Справа № 362/3429/22
Провадження № 2/362/563/23
12 червня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,-
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за Кредитними договорами:
- № 3394910355/622346 від 25.01.2021 в розмірі 23910 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 17910 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- № 02966-02/2021 від 03.02.2021 в розмірі 35775 грн., з яких: 9 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 26775 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- № 3394910355/379958 від 18.02.2021 в розмірі 22400 грн., з яких: 5600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 16800 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- № 0990107907 від 18.02.2021 в розмірі 134 425 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 124 245,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, а всього - 216 510,00 грн. та судові витрати у справі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між відповідачем та ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група»», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТРУМ», ТОВ «ГОУФІНГОУ», ТОВ «ІНФІНАНС» укладено кредитні договорм шляхом їх підписання електронним підписом Позичальника, відтвореним через використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і були підписані на номер моб. телефону Відповідача, про що свідчать розділи Кредитних договорів, реквізити та підписи сторін.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договори факторингу, у відповідності до умов яких ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група»», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТРУМ», ТОВ «ГОУФІНГОУ», ТОВ «ІНФІНАНС» передали (відступили) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні їм Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі до Відповідача в сумі 216 510,00 грн..
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.
Представник позтивача просив справу розглядати у його відстуності, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи у його відстуності. У поданому до суд відзиві позов не визнав, вказуючи, що договорів не підписував, грошей не отримував, розрахунки Позивача не відповідають умовам наданих ним же паперових копій електронних доказів, оригінали яких відсутні і не існують в природі. Доказів фактичного перерахунку коштів і розрахунків сторін, позивачем взагалі не надано. Докази набуття права вимоги саме до Відповідача не є достатніми, а доказів повідомлення Відповідача про вимоги Позивача до моменту подання позову теж немає. Позовних вимог не визнає заважючи на те, що позивачем не доведено факт укладання договору первісним кредитором з Відповідачем та його істотних умов, єдиним доказом чого може бути оригінал примірника договору в електронній формі з усіма реквізитами, у тому числі - підписами Сторін, згідно зі ст. 100 ЦПК України та ч. 1 ст. 5, абз. 1 ч. 1 ст. 7 та ч. 4 ст. 1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", який дозволить перевірити наявність електронних цифрових підписів обох сторін договору у дату його укладання, щоб встановити достовірний незмінний зміст підписаного сторонами Договору і застосувати його умови до правовідносин Сторін при прийнятті Судом рішення, дослідивши докази безпосередньо; Позивачем не доведено факту видачі кредиту та розміру заборгованості загального та по її складовим (які не були погоджені у письмовій формі); Нараховані Позивачем суми не відповідають законодавству України тому числі ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» та заявленим самим Позивачем у наданих копіях договору та додатків до нього умовам кредитування, і є непропорційно великою сумою, не відповідають справедливості, добросовісності та розумності цивільно-правових відносин Постановам Великої Палати Верховного Суду; має місце прострочення кредитора та недоведеність набуття Позивачем права вимоги. Надання Позивачем оригіналу кредитного договору з додатками дозволяв би встановити дійсний зміст його істотних умов. Оскільки їх не існує. Паперова копія електронного документа унеможливлює ідентифікацію його підписантів, зміст її не захищений від внесення правок та викривлення, а тому прийняття рішення на основі паперової електронного доказу не відповідає нормам статей 77, 78, 79, 95, 100 України, ст. 1055 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг) та принципу безпосереднього дослідження доказів Судом.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи відзив відповідача, відповідь на відзив позивача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Судом установлено, що ОСОБА_1 укладено кредитні договори:
- № 3394910355/622346 від 25.01.2021 з ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група»» на суму основного боргу у розмірі 6 000,00 грн. зі сплатою відсотків
- № 02966-02/2021 від 03.02.2021з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТРУМ» на суму основного боргу в розмірі 9 000,00 грн. зі сплатою відсотків;
- № 3394910355/379958 від 18.02.2021 з ТОВ «ГОУФІНГОУ» - 5600,00 грн. сума боргу зі сплатою відсотків;
- № 0990107907 від 18.02.2021 з ТОВ «ІНФІНАНС» на суму боргу в розмірі 10000,00 грн. зі сплатою відсотків.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договори факторингу, у відповідності до умов яких ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група»», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТРУМ», ТОВ «ГОУФІНГОУ», ТОВ «ІНФІНАНС» передали (відступили) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні їм Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі до Відповідача в сумі 216 510,00 грн..
Тобто, між сторонами існує спір щодо виконання договірних зобов'язань сторонами за договорами кредиту, у яких відбулась заміна кредитора шляхом відступлення первісним кредитором новому кредитору право вимоги до боржника у розмірі невиконаного позичальником зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами.
Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з частиною першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (статті 517 ЦК України).
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-979цсі5.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частинами першою та сьомою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджується, що за договораим про надання кредитів відбулася заміна кредитора, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набув права вимоги до відповідача за вказаними договорами.
Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а пози чальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).
Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що на виконання умов договорів про надання кредиту первинними кредиторами було перераховано відповідачу обумовлену суму грошових коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З вищевикладеного випливає, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/2284/16-ц.
Разом із тим, суд зауважує, що ні під час звернення до суду із даним позовом, ні під час розгляду справи, позивач не надав доказів на підтвердження зарахування відповідачу кредитних коштів за договорами про надання кредиту (первинних бухгалтерських документів).
Позивачем не надано доказів на підтвердження укладення кредитного договору, як підписання відповідачем самого договору, так і передачі йому позикодавцями кредитних коштів (виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо), оскільки за нормами п. 2 ч. 1 ст. 1046, ч. 2 ст. 1054 ЦК України кредитний договір є укладений з моменту передання грошей.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості (а.с. 15) є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Більше того, такі розрахунки не є первинними бухгалтерськими документами, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Отже, самі по собі, без надання доказів отримання кредитних коштів позичальником, такі розрахунки не підтверджують наявності заборгованості у відповідача перед позивачем.
Також, з наданих суду доказів неможливо встановити, у якому обсязі передано право вимоги до відповідача за договором факторингу.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №755/18920/18.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України в разі відмови в позові, відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 536, 612, 1054, 1055, 1077 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Л.М. Кравченко