Номер провадження: 11-кп/813/956/24
Справа № 500/467/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
04.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.04.2023 у кримінальному провадженні №12016160150000498, внесеному до ЄРДР 17.02.2016 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч.1 ст. 317 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч.1 ст. 317 КК України та призначенопокарання за:
- ч. 2 ст. 307 КК у виді позбавлення волі на строк сім років, на підставі ч. 2 ст. 59 КК без конфіскації майна;
- ч. 2 ст. 311 КК у виді позбавлення волі на строк три роки та на підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнено його від цього покарання;
- ч. 1 ст. 317 КК у виді позбавлення волі на строк три роки та на підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнено його від цього покарання.
Визначено ОСОБА_8 до відбування покарання за ч. 2 ст. 307 КК у виді позбавлення волі на строк сім років, на підставі ч. 2 ст. 59 КК без конфіскації майна.
У силу ст. 80 КК не призначено ОСОБА_8 покарання за правилами ст. 71 КК за сукупністю цього вироку та вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16.03.2015, яким він засуджений за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК до трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.
ОСОБА_8 застосувано запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду.
Строк покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі обчислюється з моменту його затримання та взяття під варту, а саме з 22.11.2023, зарахувавши йому таким чином згідно ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону України №838-VIII від 24.12.2015) строк попереднього ув'язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 22.11.2023 до набрання вироком законної вили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вироком також вирішено питання щодо долі речових доказів та процесуальних витрат.
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, у невстановленому місці, час та спосіб придбав наркотичний засіб - канабіс. У подальшому заздалегідь заготував пакет з цукром, в який з метою маскування помістив паперовий згорток з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого забороненого - канабісом, - масою у висушеному стані 1,81 грама, після чого помістив зазначений пакет у пакет з іншими продуктами харчування.
Для реалізації свого кримінально протиправного умислу ОСОБА_8 16.02.2016 прибув до Ізмаїльської установи виконання покарань №22 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (далі - Ізмаїльська УВП №22), розташованої по пр. Суворова, 70 в м. Ізмаїлі, з метою передачі вказаного наркотичного засобу у місця позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_9 .
У подальшому ОСОБА_8 прослідував у кімнату прийому передач для засуджених, де власноручно заповнив заяву про прийняття передачі, в якій вказав вміст пакету з продуктами, приховавши наявність наркотичного засобу від інспектора.
При огляді вищевказаної передачі інспектором Ізмаїльської УВП №22 в пакеті з цукром виявлено вказаний прихований паперовий згорток із зазначеним наркотичним засобом, який ОСОБА_8 шляхом передавання, незаконно збував заарештованому ОСОБА_9 .
Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК, а саме незаконне придбання, зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, а також передача цих засобів у місця позбавлення волі.
Крім того, ОСОБА_8 , маючи єдиний умисел на незаконне придбання та зберігання прекурсору - фенілнітропропену - з метою його використання для виготовлення психотропної речовини, у невстановленому місці, у невстановлений час та у невстановлений спосіб придбав вказаний прекурсор у великому розмірі, за допомогою якого, а також хімічного обладнання, за місцем свого мешкання в одній із кімнат квартири АДРЕСА_3 , здійснював незаконне виготовлення з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. У подальшому ОСОБА_8 здійснював незаконне зберігання вказаного прекурсору у великому розмірі з метою його використання для виготовлення психотропної речовини, а також здійснював незаконне зберігання з метою збуту вказаної психотропної речовини у великому розмірі у квартирі за місцем свого мешкання за вказаною адресою та у автомобілі марки «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_1 до 30.05.2017, коли працівниками Ізмаїльського ВП ГУПН в Одеській області в період часу з 10:00 до 11:05 години у ході проведення санкціонованого обшуку житла та іншого володіння особи за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_8 виявлено та вилучено:
-чашку Петрі та банку ємністю 0,5 л з речовиною, яка являється прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропеном - масою 0,211 г та 0,520 г;
-скляну трубку (крапельницю) з гумовою пробкою, круглодонну колбу, пристрій із частин шприців та 7 скляних пробірок, які містять слідові кількості прекурсора, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропену; мірну колбу на 100 мл, круглодонну колбу та скляну трубку (крапельницю) з гумовою пробкою, які відносяться до спеціального хімічного обладнання і можуть бути використані для проведення синтезів різних хімічних речовин, а також їх екстракції чи рафінування, в тому числі будь-яких наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, якщо це дозволяють технологічні умови;
-зошит, на 8 та 9 зворотах якого ОСОБА_8 відображені умови та особливості синтезу прекурсора, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропену;
а також:
-круглодонну колбу, скляний стакан та скляну пляшку з речовиною, яка являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном, - кількісний вміст якого становить 0,0053 г, 0,157 г, 0,10 г;
-скляний флакон та частину шприца, вставленого у горловину частини полімерної пляшки, на яких міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, - кількісний вміст якого становить 0,0017 г та 0,0016 г.
