10.12.07
Справа №АС12/502-07.
Господарський суд Сумської області у складі судді Костенко Л.А.
При секретарі судового засідання Бардаковій О.М.
За участю представників сторін:
Від позивача - Турченко С.П., Нагорнєва Т.В.
Від відповідача - Аргунова О.О., Гайдай А.М., Бібік В.А. (дов. 3567/9/10 від 13.04.2007 року)
Розглянувши матеріали справи № АС 12/502-07
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Успенка», с. Успенка Буринського району
до Буринського відділення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Предмет спору: Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції № 000011233/0 від 21.05.2007 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 244 177 грн. 97 коп.
Відповідач вимоги не визнав, про що надав суду заперечення.
Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відкладався з 24.09.2007 р. до 11:40 годин 15.10.2007 р., з 15.10.2007 р. судом оголошувалася перерва до 10:30 годин 22.11.2007 р., та з 22.11.2007 р. розгляд справи відкладався до 11:30 годин 10.12.2007 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представниківв сторін, суд
На підставі проведеної позапланової виїзної перевірки фінансово- господарської діяльності з питань дотримання ТОВ агрофірма «Успенка» вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2006 р., відповідачем складений акт перевірки від 07.05.2007 р. № 8/23-3/30811388 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.05.2007 р. № 000011233/0, згідно з яким позивачу визначено основного зобов»язання з ПДВ 139 грн. 83 коп. та штрафних санкцій у розмірі 244 177 грн. 97 коп.
Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, оскаржує його в судовому порядку.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на слідуючи обставини:
В податковому повідомленні - рішенні відсутнє посилання на законодавство на підставі якого проведено нарахування сум штрафних (фінансових) санкцій та їх розрахунок у відповідності до п. п. 3.2, 3.4. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001р.
У відповідності до п. 17.1.3. ст. 17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» розмір штрафних (фінансових) санкцій не повинен перевищувати п'ятидесяти відсотків суми недоплати. Проте розмір штрафних (фінансових) санкцій перевищує суму донарахованого податкового зобов язання більш ніж в сто разів.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.11.2006 року порушено провадження у справі № 7/189-06 про банкрутство ТОВ «Агрофірма «Успенка», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. У відповідності до ч. 4. ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Тому податковий орган не міг нараховувати штрафні (фінансові) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податку на додану вартість протягом часу дії мораторію.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
За результатом перевірки ТОВ АФ «Успенка» було встановлено заниження податкового зобов»язання з ПДВ по загальній декларації в сумі 1110,94 грн., в т.ч. за січень 2005р. - 432,87 грн., за лютий 2005р. -678,07 грн., та завищення податку на додану вартість в сумі 971,11грн., в т.ч. за березень 2005р.- 971,11грн. По результатам перевірки було донараховано податок на додану вартість в сумі 139, 83грн. (1110,94грн. - 971,11грн.). Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов»язання платника податків за підставами, викладеними у підпункту «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов»язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов»язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно п.п. 17.1.3 ст.17 ЗУ № 2181 застосована штрафна санкція на занижену суму податку, яка склала 555, 47грн. (1110,94грн. х 50%). Розрахунок штрафної санкції приєднаний до матеріалів справи.
Законом України «Про податок на додану вартість» для сільськогосподарських товаровиробників передбачено ряд спеціальних режимів оподаткування, а саме:
Згідно п. 11.29 ст. 11 сільгоспвиробники - платники ПДВ, у яких сума, отримана в результаті продажу сільгосппродукції власного виробництва і продуктів її переробки за попередній звітний рік, становить не менше 50 % від загальної суми валового доходу, податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за операціями з продажу товарів власного виробництва до бюджету не сплачують, а перераховують на спеціальний рахунок та використовують лише на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України у безспірному порядку.
Порядок акумуляції таких коштів конкретизовано в Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженому Постановою КМУ № 271 від 26.02.1999 р.
Відповідно до п.5 згаданого Порядку кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.
Перевіркою було встановлено використання не за цільовим призначенням коштів зі спецрахунку за період з квітня по листопад 2006р. на загальну суму 243 622, 50 грн.
Згідно п. 11.29. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що у разі нецільового використання акумульованих коштів ПДВ, вони стягуються до Державного бюджету України у безспірному порядку.
Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб»єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб»єктами господарювання.
З огляду на пункти 4.11. - 4. 13 Порядку за результатом виявлених порушень податковий орган приймає повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій). Прийняття інших документів за результатом перевірки не передбачено.
Відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України наряду з визначенням видів адміністративно-господарських санкцій передбачені інші види санкцій, встановлені цим кодексом та іншими законами.
В даному випадку санкція за нецільове використання ПДВ встановлене п. 11. 29 Закону «Про податок на додану вартість» у вигляді безспірного стягнення до бюджету коштів, які були використані не за цільовим призначенням. Відповідно, податковий орган не може здійснити стягнення на підставі акту перевірки. Належним актом, який підтверджує виявлену суму і є підставою для стягнення, є лише податкове повідомлення.
Суд вважає помилковим посилання позивача на дію мораторію стосовно нього в частині донарахування штрафних санкцій, оскільки проти нього порушено провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів).
Але встановлене відповідачем порушення нецільового використання коштів не може ототожнювати зі сплатою податків і зборів. Крім того, пеня та штраф не нараховуються в період дії мораторію на грошові зобов»язання, в даному випадку податкові зобов»язання, які у визначенні ст. 1 Закону «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є самостійно узгодженими платниками податків, або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене платником. В даному випадку податкове зобов»язання (грошове зобов»язаня) встановлене за результатом перевірки в частині заниження ПДВ в сумі 1 110, 94 грн., в результаті чого було донараховано ПДВ в сумі 139,83 грн. та штраф 555, 47 грн. за всі періоди порушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Успенка», с. Успенка Буринського району, Сумської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000011233/0 від 21.05.2007 року, прийнятого Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією (Буринське відділення) - відмовити.
2. Постанова суду може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.
3. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.