Справа № 447/354/24 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В.Р.
Провадження № 33/811/505/24 Доповідач: Головатий В. Я.
14 червня 2024 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., з участю захисника Сєргєєвої О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
встановив:
постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцяти чотирьох тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 01.02.2024 о 21 год. 47 хв. у м. Новий Розділ Стрийського району Львівської області, на пр. Шевченка, 16, керував транспортним засобом марки «Фольцваген Пасат», д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ст. 130 КУпАП, порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП.
На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою матеріали справи направити до ВПД №1 СРУП ГУНП у Львівській області для належного оформлення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які би підтвердили факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , який був пасажиром, а також законність зупинки такого автомобіля. Зазначає, що фабула правопорушення, яка зазначена в протоколі, не відповідає диспозиції ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки в такій не зазначена інформація про повторність вчинення даного правопорушення. Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності та виявлення у нього ознак сп'яніння, а також дані про те, що він був відсторонений від керування транспортним засобом. Крім того, зазначає, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним та інформує про події, які мали місце 01.05.2018 року, що підтверджується відповідною позначкою на ньому, а в протоколі відсутня інформація про свідків.
До початку апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 подав додаткові пояснення у справі, у яких покликається на те, що Миколаївським районним судом Львівської області 19.03.2024 року скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1355789 від 01.02.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, а тому, враховуючи доктрину плодів отруйного дерева, вважає, що його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
28 травня 2024 року Львівським апеляційним судом задоволено клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Богунським районним судом м. Житомира.
Однак, 14 червня 2024 року ОСОБА_1 в Богунський районний суд м. Житомира для проведення судового засідання в режимі відеоконференції не з'явився.
Захисник Сєргєєва О.І. в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_1 не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності, а тому суд, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доводи захисника Сєргєєвої О.І., яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №665480 від 01.02.2024, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу; направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «Новороздільська міська лікарня», згідно з якою останній відмовився від проходження огляду в медичному закладі та згідно з яким у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці; наявними в матеріалах справи відеозаписами, якими підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі; витягом з адмінпрактики, відповідно до якого ОСОБА_1 12.06.2023 Миколаївським районним судом Львівської області притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; довідкою ВПД №1 СРУП ГУНП у Львівській області, з якої вбачається, що у ОСОБА_1 вилучене посвідчення водія категорії B, С.
Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, останні проблисковими маячками службового автомобіля здійснили зупинку автомобіля марки «Фольцваген Пасат», д.н.з НОМЕР_1 , оскільки була наявна інформація про те, що водій вказаного транспортного засобу керує таким в стані алкогольного сп'яніння, будучи позбавленим права керування.
Після зупинки транспортного засобу, працівники поліції підійшли до автомобіля та надали вказівку водію вийти з такого. Згодом, зі сторони пасажирського сидіння вийшов ОСОБА_1 , який повідомив, що не керував транспортним засобом.
Водночас, в салоні автомобіля через тоноване скло були помітні рухи, зокрема, те, як водій пересідав на пасажирське сидіння.
В подальшому, у зв'язку із виявленням ознак алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП, запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі або відмовитися від проходження такого.
ОСОБА_1 , використовуючи нецензурну лексику відносно працівників поліції, неодноразово відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в передбаченому законом порядку.
При цьому, останній зазначав, що не керував транспортним засобом, однак, на запитання працівників поліції, не міг пояснити, як автомобіль опинився на даному місці, враховуючи відсутність інших осіб у автомобілі.
Отже, висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі є правильними.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про безпідставність зупинки транспортного засобу, оскільки, як вбачається з наявного відеозапису та рапорту працівника поліції, вказаний автомобіль був зупинений працівниками поліції на підставі п.3 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв'язку з тим, що була наявна інформація про керування транспортним засобом водієм в стані алкогольного сп'яніння, який, до того ж, позбавлений права керування, про що було повідомлено останнього.
Доводи захисника про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП у зв'язку з скасуванням Миколаївським районним судом Львівської області 19.03.2024 року постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.4 ст.126 КУпАП вважаю необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, першочерговою причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було те, що останній керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а не його керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Вказана обставина була встановлена працівниками поліції після зупинки транспортного засобу.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №1355789 від 01.02.2024 року була скасована з тих підстав, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не подав відзиву на позов, не заперечив проти незаконності винесеної постанови та не надав суду жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови, тобто не з підстав матеріального права.
Крім того, скасування судом постанови про накладення адміністративного стягнення в порядку Кодексу адміністративного судочинства України не має преюдиційного значення для розгляду даної справи у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, скасування Миколаївським районним судом Львівської області 19.03.2024 року постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1355789 від 01.02.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП жодним чином не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та, відповідно, наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Щодо незазначення у протоколі про адміністративне правопорушення інформації про повторність вчинення даного правопорушення, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що протокол відносно ОСОБА_1 було складено саме за ч.2 ст.130 КУпАП, а суд першої інстанції встановив у фабулі правопорушення вказані обставини, посилаючись на витяг з адмінпрактики, відповідно до якого ОСОБА_1 12.06.2023 Миколаївським районним судом Львівської області притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи апелянта про те, що відеозапис є небезперервним, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, вважаю необґрунтованими.
Позначка невірної дати на відеозаписі є очевидною технічною помилкою та спростовується матеріалами справи в сукупності, зокрема, поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні суду першої інстанції, який підтвердив, що саме 02.01.2024 року, приблизно о 22 год., він знаходився у транспортному засобі «Фольцваген Пасат», д.н.з НОМЕР_1 , та відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження наявності та виявлення у нього ознак сп'яніння спростовуються актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 01.02.2024 року, згідно з якими, працівниками поліції виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, що підтверджується, також, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.
Покликання апелянта на те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом спростовуються відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що працівником поліції було роз'яснено останньому про заборону та відсторонення його від керування транспортним засобом.
При цьому, посвідчення водія не вилучались, а тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 розписуватися у протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що під час огляду ОСОБА_1 здійснювався відеозапис, присутність свідків, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час вказаної дії не передбачена, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки накладене відповідно до санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
постановив:
постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Головатий В.Я.