Номер провадження: 22-ц/813/3489/24
Справа № 522/16903/23
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.
Доповідач Дришлюк А. І.
Категорія: 71
13.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2023 року по цивільній справі за заявою лікарів-психіатрів Комунального некомерційного підприємства «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання громадянці ОСОБА_4 амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без її згоди та згоди її законного представника, за участі заінтересованих осіб - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
29 серпня 2023 року лікарі-психіатри Комунального некомерційного підприємства «Міський психіатричний диспансер» ОМР - Кондратей Олексій Вікторович, ОСОБА_3 звернулися до суду з заявою про надання громадянці ОСОБА_4 амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без її згоди та згоди її законного представника. Зазначаючи, що згідно відомостей, одержаних стосовно громадянки ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє реальні наміри та дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих та може задати значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Припущення про наявність психічного розладу у громадянки ОСОБА_1 ґрунтується на інформації про психічний стан та поведінку, отриманої з заяви сусідів, інформації наданої батьками, а також з медичної документації (чотири рази примусово доставлялась до психіатричної лікарні у неадекватному стані, а саме: 05.04.2023, 23.06.2023, 07.07.2023, 02.08.2023, але за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси примусова госпіталізація до лікувального психіатричного закладу була тричі скасована (справи № 523/6021/23, № 523/11528/230). На підставі письмового звернення сусідів від 16 серпня 2023 заявники намагались оглянути ОСОБА_1 , за місцем її мешкання разом з батьками. Квартира доведена до антисанітарного стану, речі розкидані по підлозі, стіни розписані безглуздими написами, унітаз забитий туалетним папером, з бачка унітазу вирвані технічні елементи для змиву води, включені усі три телевізори (а.с. 1-11).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2023 року заяву лікарів-психіатрів Комунального некомерційного підприємства «Міський психіатричний диспансер» ОМР - Кондратея Олексія Вікторовича, ОСОБА_3 про надання громадянці ОСОБА_4 амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без її згоди та згоди її законного представника задоволено. Надано дозвіл на надання громадянці України ОСОБА_4 в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги в умовах Комунального некомерційного підприємства «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради (а.с. 119).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 12.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки ОСОБА_1 не було жодним чином повідомлено про час, дату та місце проведення судового засідання. При цьому апелянт зазначає, що вищезазначена заява є необґрунтованою та не підтвердженою належними й допустимими доказами. Окрім того, долучений до заяви висновок лікарів-психіатрів КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР від 24 серпня 2023 року не містить підстав для примусової госпіталізації ОСОБА_1 , адже в ньому вказано, що останній було встановлено діагноз «Гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії». Однак встановлення такого діагнозу окремо від інших чинників не є достатньою умовою задля примусової госпіталізації особи. Окрім того, ОСОБА_1 посилається на те, що ніколи не перебувала на обліку у психіатричних закладах та їй ніколи не встановлювався вищезазначений діагноз. Апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції належним чином не встановлено та не підтверджено наміри апелянтки чинити дії, котрі становлять небезпеку для неї та оточуючих (а.с. 139-142).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.02.2024 задоволено заяву апелянта та поновлено їй строк на апеляційне оскарження, а також відкрите апеляційне провадження в справі (а.с. 176-178).
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
У судовому засіданні 16.05.2024 за участю ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_7 , її батька ОСОБА_6 , матері ОСОБА_5 , а також прокурора ОСОБА_8 апелянтка надала пояснення по суті справи та зазначила, що станом на теперішній час пройшла лікування, а тому просила закрити провадження в справі.
В судовому засіданні оголошувалась перерва. 06.06.2024 апелянт надала заяву, в якій зазначила, що підтримує апеляційну скаргу та зазначила, що пройшла повний курс лікування. Просила розглянути справу за її відсутності. Аналогічні заяви подала представник апелянта, а також батьки апелянта ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Також, 06.06.2024 лікар психіатр ОСОБА_2 , також, подав заяву, в якій повідомив, що ОСОБА_1 пройшла примусове психіатричне лікування в повному обсязі, подальшого примусового лікування не потребує. Просила розглянути справу за її відсутності.
