Справа № 344/7530/24
Провадження № 3/344/3171/24
12 червня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №137995 від 14.04.2024, 15 квітня 2024 близько 18 год 40 хв в м. Івано-Франківську по вул. Нова, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAF» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'янінні на м ісці зупинки та в медичному закладі, водій, у встановленому законом порядку, відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якому роз'яснено вимоги ст.. 268 КУпАП, своєї вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні не визнав. Вказав, що 15.04.2024 року справді перебував на території, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , оскільки там відбувалася загрузка-вигрузка цого автомобіля. Знаючи, що їхати автомобілем в той день він вже не буде, то припаркував його на території. Однак, в ході розмови із чоловіком, що там працює ОСОБА_2 , в них виник словесний конфлікт. При конфлікті вказаний чоловік сказав, що він йомуза таку розмову відомстить. Уже припаркувавши свій автомобіль, він вжив алкоголь та в подальшому ще спілкувався з ОСОБА_2 . В ході такого конфлікту ОСОБА_2 зателефонував у 102, через деякий час приїхала патрульна поліція. Не заперечую, що в нього справді виник конфлікт з охоронцем, однак не визнає того факту, що перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння керував транспортним засобом. Оскільки функцій водія після вживання алкогольних напоїв він не виконував, наміру їхати не мав та працівниками поліції зупинений не був. Надав письмове клопотання про закриття провадження у справі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважаю зазначити наступне.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Так, адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 ПДР, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
З долученого відео не вбачається, що транспортний засіб був зупинений працівниками поліції та ОСОБА_1 виконував функції водія.
З огляду на положення п. 1.10 ПДР та диспозицію ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 в даній ситуації неможливо визнати водієм, оскільки матеріали справи та долучені до протоколу докази не містять відомостей, які б об'єктивно підтверджували факт керування ним транспортним засобом, та факту того, що він як водій відмовився від проходження огляду.
Крім того, матеріалах даної адміністративної справи не містять відповідних доказів відсторонення мене як водія від керування транспортним засобом, що також спростовують той факт, що я керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. тобто існують обґрунтовані підозри, що навіть попри наявність складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній мав змогу продовжити свій рух.
В той же час, відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до приписів ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Наявні у справі докази не є достатніми та не дають можливості беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зупинений працівником поліції та як водій відмовився від проходження огляду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іванна КОВАЛЮК