А у період часу з 17:25 до 18:50 години в ході проведення санкціонованого обшуку автомобіля марки «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_8 та який був припаркований біля його місця проживання за вказаною адресою, виявлено та вилучено:
-кристалічну речовину жовтого кольору, яка являється прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропеном - масою 12,76 г;
-дві скляні плоскодонні круглі колби об'ємом по 5 000 мл та два кулькових холодильника довжиною 50 см, які відносяться до спеціального (хімічного) обладнання і можуть бути використанні, в тому числі, для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів якщо це можливо за технологічними умовами;
а також:
-порошкоподібну психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, - кількісний вміст якого становить 1,03 г та 0,22 г.
Усього у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено прекурсор - фенілнітропропен, - загальною масою 13,491 г, що становить великий розмір, який ОСОБА_8 незаконно придбав та зберігав з метою використання для виготовлення психотропної речовини - амфетаміну, - а також психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, - загальною масою 1,5156 г, який він незаконно виготовив та зберігав з метою подальшого збуту.
Також, ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, в період часу з початку квітня 2017 року, точного часу не встановлено, до 30.05.2017, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно виготовив та зберігав з метою збуту психотропну речовину - амфетамін, - який неодноразово шляхом пригощання протягом двох місяців, більш точного часу не встановлено, незаконно збував ОСОБА_10 .
Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 311 КК, а саме незаконне придбання та зберігання прекурсорів у великих розмірах з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК, а саме незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту психотропних речовин, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинене повторно, коли предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.
Також, ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконну організацію місця для незаконного вживання та виготовлення психотропних речовин, у невстановлений час, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою хімічного обладнання здійснював незаконне виготовлення психотропних речовин, а також в період часу з початку квітня 2017 року, більш точного часу не встановлено, до 30.05.2017, неодноразово надавав приміщення для незаконного вживання психотропних речовин ОСОБА_10 .
Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 317 КК, а саме організація місць для незаконного вживання та виготовлення психотропних речовин, а також надання приміщення з цією метою.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 подали аналогічні за змістом апеляційні скарги.
Наголошують, що під час судового слідства залишилися недослідженими обставини, з'ясування яким може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Вказує, що по епізоду обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_8 неодноразово наполягав на тому, що особа яка йому передала пакет для передачі залишалася поза межами кримінального провадження, а факт передачі пакету був зафіксований на відеокамеру закладу, проте як доказ відеозапис не прикладено до справи. Вказують, що обвинувачений думав, що брав передачу з продуктами харчування.
Просять вирок суду першої скасувати в частинні визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та виправдати за відсутністю достатніх доказів злочину.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, захисника, яка підтримали подані апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України; 2) відповідно до положень Загальної частини КК; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 роз'яснено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, надавши відповідну правову оцінку заявленим в апеляційних скаргах доводам і наявним в матеріалах провадження доказам, апеляційний суд доходить до наступних висновків.
На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України за вказаних в оскаржуваному вироку обставин підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами, які у своїй сукупності є достатніми, допустимими, узгодженими між собою, зібрані у встановленому порядку і досліджені судом першої інстанції з дотриманням принципів повноти, всебічності та об'єктивності судового розгляду, яким надана належна правова оцінка.