06.06.2024 прокурор ОСОБА_8 подав заяву в якої зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду із заявою про надання такого виду психіатричної допомоги як амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку заявниками у заяві обґрунтовано підстави такого звернення, передбачені законом, а саме, що ОСОБА_1 встановлено діагноз «гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії F23.0.» та наявний тяжкий психічний розладу, внаслідок чого вона може завдати значної шкоди своєму здоров'ю та здоров'ю оточуючих, у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги, що ґрунтується на інформації про її психічний стан та поведінку, отриманій, зокрема, із заяви матері та сусідів. За останній рік має місце погіршення її психічного стану здоров'я, внаслідок чого поведінка хворої стала неадекватною і агресивною і у разі ненадання психіатричної допомоги, особа може завдати значної шкоди своєму здоров'ю та здоров'ю оточуючих. Оскільки вказані обставини знайшли своє підтвердження у показаннях свідків, батьків та лікарів-психіатрів, суд вирішив задовольнити заяву лікарів-психіатрів.
Перевірка законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції здійснюється на момент його ухвалення, без врахування обставин які мали місце після його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Щодо процесуальних порушень. Апелянт посилається га те, що її не було належним чином повідомлено про розгляд справи.
Відповідно до ч. 3 ст.341 ЦПК України справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги або про госпіталізацію у примусовому порядку розглядається за присутності особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника закладу з надання психіатричної допомоги, який подав заяву, адвоката чи законного представника особи, стосовно якої розглядається питання, пов'язане з наданням психіатричної допомоги.
Судове засідання 17.10.2023, в якому було ухвалене оскаржуване рішення проводилося за участю адвоката особи, стосовно якої розглядалося питання, пов'язане з наданням психіатричної допомоги - ОСОБА_7 . Адвокат є представником апелянта в апеляційному суді.
Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності особи суд першої інстанції виходив з того, що «… лікар-психіатр ОСОБА_2 зазначив, що 03.10.2023 батьки ОСОБА_1 та наряд поліції прибув за адресою, де проживає ОСОБА_1 , однак ніхто не зреагував на стук дверей. Адвокат Онищенко І.В., призначений Одеським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги - ОСОБА_7 підтвердила даний факт. Прокурор ОСОБА_9 вважає, що судом вжиті усі заходи та виконанні усі дії для належного сповіщення ОСОБА_1 , однак вона ухиляється від присутності у судовому засіданні».
З матеріалів справи вбачається, що 03.10.2023 адвокат Онищенко І.В. подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 79), приймала участь в розгляді справи, отримувала повідомлення про судові засідання (а.с. 89-90).
Повістка, разом з копією ухвали від 20.09.2023 про відкриття провадження та копією заяви з додатками направлялися ОСОБА_1 , однак повернулися до суду в зв'язку з відсутністю адресата (а.с. 92-93).
В матеріалах справи наявний акт вручення повістки до суду та матеріалів судової справи № 522/16903/23 з якого вбачається, що лікар-психіатр Кондратей ОюВюЮ співробітник поліції, батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вручили ОСОБА_4 документи судової справи 07.10.2023 о 14:00 (а.с. 95).
Отже, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак не з'явилася в судове засідання, в якому вирішувалось питання надання їй примусового, тому враховуючи пояснення учасників справи, які, також, надали відеоматеріали вручення повістки, суд першої інстанції вирішив розглянути справу. З врахуванням вказаних обставин, апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Щодо звернення лікарів. З матеріалів справи вбачається, що лікарі-психіатри звернулися з заявою про надання громадянці ОСОБА_4 амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без її згоди та згоди її законного представника. Заява була задоволена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про психіатричну допомогу» амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах.
Амбулаторна допомога полягає в наданні пацієнту медичної допомоги без госпіталізації до лікарні. Оскільки заявники просили дозвіл на надання саме амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, доводи апеляційної скарги щодо надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом госпіталізації до психіатричного закладу відхиляються апеляційним судом.
