Справа № 364/166/24
Провадження № 2-др/364/5/24
14 червня 2024 року , Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Моргун Г.Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши, в селищі Володарка, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, заяву представниці позивачки про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 , електронний кабінет відсутній)
представниця позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний електронний кабінет)
до
ОСОБА_3 ( РНОКПП не зазначено або паспорт не зазначено, адреса АДРЕСА_3 , засоби зв'язку та відомості про наявність електронного кабінету не відомі)
про стягнення боргу,
17.05.2024 до суду надійшла заява представниці позивача, якою вона просить суд ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі - 6000,00 гривень .
20.05.2024 суд прийняв заяву до свого провадження та призначив її до судового розгляду на 24.05.2024, про що повідомлено учасників судового розгляду.
24.05.2024 судовий розгляд справи не відбувся, оскільки не повернулися докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а відтак суд відклав судове засідання на 14.06.2024 о 09:10.
Матеріали справи вказують, що про судовий розгляд заяви призначений на 14.06.2024 позивач, його представниця та відповідач належним чином повідомленні про час та місце розгляду заяви ( а.с. 47, 48, 49, 50, 51, 52).
Відповідач своїм правом щодо заперечення проти вимог щодо ухвалення додаткового рішення до суду не надав.
14.06.2024 суд відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглядає заяву в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( без виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити додаткове рішення по справі частково задовольнивши вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 270 ЦПК України, регламентує, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власною ініціативою ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом установлено, що 14.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу суд задовольнив.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса : АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) боргу у розмірі - 16453 ( шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят три) гривні 00 коп. та судові витрати у розмірі сплаченого судового збору - 968,96 гривень.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача здійснювала адвокат Порхун Олеся Павлівна на підставі ордера серії АІ № 1570731 від 18.03.2024 ( а.с.7) та договору про надання правової допомоги від 22 лютого 2024 ( а.с.22-23). На ствердження наданих послуг представниця надала суду акт надання послуг від 17 травня 2024 року до договору про надання правової допомоги від 22.02.2024. В якому зазначає, що адвокатом на момент складення акта надано, а клієнтом отримано наступні послуги:
-усні консультації по справі,
-підготовка позовної заяви,
-виконання вимог ухвали суду по справі № 364/166/24.
Загальна вартість послуг визначена у фіксованій сумі та вона складає - 6000,00 ( шість тисяч) гривень ( а.с.44).
Однак при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Наведений підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу є сталим та неодноразово викладався у постановах Верховного Суду, зокрема, від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18, від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15ц (провадження № 14-382цс19), від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20), від 19 листопада 2021 року у справі № 752/16038/19 (провадження № 61-7905св21).
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 6000,00 грн є завищеними та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки перевіряючи наданий суду акт виконаних робіт ( а.с. 44) долучений представницею позивача з матеріалами справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання зазначених робіт.
Суд врахувавши, що справа не відноситься до складної, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру. Виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до розмір 3000,00 грн, яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.
Керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,
Заяву представниці позивачки про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, - задовольнити частково.
Ухвалити по справі додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса : АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 ( три тисячі) гривень.
Копію додаткового рішення направити сторонам.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Суддя Г. Л. Моргун