Номер провадження: 22-ц/813/2725/24
Справа № 495/3267/20
Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.
Доповідач Погорєлова С. О.
13.06.2024 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Ощадбанк» у справі за позовом Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Прийомової О.Ю. 07 вересня 2023 року у м. Білгород-Дністровський Одеської області, -
встановила:
У червні 2020 року представник АТ «Державний ощадний банк України» особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 41939,72 грн., судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Свої вимоги Банк обґрунтовував тим, що 10.03.2017 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву про приєднання № 991815/051216 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу, за умовами якого Банк відкрив клієнту поточний рахунок за тарифним пакетом Зарплатний», згідно Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку. За умовами договору відповідачу надавався кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на його картковий рахунок у сумі 21500 грн. з можливим подальшим збільшенням до 40000 грн. на строк 36 міс. з можливим продовженням на той самий строк. Процентна ставка за кредитом була фіксованою і складала 30 % річних, що мала сплачуватись щомісячно.
Посилаючись на порушення умов договору позичальником та виникнення заборгованості, просив стягнути її у повному обсязі в судовому порядку.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.09.2023 року позов АТ «Ощадбанк» було задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за простроченим основним боргом по кредиту в сумі 21499,32 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1077,95 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ «Ощадбанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасне погашення відсотків, 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність підпису ОСОБА_1 на Договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не є вірним, оскільки згідно ст. 207 ЦК України, підписуючи заяву про приєднання, відповідач вже засвідчила своє волевиявлення на вчинення такого правочину, та цей правочин є укладеним у письмовій формі.
Оскільки судове рішення в частині стягнення тіла кредиту сторонами не оскаржується, то, з огляду на положення ст. 367 ЦПК України, рішення суду у вказаній частині не є предметом перевірки апеляційного суду та не підлягає апеляційному перегляду.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника АТ «Ощадбанк» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно п.п. 1-3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2017 року ОСОБА_1 підписала Заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якої Банк відкрив клієнту рахунок за тарифним пакетом Зарплатний».
Поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на умовах тарифного пакету «Зарплатний», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку.
Також позивачем була підписана Заява про Приєднання № 991815/051216 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу.
У відповідності до п. 3.1 Заяви про приєднання, шляхом підписання цієї Заяви до Договору, відповідач беззастережно приєднався до Договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку та уклав з Банком Договір, складовою частиною якого є умови Договору банківського рахунку, кредитного договору .
Пунктами 6.2. - 6.5, 6.6.1. Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії, яка є складовою Заяви про приєднання передбачено, що Клієнту надається кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на його картковий рахунок № НОМЕР_1 у сумі 21 500 грн, з можливим подальшим збільшенням до 40000 грн. на строк 36 місяців з можливим продовженням на той самий строк.
Строк кредиту встановлюється на відповідний період дії платіжної картки.
При випуску платіжної картки на новий термін кредит продовжується на строк дії платіжної картки.
Процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 30 % річних, що сплачується щомісячно.
Згідно п. 1.24 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, що Банк має право вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за договором.
З Виписки по картковому рахунку відповідача вбачається здійснення переказу коштів через UKR KYIV MOBILE BANKING 820109 в розмірі 19500 грн. та 1950 грн., станом на 13.08.2017 року.
ОСОБА_1 заперечувала здійснення нею вказаного переказу, однак, матеріали справи не містять доказів отримання грошових коштів у розмірі 19500 грн. та 1950 грн. 13.08.2017 року іншою особою, шахрайським шляхом, крім того, кримінальне провадження, яке внесено до ЄРДР № 12017160240002987, було закрито постановою слідчого Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 184 КПК України, за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, то станом на 20.03.2020 року у останньої виникла наступна заборгованість: за тілом кредиту в сумі 21499,32 грн.; відсотків за користування кредитом в сумі 14097,94 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 4739,27 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу в сумі 240,32 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 568,37 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 794,50 грн.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України врегульовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як вже зазначалося вище, Заява про приєднання № 991815/051216, Заява на встановлення відновлювальної кредитної лінії, Повідомлення про умови кредитування, підписані ОСОБА_1 , містять певні умови договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, зокрема, щодо процентної ставки за кредитом, яка є фіксованою і складає 30 % річних, що сплачується щомісячно.
Крім того, у матеріалах справи також міститься Таблиця визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 10.03.2017 року, також підписана ОСОБА_1 .
Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що, незважаючи на те, що сам договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не був підписаний ОСОБА_1 , однак, відповідач була обізнана про розмір та порядок нарахування процентної ставки за кредитом, про що свідчить підпис відповідачки на Заяві на встановлення відновлювальної кредитної лінії, Повідомленні про умови кредитування та Таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки.
Відтак, позовні вимоги Банку про стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 14097,94 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно, підлягають стягненню з відповідачки і витрати, передбачені ст. 625 ЦК України, а саме 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу в сумі 240,32 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 568,37 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 794,50 грн.
Щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 4739,27 грн., то колегія суддів зазначає, що така пеня є договірною, однак, у Заяві про приєднання № 991815/051216, Заяві на встановлення відновлювальної кредитної лінії, Повідомленні про умови кредитування відсутні посилання на встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Водночас, такі положення містять п.п. 9.2, 9.3 Розділу ІХ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який, як вже вказувалось вище, не був підписаний ОСОБА_1 , а тому колегія суддів доходить до висновку про відсутність передбачених законом правових підстав для стягнення з відповідачки на користь Банку пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 4739,27 грн.
При вищевказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у частині. Що переглядається, не визначився із юридичною природою спірних правовідносин та необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог Банку щодо стягнення відсотків за користування кредитом, 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків, у зв'язку із чим рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.09.2023 року підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог Банку у вказаній частині.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із наведеним, колегія суддів доходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» належить стягнути 2522,40 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Ощадбанк» - задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 вересня 2023 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитом, 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків.
Постановити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09328601) заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 14097,94 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу в сумі 240,32 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 568,37 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 794,50 грн.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 4739,27 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09328601) судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 2522,40 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 13 червня 2024 року.
Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова
А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе