14 червня 2024 рокуСправа № 495/4971/24
Номер провадження 1-кп/495/801/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12.03.2024 за №12024162240000331 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попелів Тлумацького району Івано-Франківської області, громадянина України, українця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за контрактом військової частини НОМЕР_1 , розвідника-далекомірника відділення управління командира батареї взводу управління командира батареї НОМЕР_2 , у військовому званні матрос, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не депутата, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан в Україні продовжувався, востаннє Указом Президента України від 06.11.2023 за №734/2023, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб.
Матрос ОСОБА_4 12 березня 2024 року близько 05 годин 30 хвилин, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 побачив автомобіль марки «MAZDA-6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебуває у користуванні потерпілого ОСОБА_5 , та в цей час у нього виник корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
З метою реалізації злочинної мети, направленої на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що діє в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись що його дії не будуть помічені сторонніми особами, пошкодивши скло заднього пасажирського вікна правої двері вказаного автомобіля, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 1200 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_5 .
Разом з викраденим майном ОСОБА_4 з місця події зник, та розпорядився ним на власний розсуд.
2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Такими діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
3. Оцінка доказів.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_4 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого. ОСОБА_4 було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив,, що визнає вину в інкримінованих йому діях, повністю підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті.
Зокрема пояснив, що 12.03.2024 близько 5:30 ранку побачивши автомобіль, вибив у ньому скло та взяв гроші, які там були, після чого пішов за місцем проживання. Після того, як він поспав, до нього зателефонували з поліції. Він прийшов, добровільно все видав, відшкодував потерпілому вартість скла.
Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті.
4. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст.67 КК України не встановлено.
5. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває. Позитивну характеристику, дану командиром 3 гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 15.03.2024, відповідно до якої ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивного боку, як сформований військовослужбовець, грамотний, дисциплінований, виконавчий, в колективі небайдужий, користується авторитетом серед товаришів. А також характеристику, дану командиром 3 гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 безпосередньо перед початком судового розгляду, яка також є позитивною та у якій зазначено, що ОСОБА_4 за час виконання посадових обов'язків зарекомендував себе з позитивного боку, як сформований військовослужбовець. Обов'язки за посадою знає добре та їх виконує з відповідальністю. Брав безпосередньо участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Його вік, стан здоров'я, а саме те, що обвинувачений здоровий, проте перебував на лікуванні у зв'язку з пораненнями отриманими у зв'язку із безпосереднім забезпеченням оборони України, те, що він раніше не судимий. Наявність трьох пом'якшуючих обставин: те, що обвинувачений вину у вчиненому визнав, дійсно щиро розкаявся та шкодує через вчинене, заподіяну шкоду повністю відшкодував. Також суд враховує позицію потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого.
А тому, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, вважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом з тим відповідно до положень ст. 58 КК України суд вважає за необхідне замінити таке покарання на службове обмеження строком на 2 роки із відрахуванням в доход держави у розмірі 15 відсотків із суми грошового забезпечення.
Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства, зокрема, що країна вже одинадцятий рік перебуває у стані війни та третій рік у стані повномасштабної війни, та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Відтак суд вважає, що призначення будь-якого іншого виду покарання суд сприймає як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації та обставинах, при яких було вчинено злочин та обставин та поведінки ОСОБА_4 після його вчинення, воно сприймалося б як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Метою притягнення до кримінальної відповідальності є не тільки покарання, а й виправлення особи, розуміння ним своїх негативних наслідків та виправлення останніх. На думку суду, застосування до обвинуваченого саме такого покарання є найбільш доречним та є тим стримуючим фактором, який буде достатнім для виховання ОСОБА_4 .
6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення судового експерта у зв'язку з проведенням судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 (дактилоскопічне дослідження) у розмірі 2271,84 гривень відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_4 , оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертиз в межах кримінального провадження №12024162240000331.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженню не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався і суд вважає, що до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченій обирати немає необхідності.
Керуючись ст.ст. 128, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.58 КК України замінити покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки на службове обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.2 ст.58 КК України в період службового обмеження проводити щомісячні відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_4 в дохід держави в розмірі 15%.
Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: арешт на мобільний телефон марки Samsung SM-A145F/ НОМЕР_4 , імеі НОМЕР_5 імеі НОМЕР_6 , серійний номер НОМЕР_7 , сенсорного типу, в чохлі чорного кольору, який запаковано до пакету № PSP1163763, який накладений на підставі ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2024 (справа № 495/2339/24, номер провадження 1-кс/495/644/2024) скасувати.
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки Samsung SM-A145F/ НОМЕР_4 , імеі НОМЕР_5 імеі НОМЕР_6 , серійний номер НОМЕР_7 , сенсорного типу, в чохлі чорного кольору, який запаковано до пакету № PSP1163763 - повернути ОСОБА_4 .
Процесуальні витрати на проведення судової трасологічної експертизи у розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) гривня 84 копійки стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Ірина БРАТКІВ