романівський районний суд житомирської області
13001, Україна, Житомирська область, смт. Романів, вул. Небесної сотні, 86
Справа № 290/1619/23
14 червня 2024 року смт. Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Панасюк К.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,-
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності йому довідки №2021 від 8 липня 2019 року, виданої Київською обласною державною адміністрацією та довідки № Б-93 від 20 квітня 2019 року, виданої Іванківським районним відділом центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, посилаючись на те, що у вказаних довідках неправильно зазначено його по батькові. Необхідність встановлення даного факту заявник пов'язує із реалізацією свого права на призначення пенсії.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, при цьому заявник просить заяву задовольнити, заінтересована особа покладається на розсуд суду.
Судом встановлено, що 18 травня 1998 року ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Дзержинським РВ УМВС України в Житомирській області, в якому заявника по батькові зазначено « ОСОБА_2 ».
В посвідченні громадянина, який постійно проживав у зоні безумовного відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення, серії Б №041011 від 1 жовтня 1993 року заявника по батькові зазначено « ОСОБА_2 ».
Розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та винесено рішення від 19 жовтня 2023 року №064150013715 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, як особі, яка працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення відповідно до частини 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У вищевказаному рішенні зазначено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 20 років 3 місяці 10 днів, що не достатньо для призначення пенсії. Довідка №2021 від 8 липня 2019 року про період проживання у зоні безумовного відселення, яка видана Київською обласною державною адміністрацією та довідка № Б-93 від 20 квітня 2019 року про період проживання у зоні безумовного відселення, яка видана Іванківським районним відділом центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, не взяті до уваги, оскільки по батькові заявника не відповідає паспортним даним, а саме в цих довідках по батькові заявника зазначено « ОСОБА_2 ».
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб ,інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Згідно з частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина 3 статті 294 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Згідно з пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право (частина 2 статті 315 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №5 від 3 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.
ОСОБА_1 не додано до заяви доказів неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факт проживання у зоні безумовного відселення, зазначений у довідці №2021 від 8 липня 2019 року, виданої Київською обласною державною адміністрацією, та довідці № Б-93 від 20 квітня 2019 року, виданої Іванківським районним відділом центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, для надання до органу Пенсійного фонду України. Заявник посилається лише на рішення, яким йому відмовлено в призначенні пенсії за віком, що свідчить про наявність спору про право щодо призначення йому пенсії.
Крім цього суд зазначає, що ім'я ОСОБА_3 відповідає радянському правопису, який був змінений у 1993 році та вважається правильним після 1993 року написання ім'я ОСОБА_3 .
Вирішення спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 4 статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
За таких обставин заява ОСОБА_1 підлягає залишинню без розгляду.
Керуючись статтею 315 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя М.М. Кірічук