Так, в судовому засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_8 винуватим себе визнав частково, заперечивши наявність у нього мети збуту наркотичних засобів та психотропних речовин та те, що він збував вказані засоби та пояснив, що в лютому 2016 року йому зателефонував знайомий ОСОБА_9 , який на той час перебував під вартою в Ізмаїльській УВП №22, та попросив зустріти з автобуса хлопця, якого він раніше не знав, щоб забрати в нього сумку з продуктами, яку він мав потім передати ОСОБА_9 , оскільки в хлопця не було із собою документів, що посвідчують його особу. Як йому було відомо, в передачі знаходилися лише продукти. Після того як він зустрів хлопця на автобусній зупинці, вони разом направилися до слідчого ізолятору, щоб передати сумку з харчами. На прохідній він пред'явив свій паспорт, який залишив у співробітника ізолятору. ОСОБА_11 , який був разом з ним, у приміщення не заходив, а обійшов його з іншої сторони, його не записували як відвідувача, оскільки при ньому не було паспорту, а тому записали лише його, як особу, яка принесла передачу. Співробітники слідчого ізолятору сказали, що для того аби передачу прийняли, треба купити декілька лампочок, після чого хлопець, який був з ним, сходив та придбав лампочки. Співробітники слідчого ізолятору забрали сумку та почали її оглядати, а він розвернувся та пішов до виходу, де йому повернули його паспорт. У той момент коли він почав виходити із приміщення, його зупинили співробітники слідчого ізолятора та показали йому сумку, в якій лежав невідомий згорток, при огляді якого виявилося, що там знаходились наркотики. Після виявлення наркотичного засобу, хлопець, який привіз сумку, кудись зник, а його затримали до приїзду співробітників поліції. Про те, що в сумці з харчами знаходились наркотичні засоби він не знав, при огляді сумки він бачив лише банки та ємкості з готовою їжею. Після цього він запитував у ОСОБА_9 , хто цей хлопець та звідки у сумці з'явилися наркотичні засоби, однак останній відповів йому, що нічого не знає. Можливо той хлопець це один з тих, хто тримався під вартою разом з ОСОБА_9 .
Крім того, ОСОБА_8 районному суду пояснив, що вживав наркотичні засоби протягом двох років, про що знала його матір. Якось він побачив в одній з соціальних мереж рецепт виготовлення певних видів наркотичних засобів, та вирішив спробувати зробити це самостійно. Його дядько працював у швидкій допомозі та часто приносив додому різноманітні пляшки, колби, які він вирішив використовувати для виготовлення наркотиків. Необхідні хімічні речовини (спирт, оцтову кислоту, луг) в об'ємах по 0,5 л або 750 г він замовляв на сайті OLX, які йому присалили накладеним платежем. Потім він почав виготовляти для особистого вживання амфетамін, оскільки на той період часу він був залежним та зловживав наркотичними засобами, про що нікому намагався не казати, а тим паче жодних намірів їх збувати в нього не було. При виготовленні амфетаміну в нього виходило 2 - 2,5 г речовини у мокрому вигляді, чого вистачало на 2 - 3 дози. З ОСОБА_10 він познайомився у кінці 2016 року, після чого деякий час вони не бачились, а у квітні 2017 року почали часто зустрічатися. Він запитував у ОСОБА_10 про її вік, однак вона запевнила його, що влітку 2017 року їй мало виповниться 19 років. Також він цікавився, де вона навчається, але ОСОБА_10 неохоче розповідала про це, лише казала, що не змогла закінчити школу, бо її мати весь час вирішувала питання стосовно прогулів. Про те, що остання вживала наркотики йому було відомо, однак він сам не пропонував їй та разом вони ніколи не вживали. Він зустрічався з ОСОБА_10 два рази на тиждень, а оскільки він проживав у квартирі один, остання приходила до нього додому, та вона бачила, де саме він зберігав наркотичні засоби, а тому могла взяти їх сама. За день до того як відбувся обшук у його квартирі, він зустрівся з ОСОБА_10 , яка залишилася в нього переночувати. Того вечора він вживав наркотичні засоби, а чи вживала ОСОБА_10 йому невідомо. Наступного дня, він прокинувся о 08:00 годині ранку, оскільки йому треба було на роботу на 09:00 годину, а перед цим він планував встигнути зайти до своєї матері. Однак, коли вони вийшли з під'їзду, їх затримали працівники поліції, з якими вони повернулися до його квартири, де відбувся обшук, під час якого в нього вилучили виявлені наркотичні засоби. Автомобіль марки «Renault» належить його батькові, який на той час перебував за кордоном. До автомобіля у нього був доступ, він також ним користувався разом з матір'ю. Автомобіль був припаркований біля другого під'їзду будинку, де він проживав на той час, і в цей автомобіль він поклав обладнання для виготовлення наркотичної речовини - амфетаміну - для особистого вживання, в цьому обладнанні були залишки на дні прикурсора - фнілнітропропена, - який він використовував для виготовлення вказаної наркотичної речовини. Також в автомобілі він зберігав згорток з амфетаміном. Його батько не знав про використанням ним автомобіля для зберігання вказаних речовин. Йому не відомо, чи проводили огляд чи обшук автомобіля біля під'їзду у день обшуку його квартири, адже він не був присутнім при цьому, він також не був присутнім і при переміщенні автомобіля до поліції. Він був присутнім при обшуку автомобіля вже у відділі поліції приблизно о 17:00 годині. Після цього ОСОБА_10 декілька разів на місяць приходила до нього, потім стала з'являтися ріже, а коли між ними охололи стосунки, вони взагалі перестали спілкуватися.
Водночас, не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї провини у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, районний суд, обґрунтовано прийшов до висновків про доведеність вини обвинуваченого, пославшись на досліджені ним докази, а саме на:
- покази свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що вона раніше працювала у відділенні передач на той час Ізмаїльської УВП №22. Приблизно у 2015 - 2016 році, більш точної дати вона не пам'ятає, ОСОБА_8 приніс передачу для когось з ув'язнених. При прийомі передачі заповнюється відповідна заява із зазначенням найменування продуктів, які будуть передаватися, та до заяви долучається паспорт особи, яка саме здійснює передачу. Під час перевірки сумки, яку приніс ОСОБА_8 , у цукрі було виявлено згорток, перемотаний скотчем, всередині якого знаходилась речовина темно-зеленого кольору. Про це було повідомлено оперативну частину, співробітники якої прийшли та вилучили невідому речовину, після чого повідомили співробітникам поліції, які, в свою чергу, направили її на експертизу;
- покази свідка ОСОБА_10 , яка у судовому засіданні пояснила, що восени 2016 року вона познайомилася з ОСОБА_8 , після чого протягом 3 - 4 місяців вони близько спілкувалися та часто зустрічалися й проводили час разом. ОСОБА_8 цікавився її віком, на що вона відповіла, що їй 18 років, після чого до цього питання вони більше не поверталися. Проте на той момент їй було лише 17 років. Оскільки вони були у приятельських стосунках, вона деколи могла залишитися в нього вдома з ночівлею. Під час їх зустрічей вона разом з ОСОБА_8 вживала наркотичні засоби, а саме амфетамін у вигляді ін'єкції й в руку, які їй робив особисто ОСОБА_8 за місцем проживання останнього. За вживання наркотиків жодних грошей ОСОБА_8 вона не передавала, він весь час її пригощав. Крім неї, в квартирі ОСОБА_8 часто бували його друзі, які інколи поводили себе дуже агресивно, але вона не бачила, щоб хтось з них комусь щось передавав, вона також не бачила, щоб хтось вживав наркотичні засоби, тим паче вона не бачила когось у стані наркотичного сп'яніння. Через те, що вона не була в одній компанії з друзями ОСОБА_8 , їй невідомо чим вони займалися разом. Якось наприкінці весни 2017 року вона прийшла додому до ОСОБА_8 , останній ввів їй ін'єкцію амфетаміну, після чого вони пішли гуляти, а о 04:00 годині ранку наступного дня повернулися до ОСОБА_8 додому та сиділи і спілкувалися, але спати не лягали. Зранку о 09:00 годині, коли вони з ОСОБА_8 виходили з під'їзду АДРЕСА_4 , де проживав останній, до них підійшли працівники поліції та попросили провести обшук у квартирі ОСОБА_8 . Після цього вони разом з працівниками поліції піднялися у квартиру до ОСОБА_8 , де під час обшуку було виявлено пристосування для виготовлення наркотиків, в яких знаходилась певна речовина, але що саме, їй невідомо. На той момент вони обидва з ОСОБА_8 перебували у стані наркотичного сп'яніння, тому одразу після обшуку її відвезли до наркологічної лікарні, де зробили освідування. Після цього випадку вона більше не підтримувала жодних стосунків з ОСОБА_8 ;
