Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600
Справа № 541/1658/24
Провадження № 2-а/541/13/2024
13 червня 2024 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі: судді - Городівського О.А.
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.
позивача ОСОБА_1 його представника адвоката Сидоренко Ю.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Інспектора СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Решітько Руслана Миколайовича
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 460634 від 28 квітня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
06 травня 2024 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаним адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 .. В обґрунтування вказав, що 28 квітня 2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 гривень. Постанову серії БАД № 460634 вважає незаконною з підстав того, що суть правопорушення викладено некоректно. Окрім того, позивач вважає, що відповідач не здобув доказів його винуватості у порушенні п. 15.9 «г» ПДР України, зазначеного в постанові. Розгляд справи про адміністративне правопорушення вважає проведеним з порушенням його права на захист та без належного встановлення обставин події. З огляду на вищенаведене, прохав оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду в Полтавській області від 07 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання.
До суду надійшов відзив представника Головного управління Національної поліції в Полтавській області в якому позовні вимоги заперечено. Представник відповідача вказує, що водій ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху та здійснив зупину на перехресті, чим порушив п. 15.9 «ґ». Оскаржувану постанову та дії працівника поліції вважає законними, а факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 доведеним поза розумним сумнівом. Зважаючи на вище викладене у задоволенні позову прохав відмовити.
Відповідач, Інспектор СРПП Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області капрала поліції ОСОБА_2 правом на подання відзиву не скористався.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та прохали їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, явку свого представника не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомляли.
Заслухавши пояснення позивача та його представник, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 28.04.2024 року поліцейським СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії БАД № 460634 від 28.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про її скасування.
Згідно з оскаржуваної постанови позивачу в провину ставиться порушення п. 15.9 ґ. ПДР, у зв'язку із зупинкою-стоянкою на перехресті.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ч.1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками
У відповідності до п. 15.9 ґ. ПДР України, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Окрім того, у відповідності до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
На підтвердження вчинення правопорушення, відповідач надав відеозаписи з бодікамери поліцейського, який здійснював розгляд справи. Відомості про технічний запис, яким було здійснено відео, міститься в оскаржуваній постанові.
При перегляді відеозапису, наданого відповідачем, вбачається, що автомобіль Mitsubishi Lancer днз НОМЕР_1 (водієм якого являється позивач) знаходиться на Т-подібному перехресті в нерухомому стані. В цей час водій знаходиться поза межами автомобіля.
При з'ясуванні обставин події працівниками поліції, водій ОСОБА_1 вказував, що інший автомобіль який знаходився на перехресті зумовив для нього перешкоду у русі.
З огляду на спір між водіями у пріорітетності у русі вони викликали поліцію для врегулювання такого спору.
Надаючи оцінку встановленим обставинам суд вважає, що у позивача відсутні підстави вважати свої дії правомірними.
Суд вважає, що ОСОБА_3 , будучи учасником дорожнього руху мав усвідомлювати, що зупинка транспортного засобу на перехресті становить небезпеку для інших учасників дорожнього руху.
З відеозапису чітко вбачається, що зупинка Mitsubishi Lancer на перехресті є наслідком усвідомленого волевиявлення водія, котрий в подальшому покинув салон автомобіля та чекав приїзду поліції неподалік автомобіля.
Доводи позивача, з приводу причин своєї зупинки, суд не вважає переконливими, так як наявність перешкоду у русі наділяє водія правом здійснювати маневри, в тому числі щодо об'їзду такої перешкоди.
На цьому наголошує п. 12.3 ПДР України, де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
З відеозапису з бодікамери поліцейського, на якому зафіксована дорожня обстановка чітко вбачається можливість для автомобіля Mitsubishi Lancer здійснити об'їзд іншого автомобіля. Цього ОСОБА_1 не зробив.
За змістом п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Розташувавши свій автомобіль на перехресті двох доріг ОСОБА_1 створив реальну небезпеку для руху інших учасників дорожнього руху, при цьому маючи реальну змогу вжити заходів по забезпеченню безпеки руху, не вчинив належних дій для цього.
Суд погоджується з висновками оскаржуваної постанови щодо порушення ОСОБА_1 правил зупинки транспортного засобу, які закріплені п. 15.9 ґ. ПДР України.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про правомірність дій суб'єкта владних повноважень по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись ст.ст.5, 9, 241-246, 250,286 КАС України,
Відмовити у задоволенні адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 460634 від 28 квітня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 14 червня 2024 року.
Суддя О. А. Городівський