Щодо відсутності достатніх доказів для задоволення заяви про надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи та правильно було встановлено судом першої інстанції відповідно до висновку лікарів-психіатрів КНП «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 24.08.2023, з відомостей, одержаних стосовно ОСОБА_1 , є достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє реальні наміри та дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих, вона може завдати значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Припущення про наявність психічного розладу у ОСОБА_1 ґрунтується на інформації про психічний стан та поведінку, отриманій із заяви сусідів, інформації наданої батьками, а також з медичної документації (чотири рази примусово доставлялась до психіатричної лікарні у неадекватному стані, а саме: 05.04.2023, 23.06.2023, 07.07.2023, 02.08.2023, але за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси примусова госпіталізація до лікувального психіатричного закладу була тричі скасована (справи № 523/6021/23, № 523/11528/230). На підставі письмового звернення сусідів від 16.08.2023 заявники намагались оглянути громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її мешкання разом з батьками. Квартира доведена до антисанітарного стану, речі розкидані по підлозі, стіни розписані безглуздими написами, унітаз забитий туалетним папілом, з бачка унітазу вирвані технічні елементи для змиву води, включені усі три телевізори.
ОСОБА_1 неодружена, дітей не має, мешкає одна, ніде не працює, знаходиться на утриманні батьків, які платять комунальні послуги, купують їжу та інші необхідні у побуті речі. Враховуючи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовляється від добровільної амбулаторної психіатричної допомоги, детально вивчивши анамнез протікання тяжкого психічного розладу з явними ознаками агресивної поведінки, на який страждає ОСОБА_1 , що може призвести до катастрофічних наслідків втрати її здорової соціально-сімейної адаптації та нанести значну морально-психологічну та фізичну шкоду близьким родичам пацієнта та сусідам, вважали необхідним надання примусової амбулаторної психіатричної допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням суду (а.с.2).
В матеріалах справи містяться копії виписок з історії хвороби № 1848, № 3667, № 3981, № 4621 перебування ОСОБА_1 в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» ООР з діагнозом: «гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії F23.0 різні проміжки часу в період з 05.04.2023 по 03.08.2023 (а.с. 4-7).
Згідно наданої заяви ОСОБА_5 про проведення психіатричного огляду від 15.08.2023 вбачається, що вона звернулася до КНП «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради та до відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області з заявою про необхідність проведення психіатричного огляду своєї доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка останнім часом, приблизно з лютого 2023 року, почала себе дивно поводити, що ставить під сумнів її психічний стан. Донька закривається в своїй квартирі і нікого не впускає, висловлює маячні ідеї ї переслідування, каже, що ОСОБА_5 насправді не її мати, а батько не її батько, кидається на ОСОБА_5 в бійку, погрожує, що вб'є ОСОБА_5 , а саме: заріже та порубає на шматки, погрожує розправою своєму батьку, погрожує по-черзі знищити сусідів у будинку, бо вони їй заважають, відмовляється від приготування собі їжі, заявляючи вимоги надати їй їжу до охорони будинку, в якому вона проживає. У зв'язку із чим ОСОБА_5 вимушена купувати продукти і готувати їжу, яку залишає біля дверей квартири, в якій проживає донька. ОСОБА_1 не розуміє, хто вона і де знаходиться, не усвідомлює свій стан, не розуміє, що потребує допомоги, звинувачує своїх батьків у тому, що вони вбивають собак та виготовляють з них консерви.
Згідно наданої заяви Голови ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс» ОСОБА_10 до КНП «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради та до відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області про проведення психіатричного огляду від 16.08.2023, вбачається, що 03 березня 2023 року в усній формі від мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 до Голови ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс», періодично почали надходити скарги на ОСОБА_1 , на її дивну поведінку (говорить сама з собою, влітку одягається у шубу та ватні штани, ходить без взуття на вулиці, висловлює вголос маячню) та агресивне ставлення до інших мешканців будинку й співробітників ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс» (конфліктує з сусідами, висловлює погрози, вночі включає гучну музику та вистукує, порушуючи тишу, щоденно безпричинно викрикує образливі та принизливі слова на адресу сусідів, деякі сусіди бояться стикатися з ОСОБА_1 на території будинку, вимагає їжу у охорони будинку, лізла у бійку до бухгалтера ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс» ОСОБА_11 ). Неодноразово ОСОБА_10 намагалася провести бесіду з ОСОБА_12 , але вона на її зауваження не реагує.
