Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/113/24
3/291/178/24
Ружинський районний суд Житомирської області
11 червня 2024 року
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВПД № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
24 січня 2024 р. о 17 год. 00 хв. с. Дерганівка Бердичівського району Житомирської області, по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, а саме відмовився від такого огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні 15.05.2024 р. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, показав, що він не рухався, а сидів у машині. Потім поліцейський почав щось шукати в машині, проводячи обшук. Забрав у нього ключі. Потім під'їхав ще один екіпаж, тоді вже акти були складені. Два акти на стан сп'яніння вже були готові. В ньому не зазначено в якій області було. Його ніхто не зупиняв, поліцейські сказали, що у нього немає номерних знаків, що їхав без переднього номерного знаку. Акти виправлені.
В судове засідання 11.06.2024 р. ОСОБА_1 не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив до суду клопотання про перенесення засідання суду у зв'язку із хворобою.
Дослідивши вказане клопотання суддя дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з наступних підстав.
В своєму клопотанні від 07.06.2024 р. ОСОБА_1 просить відкласти розгляд справи у зв'язку із хворобою, однак будь-яких доказів стосовно стану свого здоров'я, що не дозволяє йому з'явитись в судове засідання не надав. При цьому слід зазначити, що з вказаної заяви не вбачається розгляд якої справи він просить відкласти та на яку дату призначене вказане засідання.
Тобто, належних та допустимих доказів, які б свідчили про поважність причин неприбуття в судове засідання суду надано не було.
За таких обставин, суддя не має підстав для визнання причини неявки в судове засідання 11.06.2024 р. ОСОБА_1 поважною. А такі його дії суддя розцінює як затягування розгляду даної справи.
Суд також враховує, що ОСОБА_1 був ознайомлений з матеріалами справи, приймав участь в судовому засіданні, надавав покази, був присутній під час дослідження письмових доказів та відео з нагрудної камери поліцейського.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З урахуванням наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 був повідомлений завчасно та належним чином про розгляд справи, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд враховує наступне.
Частиною 1 ст.9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.254 КУпАП Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вище викладених обставин, вина ОСОБА_1 повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- відомостями, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 263491 від 24.01.2024р;
- розпискою про роз'яснення прав передбачених ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП;
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким встановлено, що у гр. ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода та від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу він відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, з якого вбачається, що ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я не доставлявся у зв'язку з його відмовою;
- копією постанови серії БАД № 555240 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП;
- відеозаписом події адміністративного правопорушення.
Вище зазначені події зафіксовані на відеозаписах, які міститься на долученому до матеріалів справи оптичному диску, який було переглянуто в судовому засіданні. З відео файлів вбачається, факт керуванням водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, факт його зупинки працівниками поліції. Підійшовши до водія, який знаходився у автомобіля за кермом, поліцейський повідомляє йому про відео фіксацію події, повідомляє про причину його зупинки, а саме керуванням автомобілем у якого відсутній номерний знак, повідомляє, що у нього є підстави вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Водій реагує негативно, веде себе агресивно, вживає нецензурні слова відносно поліцейських.
Поліцейські пропонують водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати для цього в медичний заклад.
Водій пояснює, що він хоче у Вінницю, його ніхто не зупиняв і що вони йому позривали номерні знаки.
Поліцейський роз'яснює водію його права та обов'язки. Повідомляє водію, що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння та пропонує пройти огляд за допомогою технічного приладу «Драгер на місці зупинки.
Водій пояснює, що він їде в Житомир, Вінницю, при цьому веде себе агресивно.
Поліцейський повідомляє водію, що така його поведінка буде розцінена ним, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Пропонує йому пройти огляд в медичному закладі.
Водій повідомляє, що відмовляється їхати у Ружин, хоче у Вінницю. Повідомляє, що забороняє зйомку. Веде себе агресивно, вживає нецензурну лайку в адресу поліцейських.
Поліцейський складає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оголошує її.
Поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та інші процесуальні документи. Оголошує його, пропонує поставити підпис, водій відмовляється ставити підпис. Повідомляє, що не відмовляється від освідування та просить завезти його в суд.
Поліцейський повідомляє водію, що він відсторонюється від керування транспортним засобом.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час складання протоколу, оскарження таких дій та його результатів.
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, закріплено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП. а саме за те, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, оцінивши наведені докази, суддею встановлено, що гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суддя критично оцінює пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який в судовому засіданні заперечував факт керування ним транспортним засобом, оскільки такі твердження спростовані сукупністю належних і допустимих доказів, що були безпосередньо досліджені в судовому засіданні.
Так, з оглянутих в судовому засіданні відоефалів вбачається, факт керуванням водієм ОСОБА_1 транспортним засобом та факт його зупинки працівниками поліції.
Крім того, відповідно до постанови серії БАД № 555240 від 24.01.2024 р., яка не оскаржувалась, набрала законної сили та підтверджує факт керування ОСОБА_1 вищевказаним транспортним засобом. При цьому, заперечення вини ОСОБА_1 суддею розцінюється як обрання стратегії захисту та намагання уникнути відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час розгляду справи судом з'ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч. Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин Поперечним та його захисником не надано.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху,є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, дійшов висновку про призначення безальтернативного адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (Шістсот п'ять гривень 60 коп.) .
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного суду, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14.06.2024 року.
Суддя О. В. Митюк.