 а.с.36-37).
Від шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_1 мали сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що слідує із Свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 від 17 лютого 1993 року, виданого Палацом новонароджених м.Харкова, а/з № 840 (том 1 а.с.35).
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_11 видане Міським відділом РАЦС № 4 Харківського ОУЮ від 14 жовтня 2002 року, а/з 7740) (том 1 а.с.34).
10 серпня 1988 року ОСОБА_7 склав заповіт на все своє майно на ім'я ОСОБА_6 , посвідчений Третьою харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2-2182 (том 2 а.с.102). Після його смерті спадкова справа не заводилася, що слідує із Постанови державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 грудня 2019 року (том 1 а.с.23).
10 серпня 1988 року ОСОБА_8 склала заповіт на все своє майно на ім'я ОСОБА_6 , посвідчений Третьою харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2-2183 (том 2 а.с.101). Після її смерті заведена спадкова справа № 190/2019 від 23.07.2019 року, реєстраційний номер у спадковому реєстрі № 64500637, в Третій Харківській міській державній нотаріальній конторі на підставі заяви сина ОСОБА_5 (том 2 а.с.53, 82).
Положення цього конституційного принципу кореспондуються з приписами статті 5 ЦК України, згідно яких акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР (в редакції Закону 1963 року), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце тоді, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
За змістом ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР (в редакції Закону 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
В силу ст. 548 ЦК Української РСР (в редакції Закону 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК Української РСР (в редакції Закону 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Із положень п. 113 Інструкції, яка була чинною на час виникнення спірних відносин, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.
Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.
Як передбачено ст. 560 ЦК Української РСР (в редакції Закону 1963 року) спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Із положень ч. 1 ст. 77 ЦПК України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як передбачено ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_8 є такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_7 в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, оскільки фактично вступила в управління та володіння майном (копія домової книги за адресою: АДРЕСА_1 (том 2 а.с.103-108)), однак спадщину у вигляді 66/100 частин будинку по АДРЕСА_1 на своє ім'я не оформила.
ОСОБА_6 на час смерті діда ОСОБА_7 та баби ОСОБА_8 постійно проживав разом з ними за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявністю у нього правовстановлюючих документів на будинок за місцем проживання, копії яких додані до позову його дружиною ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3 (том 1 а.с.17-20), Актом сусідів від 03.12.2019 року (том 1 а.с.38). Факт фактичного проживання сім'ї ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 підтверджується медичною документацією на дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (том 1 а.с.39-42), квитанціями про оплату комунальних послуг, Договорами про надання комунальних послуг (том 1 а.с.43-53).
Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що відповідно до п.1 ст.273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Таким чином, ОСОБА_6 є таким, що прийняв спадщину за заповітом після смерті діда ОСОБА_7 та баби ОСОБА_8 в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, оскільки фактично вступив в управління та володіння майном, так як постійно проживав із спадкодавцями на момент їх смерті за адресою: АДРЕСА_1 , а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачів про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, після смерті ОСОБА_12 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_13 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 спадщину прийняли його дружина ОСОБА_10 , син ОСОБА_3 (неповнолітній на час смерті батька) та батьки - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, оскільки проживали та були зареєстровані разом з померлим (Постанова Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 грудня 2019 року (том 1 а.с.23) та копія поквартирної картки за адресою: АДРЕСА_3 (том 2 а.с.34)).
Враховуючи, що ОСОБА_6 прийняв спадщину у вигляді 66/100 частин будинку по АДРЕСА_1 , однак на своє ім'я за життя її не оформив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання за його спадкоємцями, а саме сином ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_1 , права власності по 66/400 частин будинку по АДРЕСА_1 за кожним.
Отже, позовні вимоги у вказаній частині заявлених вимог підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141,229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, після смерті ОСОБА_12 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_13 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 права власності по 66/400 частин домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 .
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_14 .
Суддя Л.І. Савченко