На дану заяву 25.08.2023 в.о. директора КНП «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради листом проінформувала, що проведено реагування у межах медичної компетенції лікарем-психіатром КНП «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради (вих. № 01-01-10/2071) (а.с.8).
04.07.2023 видано талон-повідомлення щодо заяви від 30.06.2023 року про встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 (а.с. 33).
Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 08.07.2023: 04.07.2023 до відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , в якій вона просила встановити місце знаходження її доньки - ОСОБА_1 , яка перебуває на обліку у КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» та 30.06.2023 пішла з дому за адресою: АДРЕСА_2 та не повернулася. З листа слідчого СВ відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП старшого лейтенанта ОСОБА_13 від 20.07.2023 № 60.5/вх 744-К вбачається, що слідчим відділенням відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області під процесуальним керівництвом Приморської окружної прокуратури міста Одеси проводилось досудове розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023163510000526 від 05.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Кримінальне провадження № 12023163510000526 від 05.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою відміткою безвісті зниклий закрито 08.07.2023 на підставі постанови слідчого ОСОБА_14 оскільки в ході досудового розслідування надійшла заява від ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження у зв'язку тим, що її донька - ОСОБА_1 , знайшлась (а.с. 34-50).
Також судом були допитані свідки: батьки, сусіди, які свідчили про поведінку з характером порушення психічного стану.
Встановлені судом першої інстанції обставини не були спростовані апелянтом, докази на підтвердження існування інших обставин апеляційному суду не надавалися та апелянт в судовому засіданні на наявність таких обставини та відповідних доказів не посилалася.
Щодо інших доводів апелянта. Доводи апелянта, що звернення сусідів про психічний стан заявника є результатом звичайних побутових суперечок та не пов'язані з проявами особливості психіки заявника в цілому не спростовують інші докази, які містяться в матеріалах справи та підтверджують обставини, на які в тому числі посилалися свідки, які є сусідами заявника.
Посилання на звернення до правоохоронних органів з відповідними заявами не свідчать про дійсну наявність фактичних обставин, а є лише проявом права особи на звернення до відповідного органу за результатами чого має відбутися перевірка та ухвалене відповідне рішення. Тому сам факт звернення без прийняття відповідного рішення не впливає на вирішення справи по суті.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що вже пройшла амбулаторне лікування та на теперішній час проживає разом з батьками в с. Авангард, де працює косметологом.
27.05.2024 лікарі-психіатри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до апеляційного суду з заявою, якою просили зупинити розгляд справи у зв'язку із закінченням 6-ти місячного строку надання примусових заходів медичного характеру гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були призначені рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2023. Також, лікарі-психіатри пояснили, що 22.04.2024 гр. ОСОБА_1 була оглянута комісією лікарів-психіатрів КНП «МПД» ОМР, яка встановила відчутність медичних показань для продовження примусових заходів медичного характеру (а.с. 214).
Відповідно до положень ст. 12 «Про психіатричну допомогу» особа, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку, повинна оглядатися лікарем-психіатром не рідше одного разу на місяць, а комісією лікарів-психіатрів - не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про продовження чи припинення надання їй такої допомоги.
У разі необхідності продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку понад 6 місяців лікар-психіатр повинен надіслати до суду за місцем проживання особи письмову заяву про продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. До письмової заяви, в якій повинні бути викладені підстави надання особі амбулаторної психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, передбачені частиною другою цієї статті, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження надання особі такої допомоги. В подальшому продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника про припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно зі ст. 339 ЦПК України заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги подається до суду за місцем проживання особи, а про припинення госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку - до суду за місцезнаходженням закладу з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 342 ЦПК України рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження строку надання амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи, її адвоката, законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.
Тобто, особа має право звернутися до суду з заявою про припинення надання їй примусової психіатричної допомоги, що в разі її задоволення буде підставою для припинення надання особі примусової психіатричної допомоги.
Отже, оскільки законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції здійснюється на момент його ухвалення, а за результатами перегляду рішення суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, то сам факт проходження лікування та покращення стану апелянта не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Як роз'яснювалось вище, питання про припинення / продовження примусової психіатричної допомоги вирішується у встановленому законодавстві порядку.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу та залишає без змін рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький