Номер провадження: 22-з/813/196/24
Справа № 522/15864/22
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Дришлюк А. І.
13.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лях Ігора Дмитровича про прийняття додаткової постанови в справі за позовом ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 , про зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Одеського апеляційного суду знаходилися апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року та на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 , про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 березня 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року залишена без задоволення, а рішення залишене без змін.
Також, постановою Одеського апеляційного суду від 29 березня 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_2 на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року залишена без задоволення, а додаткове рішення залишене без змін.
02.04.2024 від представника ОСОБА_1 - адвоката Лях Ігора Дмитровича через Електронний суд надійшла заява про прийняття додаткової постанови про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 8 000 грн.
05.04.2024 через канцелярію апеляційного суду ОСОБА_2 подав заяву про відвід головуючого судді Дришлюка А.І. та одночасно заперечував щодо вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.
За положеннями ст. 246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, з огляду на таке.
За ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
За обставинами даної справи представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат Лях Ігор Дмитрович 17.07.2023 направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які очікує понести третя особа, що в сумі складає 8000 грн (т. 1, а.с. 184-188).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
29.03.2024 за результатами розгляду апеляційних скарг на рішення та додаткове рішення в цивільній справі апеляційний суд прийняв постанови.
02.04.2024 адвокат Лях І.Д. подав заяву про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн. Тобто, представник третьої особи дотримався вимог законодавства та надав попередній розрахунок судових витрат, а також після прийняття постанов по суті справи - докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
За ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Отже, виходячи з положень п. 2 ч. 1, ч. 12 ст. 141 ЦПК України, якщо суд відмовив в задоволенні позовних вимог, а в ході розгляду справи третя особа заперечувала щодо їх задоволення, витрати цієї третьої особи відшкодовуються за рахунок позивача.
За обставинами даної справи суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , постановами апеляційного суду скарги ОСОБА_2 були залишені без задоволення, третя особа ОСОБА_1 заперечувала щодо задоволення позовних вимог та апеляційних скарг, а тому її судові витрати відшкодовуються за рахунок позивача.
З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2022 адвокатське бюро «ЛЯХ І» та ОСОБА_1 уклали договір про надання правової допомоги. Відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг адвокатського бюро за надану правову допомогу клієнту визначається, виходячи з кількості часу, витраченого адвокатським бюро (призначеним адвокатом бюро) на надання такої допомоги клієнту та погодинної ставки у розмірі 4000 грн на годину (т. 1, а.с. 43-44).
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку вартості витрат на правничу допомогу від 16.06.2023 (т. 1, а.с. 187 оборот), детального опису робіт (наданих послуг) від 16.07.2023 (т. 1, а.с. 188), акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 01.04.2024 (т. 2, а.с. 19) адвокатським бюро були виконані наступні роботи: консультація клієнта з правових питань щодо правильності визначення правової позиції третьої особи у справі № 522/15864/22 під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 . Одеським апеляційним судом - 30 хв = 2000 грн, а також складання відзиву - 1,5 год = 6000 грн. Всього 2 години, оплата за які складає 8000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч. 3 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 цієї статті встановлює критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому частини 5-6 цієї статті встановлюють, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач ОСОБА_2 05.04.2024 подав заперечення на заяву про прийняття додаткового рішення, які обґрунтовував тим, що в матеріалах справи відсутні докази оплати послуг адвоката, внаслідок чого підстави для задоволення заяви представника третьої особи відсутні.
Разом з тим, апеляційний суд відхиляє вказані доводи, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Інших обґрунтованих заперечень позивач не навів, доводів щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу та відповідних доказів заява позивача не містить.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 627 ЦК України за якою сторони при укладені, зокрема, договору про надання правової допомоги є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, апеляційний суд задовольняє заяву представника третьої особи щодо розподілу судових витрат та стягує понесені витрати на правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції з позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 141, 270, 381-384, ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лях Ігора Дмитровича - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) понесені судові витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 8 000 гривень.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
С.М. Сегеда