Провадження №2/748/480/24
Єдиний унікальний № 748/1439/24
"31" травня 2024 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Кухти В.О.,
секретар Крошка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Новобілоуської селищної ради про визнання права власності, -
26.03.2024 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить: 1) встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Селянська Слобода Чернігівського району Чернігівської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с. Селянська Слобода Чернігівського району Чернігівської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою 27.10.1949 р. Селянсько-Слобідською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області, актовий запис № 15; 2) визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий буднок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач мотивує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на земельну ділянку площею 0,1964 га, право на яку мав спадкодавець на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯГ № 831715 від 14.04.2008 р. та житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який відноситься до категорії «колгоспний двір». Таким чином, співвласниками даного житлового будинку вважаються усі члени сім'ї, які були зареєстровані станом на 01.07.1990 р. (набрання чинності Законом УРСР «Про власність» та 15.04.1991 р.). Як зазначає позивач, в вищезазначеному житловому будинку були зареєстровані: ОСОБА_2 - голова двору та його дружина - ОСОБА_4 . Таким чином, житловий будинок належав ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках, а саме: по частині кожному. Також позивач наголошує на тому, що право власності на даний житловий будинок не було зареєстровано в Чернігівському РБТІ. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , де на день смерті з останньою був зареєстрований її чоловік - ОСОБА_2 . В шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4 ніхто до нотаріальної контори не звертався, а отже ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_4 та став єдиним власником вищезазначеного житлового будинку. Як зазначалося вище, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_2 . Позивач звернувся до Чернігівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 , де згодом ОСОБА_1 було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку від 01.10.2014 р., проте позивач не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину на вищезазначений будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на даний будинок у спадкодавця. Тобто, станом на дату подання позову до суду існує декілька підстав для відмови у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину за заповітом. По-перше, це те, що даний будинок належав ОСОБА_2 , як голові колгоспного двору, а тому право власності мали всі його члени, які були зареєстровані станом на 01.07.1990 р. та не втратили відповідне право станом на 15.04.1991 р., а також по-друге це те, що відсутній правовстановлюючий документ у спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки ним частина житлового будинку була прийнята у спадщину від його дружини, але не оформлена належним чином. Окрім цього, у позивача відсутній належний та допустимий документ, який би підтверджував факт реєстрації шлюбу між матір'ю позивача - ОСОБА_4 на день своєї смерті з ОСОБА_2 , оскільки наявні невідповідності із зазначенням ім. ОСОБА_4 в Свідоцтві про її народження, Свідоцтві про укладення шлюбу та Свідоцтві про смерть. Так, дійсно в Свідоцтві про народження та Свідоцтві про укладення шлюбу ОСОБА_5 її ім'я зазначено російською мовою « ОСОБА_6 », а в свідоцтві про смерть ОСОБА_4 її ім'я вже зазначено « ОСОБА_7 ». Саме через таку невідповідність, позивач позбавлений можливості підтвердити факт реєстрації шлюбу між його матір'ю та батьком з тією метою, щоб підтвердити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його дружини ОСОБА_4 . Таким чином, позивач може підтвердити Свідоцтвом про одруження виключно шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , в той час, коли в Свідоцтві про смерть зазначено ОСОБА_4 . Тобто виходить, що ніби ОСОБА_2 був одружений на іншій особі, а не на матері позивача, хоча фактично вони були одружені з 1949 р. та завжди проживали разом. Встановлення даного факту, необхідно Заявнику для підтвердження фактичного прийняття спадщини його батьком після смерті його дружини ОСОБА_4 , а тому, як наслідок, позивач позбавлений можливості належним чином оформити своє право власності на успадковане майно, у зв'язку з чим змушений звернутися до суду за захистом своїх прав з даним позовом.
Ухвалою судді від 17.04.2024 р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засіданні.