- покази свідка ОСОБА_13 , яка під час судового розгляду пояснила, що у 2017 році їй зателефонували працівники поліції та попросили під'їхати до поліклініки, де перебувала її донька - ОСОБА_10 . По приїзду до поліклініки вона побачила свою доньку, яка перебувала у стані наркотичного сп'яніння. ОСОБА_10 дуже агресивно себе поводила, зовсім не як людина, була дуже збудженою. Раніше вона помічала, що донька змінилася, почала приходити додому у нетверезому стані, тому вона почала підозрювати те, що донька вживає спиртні напої, але вона не хотіла вірити в те, що ОСОБА_10 зловживає наркотиками. У поліклініці у ОСОБА_10 взяли відповідні зразки для аналізів, які підтвердили, що остання дійсно перебуває у стані наркотичного сп'яніння, про що є відповідна довідка. Дівчина поводила себе неадекватно, плакала, нічого не розповідала про ОСОБА_8 , якого вона ( ОСОБА_13 ) особисто не знала, проте їй було відомо про їх спілкування з донькою. Після отримання результатів аналізів вона та її донька були допитані, остання надавала покази самостійно, хоча вона ( ОСОБА_13 ) й була присутньою. Від працівників поліції їй стало відомо, де саме затримали її доньку. На той момент ОСОБА_10 була неповнолітньою, їй було 17 років, стосунки з донькою в неї були не найкращі, ОСОБА_10 нічого не розповідала їй про своє життя та з ким вона спілкується. Дівчина навчалася у вечірній школі, тому часто могла затриматися, повертатися додому пізно. Перед тим як ОСОБА_10 затримали, остання перебувала вдома, але вона не виключає того, що коли вона заснула, донька могла залишити квартиру та піти ночувати до ОСОБА_8 . Після цієї події вона намагалася поговорити з донькою. Зі слів ОСОБА_10 , їй стало відомо, що деколи її доньку пригощали наркотичними засобами, періодично вона викрадала її ( ОСОБА_13 ) грошові кошти, щоб придбати наркотики. Жодного разу вона не бачила, щоб донька вживала наркотичні засоби вдома. Того дня, коли ОСОБА_10 була затримана, останню пригощав наркотиками ОСОБА_8 ;
- рапорт молодшого інспектора Ізмаїльська УВП №22 ОСОБА_14 від 16.02.2016, згідно якого у той день при огляді передачі, яку приніс ОСОБА_8 ув'язненому ОСОБА_9 , 1992 р.н., в пакеті з цукром було виявлено та вилучено заклеєний скотчем паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору зі специфічним запахом (т. 1 а.п. 133);
- протокол огляду місця події від 16.02.2016 (т. 1 а.п. 134 - 136), згідно якого у кімнаті прийому передач в Ізмаїльська УВП АДРЕСА_5 , на столі, розташованому по центру біля вікна прийому передач, біля електронних ваг на аркуші формату А4 виявлений та вилучений паперовий згорток довжиною 12,5 см, виконаний з фрагменту листа журналу, розірваного по центру, з речовиною рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані. Поруч з вказаним згортком виявлено поліетиленовий пакет з цукром, а також пакет з продуктами.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції слушно не погодився з доводами сторони захисту про те, що вказаний протокол огляду місця події від 16.02.2016 є недопустимим доказом з тих підстав, що він складений нерозбірливим почерком і неможна зрозуміти, хто саме його склав, та його зміст, адже, по-перше, ці обставини не відповідають дійсності, оскільки зміст протоколу є зрозумілим для з'ясування усіх необхідних та важливих обставин, у тому числі і відомостей про особу, яка його склала, та того, що саме та звідки було вилучено, а, по-друге, ці підстави, на які посилалася сторона захисту як на підставу для визнання даних протоколу недопустимим доказом, самі по собі, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та не можуть бути підставою для визнання доказу недопустимим.
- висновок експерта №238 від 05.05.2016 відповідно до якого вилучена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс масою у висушеному стані 1,81 г (т. 1 а.п. 141 - 144);
- заяву від 16.02.2016, власноручно написаної ОСОБА_8 , якою останній просить прийняти передачу для засудженого ОСОБА_9 з наведенням переліку речей та продуктів, які передаються, з п'яти найменувань, серед яких у тому числі цукор, в якому і був виявлений наркотичний засіб (т. 1 а.п. 150). А те, що вказана заява була написана саме обвинуваченим ОСОБА_8 свідчать дані висновку почеркознавчої експерта №437-П від 17.12.2018 (т. 1 а.п. 153 - 165). Ці докази безсумнівно свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_8 незаконно здійснив саме передачу заарештованому ОСОБА_9 у місця позбавлення волі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений, - канабіс. А тому до цієї передачі обвинувачений ОСОБА_8 спочатку здійснив незаконне придбання та зберігання з метою збуту вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу;
- протоколу від 30.05.2017 відповідно до якого під час обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 25.05.2017, в період часу з 10:00 до 11:05 години було виявлено та вилучено: три зошити із записами; скляну банку ємністю 0,5 л з речовиною жовтого кольору на дні, скляний стакан з темного скла із залишками речовини рожевого кольору, скляне блюдце, сім скляних колб, скляну колбу з кришкою зеленого кольору, скляну баночку, скляну баночку із залишками червоного кольору, колбу круглої форми з фрагментами фольги, шприц з голкою, скляну пляшку з надписом «Хлороформ» об'ємом 1 л заповнену рідиною прозорого кольору, також було вилучено паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору (т. 1 а.п. 169 - 174);
- висновок експерта №1377-Х від 11.12.2017, яким встановлено, що речовина масою 0,013 г на зовнішній поверхні круглодонної колби, речовина масою 0,783 г у скляному стакані, речовина масою 2,59 г у скляній пляшці містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальний кількісний вміст якого становить 0,2623 г. У скляному флаконі, на частині шприца, вставленого у горловину частини полімерної пляшки також міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, загальний кількісний вміст якого становить 0,0033 г. Речовина масою 0,211 г на чашці Петрі та речовина масою 0,520 г у банці ємністю 0,5 л є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропен. Скляна трубка (крапельниця) із гумовою пробкою, круглодонна колба, пристрій із частин шприців, 7 скляних пробірок містять слідові кількості прекурсора, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропен. Мірна колба на 100 мл та кругло донна колба відносяться до спеціального хімічного обладнання. Мірна колба та скляна трубка (крапельниця) із гумовою пробкою можуть бути використані для проведення синтезів різних хімічних речовин, а також їх екстракції чи рафінування, в тому числі будь-яких наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, якщо це дозволяють технологічні умови. На розворотах 8, 9 зошита відображаються умови та особливості синтезу прекурсора, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропену (т. 1 а.п. 180 - 186);
- висновок експерта №113-П від 14.06.2018, яким встановлено, що рукописний текст у наданій на дослідження записній книжці з умовно позначеними аркушами барвником червоного кольору «8, 9» виконаний ОСОБА_8 (т. 1 а.п. 195 - 206). Дані цього висновку свідчать про те, що саме ОСОБА_8 за допомогою вилученого обладнання здійснював синтез прекурсора та виготовлював таким чином психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін;
- протокол огляду від 30.05.2017, відповідно до якого під час проведення відразу після обшуку житла ОСОБА_8 , в період часу з 11:10 до 11:35 години, візуального огляду автомобіля марки «Renault» синього кольору, державний номер НОМЕР_2 , розташованого біля під'їзду АДРЕСА_6 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_15 , встановлено, що через скло на задньому сидінні вказаного автомобіля проглядаються картонні коробки, поліпропіленові мішки білого кольору та поліетиленовий пакет зеленого кольору (т. 1 а.п. 207 - 209);
- протокол обшуку від 30.05.2017 автомобіля марки «Renault» синього кольору, державний номер НОМЕР_2 відповідно до якого вбачається, що після пропозиції слідчим ОСОБА_8 надати зазначені в ухвалі предмети, а саме наркотичні засоби, прекурсори, психотропні речовини та прилади для виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин, ОСОБА_8 заявив, що на задньому сидінні автомобіля в одній з двох картонних коробок знаходиться психотропна речовина - амфетамін, та в обох коробках знаходяться прилади для виготовлення психотропної речовини. За наслідками обшуку у картонній коробці на задньому сидінні автомобіля було виявлено та вилучено: скляну порожню банку ємністю 920 мл; електронні ваги; пластикову коробку з-під майонезу зі слідами речовини жовтого кольору, яка зі слів ОСОБА_8 є нітропропеном; дві порожні скляні колби без кришок; порожній медичний одноразовий шприц на 20 мл; порожній медичний шприц на 10 мл в заводській упаковці; скляну мірну колбу, на дні якої виявлено приблизно 20 мл рідини світло-коричневого кольору, яка в ході обшуку була перелита в скляну банку з коричневого скла без етикетки та закрита кришкою зеленого кольору; кулькову ручку; пластмасову трубку довжиною приблизно 30 см, діаметром 1 см; будівельну сітку розміром приблизно 20х15 см; ножиці; скляну банку ємністю 100 мл, наполовину заповнену рідиною коричневого кольору, яка за слів ОСОБА_8 є сірчаною кислотою; прозорий поліетиленовий пакет з пластиковою банкою з надписом «Вазелін мазь» ємністю 50 г. з рідиною коричневого кольору; паперовий згорток обмотаний липкою стрічкою, в якому виявлено порошкоподібну речовину рожевого кольору. Також на задньому сидінні автомобіля виявлено та вилучено картонну коробку трикутної форми довжиною 102 см, в якій виявлено скляну колбу (яка має вигляд хімічного обладнання - холодильник) довжиною 74 см із прозорою рідиною, картонну коробку з аналогічною скляною колбою з прозорою рідиною (т. 1 а.п. 213 - 219);
- висновок експерта №1395-Х від 07.11.2017, згідно якого встановлено, що порошкоподібні речовини містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфітамін, кількісний вміст якого становить 1,25 г; кристалічна речовина жовтого кольору масою 12,76 г є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - 1-феніл-2-нітропропеном. За даними цього ж висновку дві скляні плоскодонні круглі колби об'ємом по 5 000 мл та два кулькових холодильника довжиною по 50 см відносяться до спеціального (хімічного) обладнання і можуть бути використані, в тому числі, для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, якщо це можливо за технологічними умовами (т. 1 а.п. 225 - 230);
- протокол додатково огляду від 13.07.2017 автомобіля марки «Renault» синього кольору, державний номер НОМЕР_2 , розташованого на стоянці транспорту Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області по вул. Михайлівській, 27 в м. Ізмаїл, відповідно до якого із заднього та переднього сидіння зазначеного автомобіля було вилучено мікрочастки на фрагмент темних дактилоплівок, що упаковані в експертний пакет №0003271 (т. 1 а.п. 231 - 236);
- висновок експерта №1733-Х від 21.11.2017, згідно якого вказані вилучені з автомобіля часточки порошкоподібної речовини білого кольору, розташовані на фрагменті плівки, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, - кількісний вміст якого встановити не виявилось можливим у зв'язку з тим, що його вміст менше значення невизначеності кількісного аналізу цієї речовини (т. 1 а.п. 242 - 245);
- протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 30.05.2017, за якими ОСОБА_10 30.05.2017 об 11:30 годині, тобто відразу після проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 , перебувала у стані одурманення, виниклого внаслідок вживання стимуляторів (амфетаміну) (т. 1 а.п. 187, 189).
Оцінюючи вищезазначені докази, апеляційний суд приходить висновку про те, що всі досліджені у суді першої інстанції докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом.
Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти однозначного висновку про те, що вина у вчинені ОСОБА_8 злочинів передбачених ч. 2 ст. 307 КК України доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що обвинувачений думав, що брав передачу з продуктами харчування та не знав, що в ній знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб, оскільки саме ОСОБА_8 здійснив цю передачу, продуктів та предметів було не так вже й багато, а саме всього п'ять найменувань (цигарки, чай, соняшникова олія, хліб та цукор), і обвинувачений мав можливість перевірити зміст передачі, тим паче, враховуючи режим об'єкту, куди ОСОБА_8 здійснював передачу. До того ж, перелік цих речей і продуктів спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_8 , що були ним надані під час судового розгляду, про те, що в сумці він бачив банки та ємкості з готовою їжею. Крім того, сумнівними є й показання ОСОБА_8 про те, що цю передачу йому надала якась інша особа, імені якої обвинувачений не назвав у судовому засіданні суду першої інстанції. Тому колегія суддів приходить до висновку, що такі показання обвинуваченого слід розцінювати, як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за цей злочин.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що сукупність досліджених судом доказів безумовно дають підстави для висновку про те, що ОСОБА_8 періодично здійснював збут ОСОБА_10 протягом невизначеного часу, близько декількох місяців, до 30.05.2017 психотропної речовини - амфетаміну, - який він сам же і виготовив та зберігав в автомобілі та за місцем свого проживання, де організував місце для незаконного вживання та виготовлення вказаної речовини, а також неодноразово надавав вказане приміщення ОСОБА_10 з цією метою. А враховуючи, що він здійснював збут вказаної речовини, то відповідно виготовив та зберігав він її у тому числі з метою збуту.
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що районний суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив зібрані органами досудового розслідування докази, дав їм належну правову оцінку, на підставі чого прийшов до обґрунтованих висновків по суті обвинувачення, з якими погоджується й апеляційний суд, у зв'язку з чим вважає доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України безпідставними.
Разом з тим апеляційний суд звертає увагу і на ту обставину, що у поданих апеляційних скаргах сторона захисту, просила суд скасувати вирок та визнати обвинуваченого невинним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, ставлячи під сумнів ряд доказів, при цьому клопотання про безпосереднє дослідження сумнівних, на їх думку, доказів, у відповідності до ч. 3 ст. 404 КПК України, в апеляційному суді не заявляли.
Також, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_8 суд першої інстанції враховував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом не встановлено.
До обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд відносить рецидив злочинів,
Окрім того судом враховано особу обвинуваченого, те що склади вчинених ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК, відносяться до кваліфікованих, тобто до складів злочинів з обтяжуючими обставинами, так, зокрема, вчинення ОСОБА_8 не тільки виготовлення, придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, а ще й збут та передача у місця позбавлення волі, а також повторно та у великих розмірах характеризується більшою суспільною небезпекою, порівняно з вчиненням цього злочину за однією з кваліфікуючих ознак, тому з метою виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що цілі покарання обвинуваченого, будуть досягнуті з такою мірою покарання, як позбавлення волі.
Погоджуючись з позицією суду першої інстанції, колегія суддів враховує також усталену практику Верховного Суду, згідно якої визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Апеляційний суд вважає, що призначене покарання за своїм видом і розміром є законним, достатнім, співрозмірним, справедливим та призначене у відповідності до вимог ст. 50 та 65 КК України.
З огляду на вищевикладене апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції ухвалено з дотримання принципу повноти, об'єктивності та всебічності розгляду справи, висновки суду ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, а призначене обвинуваченому покарання відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та даним про його особу.
За результатами дослідження та оцінки вищезазначених доказів на предмет їх належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - достатності та взаємопов'язаності, суд першої інстанції, всупереч доводів апеляційних скарг, дійшов обґрунтованого висновку про те, що провина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ч. 2 ст. 307 КК України доведена в ході судового розгляду.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції - без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 ,та обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.04.2023 у кримінальному провадженні №12016160150000498, внесеному до ЄРДР 17.02.2016 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч.1 ст. 317 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4