Ухвалою судді від 15.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача. Вимоги викладені у позовній заяві підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, надав суду відзив в якому зазначено, що позовні вимоги не стосуються Новобілоуської сільської ради, не пов'язані з її діями чи бездіяльністю, а тому Новобілоуська сільська рада просить розглядати справу за відсутності її представника за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_9 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 100. В графі «Громадянин(ка)» зазначена ОСОБА_9 (а.с.20)
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серії НОМЕР_2 , актовий запис № 21. В графі «Громадянин(ка)» зазначена ОСОБА_4 . (а.с.13)
Згідно із довідкою № 66 від 14.02.2024 р., наданою Новобілоуською сільською радою Чернігівського району Рудківським старостинським округом, встановлено, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день її смерті дійсно була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 і склад її сім'ї на день її смерті був слідуючий: Чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14)
Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу, Серії НОМЕР_3 , актовий запис № 15, встановлено, що ОСОБА_9 змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » у зв'язку з тим, що уклала шлюб з ОСОБА_2 . У графі «і громадянка» зазначена - ОСОБА_12 (а.с.19)
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серії НОМЕР_4 , актовий запис № 07. (а.с.9)
Згідно із довідкою № 64 від 13.02.2024 р. наданою Новобілоуською сільською радою Чернігівського району, Чернігівської області, Рудківським старостинським округом, встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день своєї смерті дійсно був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . В господарстві був зареєстрований один. (а.с.10)
Відповідно до довідки № 67 від 14.02.2024 р. наданою Новобілоуською сільською радою Рудківським старостинським округом, встановлено, що згідно до запису в погосподарських книгах Рудківського старостинського округу Новобілоуської ради Чернігівського району Чернігівської області станом на 01.07 1990 р. по 15.04.1991 р. житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно мав статус колгоспного двору. Членами колгоспного двору, станом на 01.07.1990 р. по 15.04.1991 р. були: 1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова; 2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - дружина. (а.с.11)
Згідно із відповіддю на запит від 16.02.2024 р. за № 06/24 наданою Чернігівським РБТІ, встановлено, що право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2013 р., не зареєстровано. Техінвентаризації за вищевказаною адресою не виготовлялася. (а.с.12)
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.10.2014 р., спадкова справа № 54/2014, зареєстровано в реєстрі за № 2862, посвідченого приватним нотаріусом Петрушиним Л.М., встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його син - ОСОБА_1 , у тому числі з урахування 1/3 частки у спадщині, від якої відмовився син спадкодавця, ОСОБА_13 , та з урахування 1/3 частки у спадщині, від якої відмовилася дочка спадкодавця - ОСОБА_14 . Спадщину, на яку було видано свідоцтво ОСОБА_1 складається з: земельної ділянки, загальною площею 0,1964 га, склад угідь якої сіножаті, розташовані на території Рудківської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області. (а.с.16-18)
Згідно із відповіді на запит, отриманої 25.04.2024 р., наданої Чернігівською районною державною нотаріальною конторою, завідувачем Чернігівською районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_15 , встановлено, що спадкові справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 в Чернігівській районній державній нотаріальній конторі - не заводились. (а.с.34)
Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до Постанови Верховної Ради Українською РСР «Про введення в дію Закону Українською РСР «Про власність» № 885 від 26.03.1991 р. даний Закон застосовується до правовідносин, які виникли після введення в дію Закону, тобто з 15.04.1991 р. Щодо правовідносин, які виникли до 15.04.1991 р., Закон Українською РСР «Про власність» застосовується до тих прав і обов'язків, що виникнуть після введення в дію Закону.
Згідно п. 4 вищевикладеної Постанови ВР УРСР правила, що містяться в Закону Української РСР «Про власність» і були передбачені ВР УРСР правила, що містяться в Законі Української РСР «Про власність» і були передбачені Законом СРСР «Про власність в СРСР», застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР, тобто з 01.07.1990 р.
У відповідності до ст. 6 Закону СРСР «Про власність в СРСР» від 06.03.1990 р № 1305 власність громадян створюється і примножується за рахунок інших трудових доходів від участі в суспільному виробництві, від ведення власного господарства і доходів від коштів, вкладених у кредитні установи, акції та інші цінні папери, набуття майна у спадщину і на інших підставах, які допускаються законом.
Відповідно до ст. 17 ЗУ РСР «Про Власність» 07.02.1999 р. № 699 майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Згідно із ст. 120 ЦК УРСР, майно колгоспного двору належить його членами на праві сумісної власності (ст. 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу.
Відповідно до ст. 121 ЦК УРСР, володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.
Згідно приписів ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР, розмір частки члена встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх непрацездатних.
Позиція, викладена у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовом про захист прав приватної власності». Зокрема в п. 6 даної постанови зазначено, що до правовідносин, що виникли раніше застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 р., мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 р. не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
За ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі народжені після його смерті, батьки померлого, той з подружжя, який його пережив.
Беручи до уваги вищевикладене, суд знайшов підтвердження того, що дійсно, ім'я матері позивача - ОСОБА_16 у Свідоцтві про народження та в Свідоцтві про укладення шлюбу зазначено російською мовою, тобто « ОСОБА_6 », а в свідоцтві про смерть зазначено українською - « ОСОБА_7 », що унеможливлює підтвердити факт реєстрації шлюбу з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та як наслідок не дозволяє успадкувати спадкове майно позивачем, а тому суд вважає за потрібне задовольнити позов в частині встановлення факту реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_17 .
Отже, до спадкового майна померлого належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який успадкував ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, позивач ОСОБА_1 набув право власності на вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а тому позов в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом підлягає задоволенню.
Посилання представника відповідача на те, що позовні вимоги не стосуються Новобілоуської сільської ради та не пов'язані з її діями чи бездіяльністю, суд вважає безпідставними, оскільки у разі неприйняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , спадщина може бути визнана відумерлою та перейти у власність територіальної громади.
Понесені судові витрати залишити за позивачем.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 328, 392, 1216-1218, 1220, 1222, 1261, 1265, 1268, 1297, 1298 ЦК України, ст. ст. 120, 121, 123 ЦК УРСР, ст. ст. 10, 12, 13, 48, 76, 247, 258, 263-265, 293-294, 315-316, 319, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Територіальної громади в особі Новобілоуської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04411898, місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Новий Білоус, вул. Свиридовського, буд. 54) про визнання права власності - задовольнити.
Встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженцем с. Селянська Слобода, Чернігівського району, Чернігівської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженкою с. Селянська Слобода, Чернігівського району, Чернігівської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрованого 27 жовтня 1949 року Селянсько-Слобідською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області, актовий запис № 15.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Кухта